Постанова № 72111429, 02.02.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7146/17

Провадження № 3/265/14/18

П О С Т А Н О В А

02 лютого 2018 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, що надійшли від заступника начальника Головного управління ДФС у Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої головним бухгалтером ТОВ «Доненергопроммонтаж», який мешкає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

за ст. 163-1 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Доненергопроммонтаж» №600/05-99-14-15/34850567 від 18 вересня 2017 року, встановлений факт порушення податкового законодавства ТОВ «Доненергопроммонтаж», а саме: заниження податку на прибуток на загальну суму 39825 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 18000 грн., за 2016 рік в сумі 21825 грн., та завищено залишки по рахунку 281 «товари на складі» станом на 30 червня 2017 року на загальну суму 1471927,68 грн. та по рахунку 201 «сировина та матеріали» на суму 276000 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 1355351 грн., у тому числі за травень 2015 року у сумі 238433 грн., за червень 2015 року у сумі 75710 грн., за вересень 2015 року у сумі 356000 грн.,за січень 2016 року у сумі 204640 грн., за жовтень 2016 року у сумі 91617 грн., за листопад 2016 року у сумі 187025 грн., за січень 2017 року у сумі 124200 грн., за травень 2017 року у сумі 70938 грн., за червень 2017 року у сумі 6788 грн., та завищено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ( ряд.21 Декларації) за червень 2017 року у сумі 62274 грн., занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 22393,37 грн., у тому числі: за 2016 рік у сумі 12084,57 грн., за 2017 рік у сумі 10308,80 грн.

Своїми діями ОСОБА_2 здійснила порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 розділу ІІ, п.п. 134.1.1 п. 134.1 розділу ІІІ, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Розділу V, п. 266.1.1, 266.3.1,266 3.3, 266.7.5, 266.10.1 ст. 266 розділу XII Податкового кодексу України; розділ V П(С) БО 1, п.3 розділу ІІІ П(С)БО 1,затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 07.02.2013 №73; п.5 П(С)БО №11 «Зобов’язання», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, та п.6 П(С) БО №16 «витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318; ч.2 ст.3 розд.І, ч.1 ст.11 розд.IVЗакону України» «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 ч. 1 КУпАП.

ОСОБА_2 в протоколі про адміністративне правопорушення свою провину не визнала. До судового засідання не з’явилась, про день та час місця розгляду справи повідомлялась своєчасно.

Суд, розглянувши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно п 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності. Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п 134.1.1 п. 134.1 Податкового кодексу України платниками податку - резидентами є: суб’єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних). Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Згідно пп. 198 .1 ст. 198 Податкового кодексу України До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пп. 198 .2 ст. 198 Податкового кодексу України Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно пп. 198 .3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 266.1.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно п. 266.3.1 ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно п. 266.3.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Згідно п. 266.7.5 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Згідно п. 266.10.1 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації".

Згідно ч.1 ст. 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, яке передбачено ст. 163-1 ч. 1 КУпАП.

Разом із тим, правопорушення було виявлено 18 вересня 2017 року, матеріали протоколу про адміністративне правопорушення надішли на розгляд до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області 13 жовтня 2017 року. Розгляд справи став можливим лише 02 лютого2018 року.

Згідно із п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі спливу на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

На підставі ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Отже, враховуючи, що строки, передбачені ст. 38 КУпАП, станом на день вирішення справи спливли, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винуватою ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Провадження по справі щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Суддя Гноєвой С.С.