Ухвала суду № 72108781, 09.02.2018, Вишгородський районний суд Київської області

"09" лютого 2018 р. Справа № 363/175/18

УХВАЛА

09 лютого 2018 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя,

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя, посилаючись на те, що придбана за час шлюбу сторін квартира АДРЕСА_1 є спільним сумісним майном подружжя.

У даній заяві позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту спірну квартиру та встановлення заборони вчинення будь-яких дій по її відчуженню.

Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п.1 та 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Як передбачено ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Згідно роз’яснень даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановлено, що згідно копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №100982516 від 20 жовтня 2017 року ОСОБА_2 є власником спірної квартири.

Вирішуючи дану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог, оскільки невжиття таких заходів може призвести до утруднення чи невиконання можливого рішення суду, що є підставою до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, яке належить відповідачці ОСОБА_2

З метою захисту прав, свобод і законних інтересів позивача до ухвалення рішення в цій справі слід вжити заходів для такого.

Разом з тим, з метою забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, суд вважає необхідними застосувати в цій справі зустрічне забезпечення позову.

З урахуванням того, що заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову, суд вважає необхідним в порядку зустрічного забезпечення позову зобов’язати відповідача внести на депозитний рахунок Вишгородського районного суду Київської області 226 478 грн. 25 коп., тобто половину вартості спірної квартири згідно договору купівлі-продажу майнових прав №ЕФ-Ш/171 від 15 грудня 2015 року, про визнання права власності на ? частину якої позивач порушує питання в поданому позові.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149-154, 260 ЦПК України,

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, що належить відповідачці ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП-3148311289, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2).

В порядку зустрічного забезпечення на підставі ст. 154 ЦПК України зобов’язати позивача ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП-3087406478, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4) протягом десяти днів з дня підписання цієї ухвали внести на депозитний рахунок Вишгородського районного суду Київської області 226 478 (двісті двадцять шість тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 25 (двадцять п’ять) коп. та подати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Депозитний рахунок Вишгородського районного суду Київської області:

ОСОБА_1 отримувача (код ЄДРПОУ) - 02892132

Банк одержувач - ГУ ДКУ у Київській області

МФО – 820172

Рахунок одержувача - 37317002892132

ОСОБА_1 цієї ухвали для негайного виконання направити позивачу та до Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради Київської області та Вишгородської державної нотаріальної контори Київської області, а після її виконання згідно ч. 7 ст. 153 ЦПК України копію цієї ухвали направити до відома відповідачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо в такому ж порядку та строки.

Суддя