Ухвала суду № 72108938, 08.02.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №668/15213/15-к

н/п 1-кп/766/941/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді - Стамбули Н.В.,

при секретарі – Кирилюк О.О.,

за участю прокурора Бутенко О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні обвинувальний акт по кримінальному провадженню за № 12015230040005184, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказаний вище обвинувальний акт.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, посилаючись на те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, не відпали.

Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд виходить з наступного.

При обрані заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді триманні під вартою, суд виходив з того, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжких кримінальних правопорушень, яки він скоїв повторно з корисливих мотивів, будучи раніше судимим за вчинення злочинів з корисних мотивів, що свідчить про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

На час розгляду питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, не відпали.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, 10.01.1992 строк тримання під вартою на 2 місяці.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та надіслати на адресу СІЗО УДДУ ПВП України в Херсонській області для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок або на ухвалу суду.

СуддяОСОБА_3