Постанова № 72106722, 09.02.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2439/17 Провадження №33/773/62/18 Суддя в 1 інстанції: Чишій С. С. Категорія:ч.1 ст.483 МК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2018 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Клок О.М., з участю представника митного органу Пікалюка М.С., представника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Є.С. на постанову судді Любомльського районного суду від 29 грудня 2017 року, якою провадження щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2., жителя АДРЕСА_1, директора ТОВ «Твітекс», закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді провадження щодо ОСОБА_5 за ч.1 ст.483 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КупАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Інспектором Волинської митниці складено протокол про те, що ОСОБА_5 як директор ТОВ «Твітекс» вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон з приховуванням від митного контролю 176 одиниць товарів 106 найменувань в упаковці виробника «одяг, взуття, подушки, тюль, нижня білизна тощо», а також 144 кг вживаних дитячих іграшок, 174 кг вживаних подушок та ковдр, 96 кг вживаних шкіряних сумок, 89 кг вживаних текстильних сумок, 76 кг вживаних шкіряних ременів, при таких обставинах.

06.04.2017р. на в'їзд в Україну на митний пост «Ягодин» заїхав вантажний автомобіль «MAN», н.з. НОМЕР_1, з напівпричепом «Wielton», н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 До митного контролю ОСОБА_6 подано CMR №0027747, інвойс №148/04/2017, експортну декларацію відправника MRN 17PL442010E0089081. Відповідно до митної декларації типу IM 40 EE №UA205090/2017/7118 в автомобілі переміщувались товари «вживаний одяг, вживане взуття, несортовані вживані речі з текстильних матеріалів у змішаному вигляді: ковдри, дорожні пледи, постільна білизна, скатертини, фіранки». Згідно з товарно-супровідними документами відправником товарів є латвійське підприємство «HMP Group», одержувачем - українське ТОВ «Твітекс», вага нетто товарів становить 19520 кг.

Під час проведення повного митного огляду транспортного засобу серед заявленого товару виявлено 176 одиниць товарів вагою 29 кг в упаковці виробника з маркувальними етикетками без ознак користування, а також не вказані в інвойсі 144 кг вживаних дитячих іграшок, 174 кг вживаних подушок та ковдр, 96 кг вживаних шкіряних сумок, 89 кг вживаних текстильних сумок, 76 кг вживаних шкіряних ременів.

При цього результати зважування в порівняні з технічними даними транспортного засобу свідчать про наявність в напівпричепі товарів на 640 кг брутто більше, ніж зазначено в товарно-супровідних документах.

Дії ОСОБА_5 за ч.1 ст.483 МК України як спрямовані на переміщення товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів через водія ОСОБА_6 документів, що містили неправдиві дані щодо найменування товарів та їх кількості та неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товарів згідно з УКТ ЗЕД та їх митної вартості.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС в апеляційній скарзі вказує на те, що під час розгляду справи, суддя, в порушення вимог ст.280 КУпАП, не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення. Стверджує, що в діях ОСОБА_5 наявний склад адміністративного правопорушення, оскільки в автомобілі окрім задекларованого товару, був наявний і інший товар без будь-яких відповідних документів. Просить скасувати постанову як незаконну та необґрунтовану та притягнути правопорушника до відповідальності за ч.1 ст.483 МК України.

Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника митниці, який підтримав апеляцію з викладених у ній мотивів, думку представника, який просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, суддя приходить до наступного висновку.

Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 за ч.1 ст.483 МК України вказаної вимоги закону дотримав.

В суді першої інстанції встановлено, що товари ввозились в Україну на підставі контракту №2НМРТТ від 13.02.2017р. між ТОВ «Твітекс» та підприємством «HMP Group». Умови поставки товарів регулювалися правилами Інкотермс 2010, відповідно до інвойсу - СРТ Луцьк (а.с.14-16).

Згідно правил Інкотермс 2010 умови поставки СРТ (пункт А1), продавець зобов'язаний відповідно до договору купівлі-продажу надати покупцеві товар, комерційний рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть знадобитися за умовами договору купівлі-продажу. Це означає, що покупець виконує митні формальності при ввозі товару на підставі наданих продавцем документів.

Така обставина дає підстави для висновку, що відповідальність за відповідність товарів товарно-супровідним документам в пункті пропуску «Ягодин» не може нести покупець.

Апелянт в своїй скарзі взагалі не заперечує обставини щодо здійснення поставки у відповідності до правил Інкотермс 2010. на умовах поставки СРТ.

Судом першої інстанції в постанові зазначено, що сам по собі факт невідповідності товарів відомостям, вказаним в товарно-супровідних документах, не дає підстави для висновку про вчинення протиправних дій зі сторони ОСОБА_5, з чим повністю погоджується і апеляційний суд.

Частина 1 ст.483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, в тому числі, з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів.

Таким чином, суддя місцевого суду прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_5 в даному випадку відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, з чим погоджується і апеляційний суд, оскільки досліджені по справі докази приводять до висновку, що останній не є в даному випадку суб'єктом вказаного правопорушення.

За таких обставин, в діях ОСОБА_5 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Є.С. залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 29 грудня 2017 року, якою провадження щодо ОСОБА_5 за ч.1 ст.483 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.М.Клок