
Справа № 289/2232/17
Номер провадження 2/289/209/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2018 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Невмержицького І.М.,
при секретарі - Шуба В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Меньківської сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області, про визнання права власності на спадкове майно,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті ОСОБА_2, залишилось спадкове майно, яке спадкодавець заповідала позивачу і яке складається з:
- цілого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Житомирська область, Радомишльський р-н, с. Ходори, вул. Центральна, № 69,
- права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Поліського кооперативного селекційного центру «Росія» с. Велика Рача, Великорацької сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області розміром 2,98 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), інших спадкоємців, які б мали право та претендували на зазначене майно немає, а тому просила суд визнати за нею право на спадкове майно.
В судовому засіданні позивач не з»явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, надіслала заяву в якій просила справу розглянути без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву, просив розгляд справи проводити без його участі, з позовними вимогами погодився просив позов задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Виходячи зі змісту ст.4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, народилась 16.05.1954 року в с. Ходори, Радомишльського р-ну, Житомирська області, з 1992 року по даний час зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.
30 вересня 1995 року мати позивачки, ОСОБА_2, на випадок своєї смерті зробила розпорядження у вигляді заповіту, в якому вказала, що все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла своїй дочці – ОСОБА_1.
01 квітня 1998 року померла мати позивачки, ОСОБА_2, у віці 88 років в с. Ходори, Радомишльського р-ну, Житомирська області, що підтверджується свідоцтво про смерть серії І-ТП № 092207 від 02.04.1998 року, видане Меньківською сільською радою Радомишльського району Житомирської області.
У відповідності до ст.ст. 548-549 ЦК УРСР 1963 року (що діяв на той час), спадщину в шестимісячний строк після смерті матері прийняла позивачка, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, а саме: обробляла земельну ділянку, вирощувала сільськогосподарську продукцію на ній, збирала врожай та сплачувала необхідні платежі за землю, тощо – дані факти підтверджує довідка № 84 від 05.10.2017 року, видана виконкомом Меньківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області.
Інших спадкоємців крім позивачки немає, більше того, спадщину після смерті ОСОБА_2, ніхто більше не приймав, до нотаріуса із заявою ніхто досі не звертався, спадкова справа після її смерті не заводилась – дані факти також підтверджує витяг зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 49503468 від 18.10.2017 року.
До складу спадкового майна, що залишилося після смерті матері, з поміж всього іншого, входить:
- цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Ходори, Радомишльського р-ну, Житомирської області по вул. Центральній, 69 – даний факт також підтверджує довідка № 93 від 19.10.2017 року, видана виконкомом Меньківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, та
- земельна частка (пай) члена Поліського кооперативного селекційного центру «Росія» с. Велика Рача, Великорацької сільської ради Радомишльського р-ну Житомирської області, розміром 2,98 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 13 050,00 гривень, що належала померлій матері позивачки згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0322440, виданого на її ім’я на підставі рішення Радомишльської РДА № 78 від 14.03.2000 року.
Відповідно до п. 216 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 3 березня 2004 року за № 20/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві.
Проте позивачці як єдиній спадкоємиці, нотаріусом не може бути видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України), через відсутність правовстановлюючих документів на вищевказане майно, адже згідно довідки № 772 від 13.11.2017 року, яка видана КП «Житомирське обласне міжміське БТІ», право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Радомишльський р-н, с. Ходори, вул. Центральна, № 69 – не зареєстровано.
Однак, починаючи з часу побудови будинку (1963 року) і до дня своєї смерті (01.04.1998 року), мати позивачки увесь цей час проживала в даному будинку та певний період (з 1986 року) була головою двору, а відповідно, постійно, відкрито і безперервно володіла та користувалася цим домоволодінням як власним, що також підтверджує довідка № 94 від 19.10.2017 року, видана виконкомом Меньківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області.
Згідно ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація права була проведена відповідно до законодавства, що діяло в момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.
Відповідно до ст.ст. 100 та 101 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, які діяли на той момент, не передбачалося та не пов’язували набуття права власності на будинок з реєстрацією його в органах БТІ чи інших установах.
Також, згідно до вимог «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», від 07 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованого в Мінюсті України 18 лютого 2002 року за № 157/16445, з наступними змінами, а також листа Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року № 19-32/319 – у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності якого не була проведена, і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.
Загальна інвентаризаційна вартість даного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами складає – 89 191 гривень – даний факт підтверджує технічний паспорт на житловий будинок від 01.11.2017 року.
Крім того, набути право на земельну частку (пай) в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину, позивачка також не має можливості через те, що правовстановлюючий документ був виготовлений вже після смерті матері, що в свою чергу, згідно ЗУ «Про нотаріат», є перешкодою для вчинення необхідних нотаріальних дій.
Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до ст. 1216 та ст. 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
А згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судовим рішенням може визнаватися право власності в порядку спадкування, якщо через відсутність документів не можливо оформити спадщину через нотаріуса.
На підставі викладеного вище й у відповідності до ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15-16, 1216-1218, 1225, 1261, 1268, 1277 ЦК України, ст. 131 ЗК України, та керуючись ст.ст. 3-4, 15, 60, 114, 118-120 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Меньківської сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області, про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2, яка померла 01.04.1998 року в с. Ходори, Радомишльського р-ну Житомирської області – право власності на спадкове майно, а саме:
- цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Житомирська область, Радомишльський р-н, с. Ходори, вул. Центральна, № 69;
- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Поліського кооперативного селекційного центру «Росія» с. Велика Рача, Великорацької сільської ради Радомишльського району Житомирської області розміром 2,98 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 13 050,00 гривень, що належало покійній матері згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0322440, виданий головою Радомишльської райдержадміністрації на підставі рішення Радомишльської РДА № 78 від 14.03.2000 року на її ім’я.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів, починаючи з дня його проголошення.
Суддя І. М. Невмержицький
Судове рішення № 72107280, Радомишльський районний суд Житомирської області було прийнято 07.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 289/2232/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: