Ухвала суду № 72110003, 07.02.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

справа № 201/11206/17

провадження 2-п/201/10/2018

УХВАЛА

07 лютого 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого судді Федоріщева С.С.

при секретарі Кияшко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду від 15.01.2010р. по цивільній справі № 2-4944/2010 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, Комітету комунальної власності ОСОБА_1 міської ради, третя особа – Комунальне підприємство «ОСОБА_1 міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з 25.09.2002р. знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, Комітету комунальної власності ОСОБА_1 міської ради, третя особа – Комунальне підприємство «ОСОБА_1 міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення та визнання права власності.

15.01.2010р. відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України по справі Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська (під головуванням судді Башмакова Є.А.) було постановлено заочне рішення про задоволення вимог позивачки (а.с. № 54-58 т. № 3), яке було винесено у відсутність відповідача, про дату та час слухання справи сторони були повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні докази.

08.08.2017р. до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про перегляд вищевказаного заочного рішення. По тексту заяви про скасування заочного рішення суду ОСОБА_2 посилався на те, що він не згодний з винесеним рішенням з тих підстав, що не мав змоги скористатися своїм правом надавати суду пояснення, клопотання, подавати докази, оскільки не був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи. При винесені спірного заочного рішення суду, на думку заявника, суд не мав змоги всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для прийняття рішення, оскільки вислухав лише одну сторону, а тому просив переглянути заочне рішення, скасувавши його.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2017р. суддею визначено ОСОБА_4 (а.с. № 67 т. №3), який ухвалою від 14.09.2017р. заявив про самовідвід (а.с. № 113-114 т. №3).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2017 р. суддею визначено ОСОБА_5 (а.с.118 т.№3), ухвалою якої від 23.10.2017 р. заяву про скасування заочного рішення залишено без розгляду (а.с.130 т. №3).

28.12.2017 дану ухвалу скасовано Апеляційним судом Дніпропетровської області та справу направлено до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська для розгляду заяви про скасування заочного рішення (а.с159-160 т. №3).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2017 р. суддею визначено ОСОБА_6 (а.с.163 т.№3).

Сторони в судове засідання 07.02.2017р. не з’явилася, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином рекомендованими листами з повідомленням, про причини неявки в судове засідання суд не сповістили, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталися. Від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_7 (діє за довіреністю від 15.01.2015р. – а.с. № 125) до суду надійшла письмова заява про розгляд заяви щодо скасування заочного рішення без його участі, на задоволенні заяви наполягає.

Перевіривши матеріали справи та з’ясувавши доводи, на які посилається заявник, стосовно необхідності скасування заочного рішення, суд виходить з наступного.

За змістом ст.ст. 5, 10, 11 ЦПК України (в редакції Закону №1618-IV), які кореспондуються зі ст.ст. 5, 12, 13 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII) цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності сторін, змагальності та диспозитивності.

Статтею 232 ЦПК України (в редакції Закону №1618-IV) передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 288 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII) передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже головними умовами для скасування заочного рішення є поважність причини не з’явлення відповідача в судове засідання і докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення спору. Наявність одночасно цих двох умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.

Крім того, частина 1 ст. 9 Конституції України, норми якої мають найвищу юридичну силу та є нормами прямої дії, вказує на те, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Також, ч. 1 ст. 8 ЦПК зазначає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на принципі рівності сторін, як одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Про це, зокрема, йдеться у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2».

Враховуючи наведені законодавчі вимоги, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_8 про перегляд заочного рішення суду, оскільки причина неявки відповідача у судове засідання є поважною, а докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Також підлягає задоволенню й заява про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення.

Доходячи до такого, суд враховує й висновки Апеляційного суду Дніпропетровської області, викладені в постанові від 28.12.2017 року про скасування ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.10.2017 року, якою дану заяву про скасування заочного рішення залишено без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 288 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_2 задовольнити.

Поновити ОСОБА_8 строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду від 15.01.2010р. по цивільній справі № 2-4944/2010 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, Комітету комунальної власності ОСОБА_1 міської ради, третя особа – Комунальне підприємство «ОСОБА_1 міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення та визнання права власності.

Скасувати заочне рішення Жовтневого районного суду від 15.01.2010р. по цивільній справі № 2-4944/2010 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, Комітету комунальної власності ОСОБА_1 міської ради, третя особа – Комунальне підприємство «ОСОБА_1 міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення та визнання права власності.

Призначити справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні на 21 лютого 2018 року на 14 годин 00 хвилин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: