Рішення № 72110625, 08.02.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5170/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року

приміщення суду за адресою: 85113, м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, 157

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря Франчук А.О., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Гетьманенко О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_3 до Головного управління національної поліції в Донецькій області про поновлення строку оскарження та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з адміністративним позовом (а.с. 1-3,13), ОСОБА_3 просить: поновити строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху,зафіксованого не в автоматичному режимі серії АР № 958468; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії АР № 958468 та закрити справу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що 16 січня 2017 року поліцейським ДПС ГУНП України в Донецькій області сержантом поліції Коваль Вадимом Анатолійовичем стосовно нього винесено постанову серії АР № 958468 про нібито скоєне ним адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.

Про існування зазначеної постанови він дізнався лише 24 жовтня 2017 року, коли отримав лист з Костянтинівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Донецькій області № 14.17/31887, та додану до нього копію постанови серії АР № 958468.

З зазначеної постанови вбачається, що 16 січня 2017 року о 01 годині 35 хвилин, на вул. Правобережна, біля АЗС «Окко» він нібито керував автомобілем ВАЗ 21093, держномер НОМЕР_1, без посвідчення водія, чим порушив п.п.2.1 «а» ПДР України.

Проте, даного правопорушення він не скоював, стосовно нього зазначеної постанови не виносилось та він не отримував її копії. В зазначеній постанові є відмітка про те, що він нібито відмовився її отримувати, що він не робив. Про існування зазначеної постанови йому до теперішнього часу відомо не було. У зв'язку з цим, він не мав можливості її оскаржити, чим були порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Тому вважає, що встановлені законом строки на оскарження він пропустив з поважних причин.

16 січня 2017 року стосовно нього було складено протокол про нібито скоєне правопорушення від 16 січня 2017 року серії АВ2 № 266456, про те, що він нібито 16 січня 2017 року о 01.15 на вул. Правобережна, біля АЗС «Окко» керував автомобілем ВАЗ 21093, держномер НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння, та від огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

За даним фактом Костянтинівським міськрайонним судом розглядалась адміністративна справа № 233/650/17.

Дослідженими по справі доказами підтверджено, що автомобілем в зазначений період часу він не керував, а ним керувала його дружина ОСОБА_5, а він сидів поруч з нею, на передньому пасажирському сидінні.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області провадження по справі № 233/650/17 було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, інкриміноване йому адміністративне правопорушення, викладене в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режиму серії АР № 958468 він не вчиняв, в зв'язку з тим, що в зазначений період знаходився в автомобілі ВАЗ 21093, держномер НОМЕР_1, під керуванням його дружини - ОСОБА_5, в якості пасажира.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Гетьманенко О.П. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала у повному обсязі з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов (а.с. 52-55), пояснивши, що 16.01.2017 року поліцейським ДПС ГУНП в Донецькій області Коваль В.А. разом з поліцейським Костянтинівського ВП здійснювались профілактичні заходи по забезпеченню безпеки дорожнього руху в м. Костянтинівка Донецької області. Так, в зазначений час по вул. Правобережна в м. Костянтинівці на підставі п.3 ст. 15 ЗУ «Про боротьбу з тероризмом» поліцейськими було надано сигнал водію автомобіля ВАЗ 21093, держномер НОМЕР_1, зупинитись, проте останній не відреагував на вимогу та пришвидшив рух. В подальшому біля АЗС «ОККО» водій автомобіля зупинився та в цей час при світлі фар, поліцейськими було помічено як водій автомобіля та пасажир, який знаходився на передньому сидінні, не залишаючи салону автомобіля помінялись місцями. Так, поліцейський Коваль В.А. підійшов до автомобіля зі сторони водійського місця та виявив, що за кермом авто знаходилась жінка (дружина заявника), однак остання не керувала автомобілем та сіла за кермо вже після зупинки автотранспорту до того часу як до них підійшов працівник поліції. Водій, який перебував на передньому пасажирському сидінні мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, що були виражені в хитких рухах, невиразній мові, різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Останній представився ОСОБА_3, не заперечував що знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Під час проведення перевірки за даним фактом, було встановлено, що у позивача було відсутнє посвідчення водія. Враховуючи те, що поліцейськими було встановлено, що автотранспортом керував ОСОБА_3, який після зупинки пересів на переднє водійське сидіння, то Ковалем В.А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 958468 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП безпосередньо відносно ОСОБА_3 Поліцейським перед винесенням постанови, було роз'яснено, що відносно ОСОБА_3 буде розглянуто адміністративну справу, винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. Постанова була складена безпосередньо в присутності ОСОБА_3, після чого останньому особисто надано можливість, ознайомитись з постановою, однак останній відмовився з нею ознайомлюватись, підписувати постанову та отримувати вказану постанову. У зв'язку з чим, вважала, що позивачу було відомо про складання постанови відносно нього, а відмова позивача підписувати постанову та отримувати її копію свідчить про те, що позивач умисно намагається уникнути відповідальності за вчинене ним правопорушення. Крім того, вважала, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.1 ст. 130 КУпАП не є прямим доказом не вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Так, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.1 ст. 130 КУпАП закрито у зв'язку із визнанням доказу недопустимим через допущені процесуальні помилки. Жодним судовим рішенням, яке набуло чинності, не визнано та не встановлено, що дійсно 16.01.2017 року о 01:35 автомобілем марки ВАЗ-21093, держномер НОМЕР_1, по вул. Правобережна в м. Костянтинівці керував не позивач, а його дружина. Таким чином посилання позивача на доведеність його невинуватості судовим рішенням від 14.04.2017 року у справі № 233/650/17 не може прийматись судом до відома. Просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що постановою серії АР № 958468 від 16 січня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, до ОСОБА_3 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. (а.с.5).

Як вбачається із спірної постанови, 16 січня 2017 року о 01 годині 35 хвилин ОСОБА_3, в порушення вимог п.п. 2.1а ПДР України, керував транспортним засобом ВАЗ 21093, держномер НОМЕР_1, без посвідчення водія.

Даючи оцінку спірній постанові суд прийшов до таких висновків.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

В статті 258 КУпАП зазначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

За приписами ч.2 наведеної статті протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч.4 ст. 258 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Спірна постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача не містить відомостей, які є обов'язковими у відповідності до ст. 283 КУпАП, а саме: постанова не містить зазначення місця вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.3).

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності діють змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2).

За ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача Гетьманенко О.П. повідомила про відсутність відеозапису подій правопорушення щодо ОСОБА_3, та на підтвердження заперечень проти позову послалась на свідчення свідка ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що в ніч з 15 на 16 січня 2017 року він чергував разом з працівниками обласного управління поліції. Приблизно о 01 годині 16 січня 2017 року біля заправки «Окко» вони побачили автомобіль ВАЗ, який на їх вимогу відразу не зупинився. Після зупинки автомобіля, в світлі фар, він побачив «розгойдування» автомобіля, що може бути схожим на те, що люди, які перебували в автомобілі, помінялися місцями або може бути схожим на те, що дитина пересаджувалась з переднього сидіння на заднє. Особисто він, як пересаджувались люди в автомобілі не бачив, бачив лише рух в автомобілі. Коли до автомобіля підійшли працівники поліції, за кермом автомобіля перебувала жінка, чоловік перебував на передньому пасажирському сидінні, ззаду знаходилась дитина. Жінка та чоловік стверджували, що вони не мінялися місцями. Після чого, всі поїхали до Костянтинівського ВП, де поліцейські відносно позивача складали адміністративні матеріали.

Свідчення ОСОБА_6 у даному випадку не можуть бути визнані належним доказом вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КпАП, оскільки пояснення свідка про те, що пасажир та водій автомобіля ВАЗ помінялися місцями ґрунтуються не на візуальному спостереженні свідком цих обставин, а на його особистих припущеннях.

Тим більше, що свідок ОСОБА_5, дружина позивача, будучи попередженою при кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази, в судовому засіданні стверджувала про те, що 16 січня 2017 року автомобілем ВАЗ-21093, держномер НОМЕР_1, керувала сама вона, а не її чоловік ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що 15 січня 2017 року ОСОБА_3 з дружиною перебували у нього в гостях. ОСОБА_3 вживав спиртні напої, у зв'язку з чим за кермо автомобіля 16 січня 2017 року приблизно о 01 годині сіла його дружина ОСОБА_5, а ОСОБА_3 сів на пасажирське сидіння.

Інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП відповідачем не надано та про наявність таких доказів не зазначено.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому, у відповідності до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії АР № 958468 від 16 січня 2017 року відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 126 КУпАП слід скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Одночасно, суд вважає необхідним поновити ОСОБА_3 строк звернення до суду з адміністративним позовом, передбачений ст. 289 КУпАП, оскільки як встановлено судом, позивач копію спірної постанови отримав 24 жовтня 2017 року (а.с.4), що свідчить про поважність причин пропуску ним встановленого законом строку.

Керуючись ст.ст. 245, 246, 271, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, до Головного управління національної поліції в Донецькій області, код ЄДРПОУ 40109058, адреса: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Нахімова, 86, про поновлення строку оскарження та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Поновити ОСОБА_3 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії АР № 958468 від 16 січня 2017 року, винесену поліцейським БДПС ГУНП в Донецькій області сержантом поліції Коваль Вадимом Анатолійовичем, відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 126 КУпАП скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 126 КУпАП закрити.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2018 року.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В.Каліуш