Рішення № 72107207, 01.02.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/10352/16-ц

Провадження №2/592/44/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Фоменко І.М, за участю секретаря Щербань Г.Г., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4, до ОСОБА_5, ОСОБА_3, Сумської міської ради, третя особа: друга Сумська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності, визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, який разом з представником підтримала в судовому засіданні, та вимоги мотивує тим, що з грудня 2001 року вона - ОСОБА_1 почала підтримувати стосунки з ОСОБА_6, а з 2002 року вони почали жити однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та спільний побут, тобто між ними склалися стійкі сімейні відносини, що притаманні подружжю. ІНФОРМАЦІЯ_2 року у ОСОБА_1 та ОСОБА_6 народилася спільна донька - ОСОБА_3 На той час ОСОБА_6 перебував у шлюбі з ОСОБА_7, з якою розлучився 27.06.2006 року, після чого, 15.09.2006 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 за спільні кошти придбали земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, на якій почали будувати будинок. 14.08.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, який рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.10.2012 року було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер.

Встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у період з 28.06.2006 року по 13.08.2010 року, має значення для визнання за нею ОСОБА_1 права власності на частину придбаного нею та ОСОБА_6 майна, тому просить суд встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у період з 28.06.2006 року по 13.08.2010 року; визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, та на 1/2 частину об'єкту будівництва - житлового будинку за цією ж адресою; визнати частково недійсними, в частині визначення розміру часток - свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 20.12.2013 року, видані державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори, свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 19.09.2014 року, виданого державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5, ОСОБА_3, зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 20 грудня 2013 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 19 вересня 2014 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом; встановити факт належності 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, на праві власності за ОСОБА_6 за його життя, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/8 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, а також на 1/8 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, надала суду письмові заперечення та зазначила, що ОСОБА_1 в 2013 році вже зверталася до Ковпаківського районного суду м. Суми з аналогічними позовними вимогами, однак суд першої інстанції зробив висновок, що ОСОБА_1 не проживала з ОСОБА_6 однією сім'єю з 01.01.2004 року по день реєстрації їхнього шлюбу, а тільки підтримувала з ним відносини і мала спільну дитину. Дану позицію підтримала і колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 в рішенні від 06.02.2014 року по справі №592/7319/13-ц, де зазначила, що позивач не довела факт проживання її однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 Також рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.12.2013 року було вирішено питання про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки та 1/2 частину житлового будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_3. Крім того, пояснила, що її батько - ОСОБА_6 придбав спірну земельну за власні кошти, зароблені в Туреччині та виручені від продажу будинку, який ОСОБА_6 побудував разом з ОСОБА_7 Тобто зазначена земельна ділянка разом з будинком є особистою приватною власністю ОСОБА_6 Після народження своєї позашлюбної дитини, ОСОБА_6 регулярно допомагав їй, шляхом надання матеріальної допомоги ОСОБА_1 для утримання дитини.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав тотожні пояснення, в яких підтримав позицію ОСОБА_5.

Представник Служби у справах дітей Сумської міської ради, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, в судове засіданні не з'явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, не порушуючи прав, свобод та законних інтересів дитини.

Представник Сумської міської ради в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, що дає суду можливість розглянути справу без його участі.

Представник Другої Сумської державної нотаріальної контори, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, в судове засіданні не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_3, та була знайома з її батьком ОСОБА_9, який проживав у доньки за адресою АДРЕСА_1.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засідання пояснили, що вони були товаришами з ОСОБА_6 з дитинства до його смерті, разом працювали, були в тривалих командировках в Казахстані. Підтвердили, що у ОСОБА_6 народилася позашлюбна донька від молодої коханки. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_7 - ОСОБА_6 проживав у доньки ОСОБА_10 по АДРЕСА_4. Придбав собі земельну ділянку та будував там будинок. Їм не відомо про спільне проживання з позивачкою ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона є хрещеною ОСОБА_3, а батьком записаний ОСОБА_6, який перебував в іншому шлюбі. Позивачка з ОСОБА_6 проживали разом однією сім"є, вони винаймали житло та вона приходила до них в гості. В 2006 році в районі Веретенівки була придбана земельна ділянка та розпочалося будівництво будинку. В будинок переїхали коли донька пішла до першого класу.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що з 2006 року він проживає по АДРЕСА_5, та знає ОСОБА_6 та ОСОБА_1, які мешкали неподалік через одну вулицю в будинку. Він заходив на їх земельну ділянку, бачив, що відбувалося будівництво будинку. Вважав їх подружжям, знав, що є спільна дитина. Йому не відомо за які кошти будували, про доходи йому також не відомо, де мешкали він не питав.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засідання пояснив, що він допомагав сестрі ОСОБА_14 будувати будинок по АДРЕСА_6, йому на той час виповнилось 16 років та після навчання він приходив вимішував цемент, допомогав з цеглою. ОСОБА_3 платив йому гроші. Сестра займалася донькою.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснла, що вона знайома з ОСОБА_14 зі школи. З ОСОБА_3 ОСОБА_14 проживала на зйомних квартирах, по вул. Горького. ОСОБА_6 їздив по командировках по іншим містам. Після придбання земельної ділянки, будували будинок двохповерховий.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що він здавав двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_6 на протязі двох років. В квартирі мешкали ОСОБА_14, дитина , коли він приходив за грошима, то в квартирі був ОСОБА_3, гроші давав то він, то ОСОБА_14. Він знає, що ОСОБА_6 будував будинок, де не було комунікацій, та звертався до нього, як до робітника водоканалу, про проведення води до будинку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи та додані до неї документи, вважає позов необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 14.08.2010 року до 17.10.2012 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.10.2012 року про розірвання шлюбу (а.с.12,13).

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народила доньку ОСОБА_4, батьком якої згідно свідоцтва про народження вказаний ОСОБА_6 (а.с.11). Під час народження дитини ОСОБА_6 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 від 27.06.2006 року (а.с.14).

З 15.09.2006 року ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_17, що також підтверджується Витягом з державного реєстру правочинів та Державним актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 від 20.02.2007 року (а.с.18-20).

В 2006 році, після придбання вказаної земельної ділянки, ОСОБА_6 розпочав на ній будівництво житлового будинку. 23.01.2007 року між ОСОБА_6 та ВАТ «Сумиобленерго» був укладений договір на розробку проекту підключення до електромереж, а 08.02.2007 року був укладений Договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_3, та складено Акт допуску на підключення електроустановки до електричної мережі №278/02 від 08.02.2007 року (а.с.125-126). Крім того, 24.04.2007 року між ОСОБА_6 та Сумською філією «Дніпроводгосп» було укладено договір на буріння свердловини для води (а.с.127).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.15).

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, що регулюються Сімейним кодексом України.

Відповідно до вимог ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно із ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Як відзначає Верховний Суд України у пункті 20 своєї Постанови Пленуму Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21 грудня 2007 року N11 при застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі.

Тобто при застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що вказана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивач не надала обґрунтованих та беззаперечних доказів на підтвердження факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_6 в період з 28.06.2006 року по 13.08.2010 року, оскільки посилання ОСОБА_1 на список мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_7, станом на 15.10.2008 року, який вона отримала як відповідь на її запит від голови правління ОСББ «Авангард-4», нє заслуговують на увагу, так як згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, датою запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичних осіб ОСББ «Авангард-4» є 18.05.2011 року, тобто в зазначений період ОСББ «Авангард-4» не існувало, тому голова правління ОСОБА_18 не може гарантувати достовірності інформації в списку від 15.10.2008 року. Крім того, пояснення ОСОБА_18 не мають доказового значення при розгляді справи, оскільки він не давав присяги свідка, його покази надані у вільній формі, тому суд розцінює їх як зацікавлені на користь позивача.

Заслухавши покази свідків, суд приходить до висновку, що їх свідчення є тотожними та майже не відрізняються між собою, містять лише абстрактну, загальну інформацію про те, що вони бачили позивачку разом з ОСОБА_6 в різний період часу, що в 2003 році у них народилась донька. При цьому жоден із цих свідків не показав, яким же чином позивач та ОСОБА_6 вели спільне господарство та не пояснили свою обізнаність щодо існування у позивача та ОСОБА_6 спільного бюджету, що є обов'язковими умовами при встановленні факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

В судовому засіданні позивач зазначила, що вона займалася придбанням спірної земельної ділянки, посилаючись на Договір на надання інформаційних послуг з квартирним агенством №1/470 від 01.09.2006 року та Розписку про прийняття від ОСОБА_1 авансу в сумі 750 грн. на виконання цього договору (а.с.16-17). Однак, наявність вказаного договору і розписки не є беззаперечним підтвердженням тверджень позивача про проживання її та ОСОБА_6 однією сім'єю до реєстрації шлюбу та аргументом того, що спірну земельну ділянку вона купила за спільні кошти з ОСОБА_6

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 1 ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

З Декларації про готовність об'єкта до експлуатації: житлового будинку «А-2» з підвалом «п/д», гаражем «а» і терасою «а-1» за адресою: АДРЕСА_3, вбачається, що будівництво будинку було завершено в 2006 році, однак в декларації рік закінчення будівництва особа, яка звернулась до Державної архітектурно-будівельної інспекції, вказує на свій розсуд, крім того, будівництво спірного житлового будинку не могло бути завершене в зазначений час, оскільки Декларація була зареєстрована інспекцією ДАБК у Сумській області 02.11.2012 року (а.с.21), договори про виконання робіт та надання послуг ОСОБА_6 з ВАТ «Сумиобленерго» та Сумською філією «Дніпроводгосп» укладалися в 2007 році. Фактично будівництво будинку було завершено в 2009 році, вказану обставину сторони визнали при розгляді скарги ОСОБА_1 в апеляційній інстанції по справі №592/7319/13-ц, що відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК не підлягає повторному дослідженню. Тобто будівництво будинку було завершено ще до реєстрації шлюбу позивача з ОСОБА_6, що виключає право спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.12.2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстраціїї шлюбу з ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в період з 01.01.2004 р. до укладення шлюбу 14.08.2010 року, визнання об"єктом права спільної сумісної власності її та ОСОБА_6 земельної ділянки, площею 0,1000 га, розташованої за адресою АДРЕСА_3, житлового будинку з підвалом, гаражем і терасою, розташованих за цією ж адресою, рухомого майна, визнання за нею права власності на 2,3 частин земельної ділянки за вказаною адресою, визнання за нею права власності на 2,3 частини вказаного житлового будинку, визнання за нею права власності на рухоме майно, розташоване в цьому будинку, вселення її та її малолітньої доньки в житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 відмовлено за необгрунтованістю (а.с.45-48).

Також рішенням Апеляційного суду Сумської області від 06.02.2014 року, яким рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.12.2013 року було частково скасовано в частині вирішення позовних вимог про визнання об"єктом права спільної сумісної власності рухомого майна та визнання права власності на рухоме майно за ОСОБА_1 на 1/2 частину комода, туалетного столу, столу письмового. В іншій частині рішення залишено без змін. В апеляційній інстанції перевірялись доводи позивачки про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 з періода 01.01.2004 року по день реєстрації їхнього шлюбу, яка не довела належними доказами факт їх проживання (а.с.49-51).

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні з боку позивача не було надано достатніх та безперечних доказів на підтвердження факту її проживання із ОСОБА_6 в період з 28.06.2006 року по 13.08.2010 року однією сім'єю в розумінні ч. 2 ст. 3 СК України, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Позаяк решта позовних вимог позивача є похідними від вимог про встановлення факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_6 в період з 28.06.2006 року по 13.08.2010 року однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а відтак цю частину позовних вимог суд також вважає необґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 4, 76-83, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4, до ОСОБА_5, ОСОБА_3, Сумської міської ради, третя особа: друга Сумська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності, визнання права власності в порядку спадкування відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Сумської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

09 лютого 2018 рокускладення повного судового рішення

Суддя І.М. Фоменко