Ухвала суду № 72105791, 14.02.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 11-сс/785/136/14

Головуючий у першій інстанції Максимович

Доповідач Кулаковський А. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Кулаковського А.О.,

суддів: Дирдіна О.Д., Железнова В.М.,

при секретарі Кофовій А.Г.,

за участю:

прокурора Попадюка І.М.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №14 кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 30.01.2014 року, якою задоволено клопотання старшого прокурора прокуратури м. Іллічівська Одеської області ОСОБА_3 та продовжено строк тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має вищу освіту, не одруженого, не працюючого, який має дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, місце проживання якого зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 6, раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, у кримінальному провадженні № 12014160160000057, до трьох місяців, тобто до 11.03.2014 року включно.

Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов’язків, передбачених КПК України – 621 розмір мінімальної заробітної плати, що становить 756 378 гривень та зазначено, що у разі її внесення на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, на ОСОБА_2 покладаються обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, на строк до 11.03.2014 року

Роз’яснені ОСОБА_2 положення ст.ст. 182 ч.8, 183 ч.3, 202 ч.4 КК України,-

встановила:

Як вбачається з оскаржуваної ухали районного суду та матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014160160000057 від 09.01.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачено ст. 190 ч.4 КК України, ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення за наступних обставин:

У період з 15.09.2003 року до 21.10.2008 року, ОСОБА_2, умисно, обравши предметом свого злочинного посягання майно ОСОБА_6, діючи з єдиним наміром, спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7, керуючись корисливим мотивом, шляхом зловживання довірою (шахрайство) заволодів грошима ОСОБА_7 в загальній сумі 756 530 грн. 10 коп., яка на момент вчинення правопорушень перевищувала 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є особливо великим розміром, які привласнив та розпорядився на свій розсуд.

Як вказано в ухвалі суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.2 ст. 31 КПК України, вказане кримінальне провадження підлягає розгляду колегіально судом у складі трьох професійних суддів, так як за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, на строк більше десяти років.

У теперішній час в Іллічівському міському суді неможливо утворити склад суду для судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченою ч.4 ст. 190 КК України, у зв’язку з чим вирішується питання про направлення подання до апеляційного суду Одеської області для направлення кримінального провадження на розгляд іншого суду.

Вироком Іллічівського міського суду від 30.08.2012 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені злочинів, передбачених ч.ч. 2,3,4 ст. 190 та ч.ч. 1,3,4 ст. 358 КК України і йому, з застосуванням положень ч.1 ст. 70 КК України, призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Цим вироком ОСОБА_2 був визнаний винним і щодо шахрайських дій відносно ОСОБА_7

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29.11.2012 року вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 30.08.2012 року залишений без зміни.

На ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29.11.2012 року прокурором, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом Одеської області, 30.04.2013 року внесено касаційне подання, яке ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.10.2013 року задоволено, а ухвала апеляційного суду Одеської області від 29.11.2012 року скасована з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26.11.2013 року вирок Іллічівського міського суду від 30.08.2012 року скасований, а кримінальна справа відносно ОСОБА_2 направлена прокурору м. Іллічівська для організації проведення додаткового розслідування, при цьому запобіжний захід ОСОБА_2 залишений у вигляді тримання під вартою.

11.12.2013 року кримінальна справа відносно ОСОБА_2 з Іллічівського міського суду Одеської області надійшла до прокуратури м. Іллічівська та в цей ж день направлена у СВ Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді суду першої інстанції скасувати, як незаконну та необґрунтовану, та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого прокурора прокуратури м. Іллічівська Одеської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, посилаючись на те, що незаконність вищевказаної ухвали суду полягає в тому, що слідчій суддя взагалі не може розглядати вищезазначене клопотання прокурора тому що, відповідно до ч. 2 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. По справі була призначена стадія підготовчого судового засідання, яка призначена суддею Іллічівського міського суду Семеновим O.A. на 29.01.14 р., 14.00 год., де і повинні були розглядатись питання обрання, зміни, скасування, продовження запобіжних заходів, обраних до обвинуваченого ОСОБА_2

Крім того, на думку захисника, доводи, викладені в клопотанні прокурора про необхідність продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 є передчасними, недостатньо обґрунтованими, не враховуючими деталі справи, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 є занадто суворим, оскільки до ОСОБА_2 слід було застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Висновки прокурора м. Іллічівська про те, що ОСОБА_2 буде переховуватись від суду та впливати на потерпілого і свідків мають загальний вірогідний характер і ніякими конкретними фактам, яки б були викладеними в вищевказаному клопотанні, не підтверджуються. Обвинувачений не має на меті уникнути кримінальної відповідальності, так як вину свою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, не визнає. Не має підстав вважати, що ОСОБА_2 буде продовжувати злочинну діяльність та переховуватись від органів досудового слідства та суду. Водночас, ОСОБА_2, займає посаду генерального директора TOB «Агротехніка», що підтверджується документально установчими документами, має також постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, має неповнолітніх дітей, позитивно характеризується.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив про її задоволення, прокурора, який вважав за необхідне ухвалу місцевого суду залишити без змін, як таку, що узгоджується з вимогами закону, дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Ухвала слідчого судді є вмотивованою та належним чином обґрунтованою.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_2, на підтвердження своїх доводів про необхідність скасування оскаржуваної ухвали суду посилається на те, що оскільки досудове розслідування по даному провадженню закінчене, а кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 знаходиться в Іллічівському міському суді Одеської області, слідчий суддя не може вирішувати питання запобіжного заходу.

Між тим, відповідно до вимог ч.2 ст. 31 КПК України, вказане кримінальне провадження підлягає розгляду колегіально судом у складі трьох професійних суддів, так як за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, санкцією встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років.

У теперішній час в Іллічівському міському суді Одеської області неможливо утворити склад суду для судового розгляду даної кримінальної справи.

При цьому раніше встановлений судом строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 спливав 11.02.2014 року, а подання Іллічівського міського суду Одеської області про передачу цього провадження до іншого суду розглянуто не було.

За вказаних обставин розгляд слідчим суддею клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 слід визнати таким, що не суперечить вимогам закону.

На момент розгляду апеляційної скарги захисника стало відомо, що ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13.02.2014 року задоволено клопотання голови Іллічівського міського суду Одеської області про передачу даного кримінального провадження на розгляд до Овідіопольського районного суду Одеської області.

Слідчий суддя при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 врахував, що останній підозрюється у скоєнні особливо тяжкого корисливого злочину, ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, та прийшов до вірного висновку про те, що є всі підстави вважати, що ОСОБА_2, перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слід також зазначити, що після порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 останній став на шлях ухилення від розслідування даної справи у зв’язку з чим у 2011 році його було оголошено у розшук.

Крім того слідчий суддя, правомірно, відповідно до вимог ч.3 ст. 185 КПК України, встановив до обвинуваченого розмір застави у сумі 756 378 гривень (621 розмір мінімальної заробітної плати).

Таким чином доводи захисника про те, що до його підзахисного рішенням слідчого судді продовжений самий суворий запобіжний захід, спростовується можливістю його звільнення з-під варти у разі внесення застави.

Надані захисником обвинуваченого матеріали на користь зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 (позитивна характеристика, довідки про стан здоров’я, рід діяльності до взяття під варту та інше) заслуговують на увагу, але, з урахуванням того, що ризики, які виправдовують його тримання під вартою не зменшилися, необхідність в збереженні раніше обраного судом запобіжного заходу не відпала.

З огляду на наведене, апеляційна скарга захисника задоволенню не піддягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 30.01.2014 року, якою задоволено клопотання старшого прокурора прокуратури м. Іллічівська Одеської області ОСОБА_3 та продовжено строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, у кримінальному провадженні № 12014160160000057, до трьох місяців, тобто до 11.03.2014 року включно – без змін.

Судді апеляційного суду Одеської області:

А.О. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Железнов