Вирок № 72111740, 08.02.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 241/1084/17

Провадження № 1-кп/222/30/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

судді: Доценко С.І.,

при секретарі: Болбат Н.І.,

за участю:

прокурора Третьяк Є.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське кримінальне провадження № 12017050710000337 від 10.07.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зі слів обвинуваченого працює зварювальником цеху № 463 ПАТ «Азовелектросталь», зі слів обвинуваченого одружений, неповнолітніх дітей на утримані не має, раніше судимого: 19.08.1987 року Мар’їнським районним судом Донецької області за ст.ст. 141 ч.2 44, 140 ч.2, 42 КК України 1960 р до 2 років виправних робіт, з додатковим покарання в вигляді утриманням 20% в дохід держави; 05.04.1988 року Мар’їнським районним судом Донецької області за ст.ст. 140 ч.3, 17, 81 ч.2, 42, 43 КК України 1960 р. до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна, який було переглянуто 05.04.1991 року Донецьким обласним судом, повернуто на новий розгляд, 28.05.1991 року засуджений ОСОБА_2 м/судом Донецької області за ст.140 ч.3 КК України 1960 р. до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна , звільнився умовно-достроково на 9 місяців 27 днів; 05.10.1993 року Мар’їнським районним судом Донецької області за ст. 140 ч.2 КК України 1960 р. до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна; 03.11.1998 року Радянським районним судом м. Макіївки Донецької області за ст. 140 ч.3 КК України 1960 р. до 3 років позбавлення волі, з конфіскацією майна; 25.04.2003 року Торезьким міським судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.2, 375. 70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі; 01.02.2005 року Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 70 ч.1, 71 ч.1 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 23.04.2008 року ухвалою Червоногвардійського районного суду м. Макіївка Донецької області від 10.04.2008 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково на 1 рік 18 днів 14.05.2010 року Мар’їнським районним судом Донецької області за ст.ст. 186 ч.2, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 23.06.2010 року Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.ст. 263 ч.1, 70 ч.4 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений 28.11.2011 року на підставі постанови Селідівського міського суду Донецької області 18.11.2011 року з заміною невідбутого покарання на виправні роботи строком 1 рік 3 місяці 5 днів на підставі ст.82 КК України з утриманням 15% із заробітку; 26.09.2013 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.ст 190 ч.2,71 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі, 06.11.2013 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.ст. 190 ч.2, 263 ч.І, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі; 04.09.2014 року Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.ст. 185 ч.3, 185 ч.2, 190 ч.3, 70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, в силу ст. 70 ч.4 КК України приєднане покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 06.11.2013 року, строк до відбування 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 31.03.2016 року згідно ухвали Селидівського районного суду Донецької області від 21.03.2016 року на підставі ст. 72 ч.5 КК України у зв’язку з повним відбуттям покарання, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 , ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 07.07.2017 року, знаходився в гостях у ОСОБА_3 на території домоволодіння №162 по вул. Безуха в с. Білосарайська Коса, Мангушського району, Донецької області. Побачивши велосипед «WINNER PANTHER 26» належний ОСОБА_4, що стояв біля стіни будівлі в дворі по вул. Безуха, 162 в с. Білосарайська Коса, Мангушського району Донецької області, у ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння зазначеним майном ОСОБА_5 В нічний час,перебуваючи на подвір»ї зазначеного домоволодіння, діючи умисно, таємно, із корисливих мотивів, повторно , ОСОБА_1 заволодів велосипедом «WINNER PANTHER 26», вартістю 2850 гривень, виїхавши на ньому за межі двору та розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 2850 гривень.

Він же, 09.07.2017 року приблизно о 14 годині перебуваючи на території домоволодіння №40 по вул. Набережній в с. Мелекіне, Мангушського району Донецької області. Маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, що знаходилось в кімнаті № 8 зазначеного будинку, повторно, взяв в літній кухні ніж, та далі підійшов до дверей кімнати №8, що знаходилась на другому поверсі будинку №40 по вул. Набережній в с. Мелекіне, де за допомогою ножа відкрив замок вхідних дверей до кімнати, через які проник до приміщення кімнати, звідки діючи умисно, таємно викрав чуже майно, яке належало ОСОБА_7, а саме: мультиварку «Redmond М4511», вартістю 1031 гривень 55 копійок; телевізор «Bravis LCD 1530» вартістю 1566 гривень 67 копійок та радіоприймач «Colon Led Torch RX333BT», вартістю 350 гривень 70 копійок, на загальну суму 2948 гривень 92 копійки. Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 2948 гривень 92 копійки.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав частково та пояснив суду, що влітку 2017 року він працював в с. Мелекіно, Мангушського району де і познайомився з ОСОБА_3 07.07.2017 року він у вечірній час на запрошення ОСОБА_3 прийшов до нього додому за адресою вул. Безуха, 162 в с. Білосарайська Коса, Мангушського району Донецької області, де вони разом вживали спиртні напої. Після розпиття алкоголю, ОСОБА_3 запропонував йому на належному йому велосипеді з’їздити за вином. Він, з дозволу ОСОБА_3, взяв велосипед, який знаходився в дворі будинку і поїхав в магазин за вином, а коли вже був за межами двору, вирішив назад не повертатись. Велосипед продав біля магазину за 150 грн. З кваліфікацією злочину не згоден, так як умислу на крадіжку велосипеду не мав, потерпілий сам надав йому велосипед. Велосипед повернутий власнику.

Вину в інкримінованому йому злочині за ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив суду, що влітку 2017 року він працював в с. Мелекіно, Мангушського району Донецької області на пляжі охоронцем, проживав в ІНФОРМАЦІЯ_5. Разом з ним працював його знайомий ОСОБА_3, який також проживав у цьому будинку. 09.07.2018 року біля 15-16 год. він вирішив піти до свого знайомого в кімнату № 8, однак його не було вдома. На дверях кімнати був замок. У нього виник умисел на крадіжку майна, для чого він пішов до кухні взяв там ніж і ножем відчинив замок кімнати. Ввійшовши до кімнати, знаючи що його ніхто не бачить, викрав з неї телевізор, мультиварку та радіоприймач. З кількістю та вартістю викраденого майна з кімнати для відпочинку, що розташована на території домоволодіння № 40 по вул. Набережній в с. Мелекіно згоден. Просить суворо не карати. Все викрадено майно потерпілій повернуто.

За згодою осіб, які беруть участь у справі в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, ухвалою суду було вирішено питання про недоцільність дослідження доказів щодо фактичних обставин вчинення злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, а саме – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в житло, оскільки фактичні обставини, кількість і вартість викраденого ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції обвинуваченого.

Що стосується обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ухвалою суду визначено доцільним дослідження всіх доказів сторін обвинувачення та захисту.

Незважаючи на процесуальною позицію обвинуваченого щодо невизнання себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, його вина у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів, аналіз та оцінка яким будуть наведені у вироку нижче.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6. Влітку 2017 року в с. Мелекіно він познайомився з ОСОБА_1, якого 07.07.2017 року запросив до себе у гості. 07.07.2017 року у вечірній час до нього прийшов ОСОБА_1. Вони разом розпивали спиртні напої. ОСОБА_1 сказав, що йому ніде заночувати і ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 залишитися ночувати в одній із незайнятих кімнат які він здає для відпочинку. Показавши ОСОБА_1 кімнату, він пішов спати в свою кімнату. Вранці ОСОБА_1 вже не було і він виявив, що з двору будинку зник належний йому спортивний велосипед. Дозволу на використання ОСОБА_1 велосипеду він не давав. Велосипед вибув із його володіння без його відома. Взагалі свій велосипед він нікому ніколи не дає. Велосипед йому повернутий. Претензій до обвинуваченого він не має.

Протоколом огляду від 25.07.2017 року встановлено, що ОСОБА_3 у присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 впізнав свій велосипед «WINNER PANTHER 26», який 07.072017 року був у нього викрадений. (а.с. 134-135)

Постановою про залучення речових доказів від 24.07.2017 року встановлено, що до кримінального провадження, в якості речових доказів залучено велосипед «WINNER PANTHER 26», який переданий під розписку на зберігання потерпілому ОСОБА_3 (а.с.56-57)

Протоколом слідчого експерименту від 25.07.2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_1, в ході якого ОСОБА_1 показав що вчинив крадіжку велосипеда з подвір’я ОСОБА_3, а також пояснив, що наступного дня біля магазину по вул. Гагаріна в с. Мелекіно продав викрадений велосипед незнайомому чоловіку за 150 гривень (а.с.136-142)

Висновком експерта № 1/20-359 від 19.08.2017 року встановлено, що вартість викраденого велосипеда станом на 07.07.2017 року становить 2850 гривень (а.с.143-146)

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що умисні дії ОСОБА_1, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, слід кваліфікувати за ст. 185 ч.2 КК України, а його умисні дії, що виразились в таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням в житло, слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України.

Суд вважає, що невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, передбаченому ст. 185 ч.2 КК України є його способом захисту, але така його процесуальна позиція спростовується показаннями потерпілого та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, сукупність яких свідчить про таємне повторне протиправне заволодіння чужим майном

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд відповідно до ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, відомості про особу обвинуваченого та обставини що пом’якшують та обтяжують його покарання.

ОСОБА_1, раніше неодноразово судимий, що підтверджується довідкою УІАЗ ОСК МВС України ( а.с.60-67) починаючи з 19.08.1987 року Мар’їнським районним судом Донецької області за ст.ст. 141 ч.2 44, 140 ч.2, 42 КК України до 2 років виправних робіт, з додатковим покарання в вигляді утриманням 20% в дохід держави; 05.04.1988 року Мар’їнським районним судом Донецької області за ст.ст. 140 ч.3, 17, 81 ч.2, 42, 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна; 28.02.1991 року Селидовським міським судом Донецької області за ст. 140 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна; 05.10.1993 року Мар’їнським районним судом Донецької області за ст. 140 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна; 03.11.1998 року Радянським районним судом м. Макіївки Донецької області за ст. 140 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, з конфіскацією майна; 25.04.2003 року Торезьким міським судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.2, 375. 70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі; 01.02.2005 року Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 70 ч.1, 71 ч.1 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 14.05.2010 року Мар’їнським районним судом Донецької області за ст.ст. 186 ч.2, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 23.06.2010 року Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.ст. 263 ч.1, 70 ч.4 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 06.11.2013 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.ст. 190 ч.2, 263 ч. 1, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі; 04.09.2014 року Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.ст. 185 ч.3, 185 ч.2, 190 ч.3, 70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, в силу ст. 70 ч.4 КК України приєднане покарання по вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 06.11.2013 року, строк до відбування 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 31.03.2016 року згідно ухвали Селидівського районного суду Донецької області у зв’язку з повним відбуттям покарання. Судимість не знята та не погашена у в встановленому законом порядку. На обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, згідно довідки Маріупольського Слідчого ізолятору перехворів на туберкульоз, страждає атеросклероз (а.с.113), зі слів обвинуваченого одружений, зі слів обвинуваченого- працює, за місцем проживання характеризується як особа що зловживає спиртними напоями, в решті конфліктів з сусідами не має скарги на останнього до відділу поліції за місцем проживання не надходили, приводів в поліцію Приморського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області не мав.

Пом'якшуючою обставиною, згідно ст.66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненні злочині, передбаченому ст.185 ч.3 КК України та своїми діями сприяв розкриттю злочину.

Також суд визнає обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 його стан здоров’я (хвороба та туберкульоз легенів, атеросклероз).

Судом в ході судового розгляду встановлено, що злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України вчинений обвинуваченим в стані алкогольного сп’яніння, а також, що має місце рецидив злочину, тому що обвинувачений має не зняту та не погашену судимість за вчинення умисного злочину передбаченого ст. 263 ч.1 КК України за вироком Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23.06.2010 року.

Але ж, згідно до вимог ст.291 КПК України в обвинувальному акті обов’язково повинні бути зазначені при наявності обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання, які, на думку суду входять до обсягу пред’явленого обвинувачення, а у висунутому ОСОБА_1 обвинуваченні зазначено, що відомості, які обтяжують покарання відсутні.

В ході судового розгляду прокурор не скористався своїм правом змінити пред’явлене обвинувачення.

Виходячи із положень ст. 337 КПК України, згідно якої суд розглядає кримінальне провадження лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а також те що суд не може за власною думкою збільшити обвинувачення та погіршити стан обвинуваченого, суд , при призначенні покарання не визнає ці обставини такими, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1

На підставі викладеного обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання відповідно до вимог ст. ст. 50,65 КК України окремо за кожний злочин у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.2 ст. 185 КК України та ч.3 ст. 185 КК України.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Строк відбування покарання визначати з дня набрання вироком законної сили. Але ж в строк відбування покарання зарахувати час попереднього ув’язнення обвинуваченого з 26.07.2017 року, до моменту постановлення вироку до 08.02.2018 року із застосуванням положень ст.72 ч.5 КК України, згідно яких одному дню попереднього ув’язнення відповідає один день позбавлення волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був затриманий 26.07.2017 року і 26.07.2017 року йому обрано запобіжний захід - тримання під вартою, який продовжений під час судового розгляду та триває на теперішній час.

До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_1 слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

По справі проведена судово-товарознавчі експертизи № 1/20-311 від 28.07.2017 року та № 1/20-359 від 19.08.2017 року, вартість яких становить 988,70 грн. та 395,48 грн відповідно, у зв'язку з чим з ОСОБА_1 на користь держави, у рахунок процесуальних витрат за проведення експертизи, слід стягнути 1384,18 грн.

Речові докази: мультиварку «Redmond М4511», телевізор «Bravis LCD 1530» та радіоприймач «Colon Led Torch RX333BT», що передані під розписку на зберігання ОСОБА_7 слід повернути за належністю ОСОБА_7; велосипед «WINNER PANTHER 26», що переданий під розписку на зберігання ОСОБА_3 слід повернути за належністю ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 373, 374, 395 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 ( чотирьох ) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

В строк відбування покарання зарахувати час попереднього ув’язнення засудженому з 26.07.2017 року, до моменту постановлення вироку - до 08.02.2018 року із застосуванням положень ст.72 ч.5 КК України, згідно яких одному дню попереднього ув’язнення відповідає один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_1 залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт ВН812735 виданий 23.06.2011 року Селидівським ГО ГУМВС України в Донецькій області) процесуальні витрати на користь на користь держави (УДКСУ у м. Маріуполі/Жовтневий район/24060300, код ЄДРПОУ 37989721, р/р 31119115700052, код класифікації доходу 24060300, банк отримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, код банку 834016, призначення платежу: за висновок експерта № 1/20-311 від 28.07.2017 року 988 (дев’ятсот вісімдесят вісім) гривень 70 копійок та за висновок № 1/20-359 від 19.08.2017 року 395 (триста дев’яносто п’ясть) гривень 48 копійок.

Речові докази: мультиварку «Redmond М4511», телевізор «Bravis LCD 1530» та радіоприймач «Colon Led Torch RX333BT», що передані під розписку на зберігання ОСОБА_7 -повернути за належністю ОСОБА_7; велосипед «WINNER PANTHER 26», що переданий під розписку на зберігання ОСОБА_3 - повернути за належністю ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі, через Володарський районний суд Донецької області, протягом 30 днів з дня проголошення, а для особи яка утримується під вартою - в той же строк з дня вручення копії вироку.

Суддя С.І. Доценко