Ухвала суду № 72105311, 09.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20057/17

Провадження по справі № 1-кс/522/3288/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2018 року місто ОСОБА_1

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Константинової Х.Ф., за участю прокурора Котормус С.П., слідчих Паламарчука К.М., Патраманського М.А., заявника – представника ПП «ГК «Курорт Еліт»,- адвоката ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт»,- адвокат ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України, про скасування арешту майна.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на той факт, що ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 17.07.2017р. задоволено клопотання заступника начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області про накладення арешту на майно в рамках досудового розслідування №12016160240001437 від 31 травня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, площею 0,6914 га та на всі наявні на території будівлі та споруди, розташованої за адресою: Одеська область м. Білгород Дністровськ смт. Затока, вул. Лазурна, 19, із забороною користуватися зазначеною земельною ділянкою, проведення будівництва (підготовку до будівництва, вбирання території, роботу спеціальної будівельної техніки, екскаваторів, бульдозерів, автокранів, асфальтоукладників, тощо) на зазначеній ділянці, до прийняття остаточного законного рішення по кримінальному провадженню.

Як зазначає заявник, адвокат ОСОБА_2, приватне підприємство «Готельний комплекс «Курорт Еліт» є власником земельної ділянки кадастровий номер: 5110300000:02:019:0157, що розташована на території Затоківської селищної ради, загальною площею 0,6914 га за адресою: Одеська область, м. Білгород - Дністровський, смт Затока, вулиця Лазурна, 19 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 08.06.2017р.

У свою чергу, ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» набуло право власності на арештовану земельну ділянку кадастровий номер: 1:019:0157, що розташована на території Затоківської селищної ради, загальною площею 0,6914 га за адресою: Одеська область, м. Білгород - Дністровський, смт Затока, Лазурна, 19 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 08.06.2017р. укладеному між ПП «ГК «Курорт і Загоківською селищною радою Білгород - Дністровської міської ради.

Отже, ТОВ «ГК «Курорт Еліт» набуло (отримало) право власності на арештовану земельну ділянку не внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а у цілковитій відповідності до норм чинного законодавства України, за нотаріально посвідченою угодою, діючою, ніким не оскаржуваною та яка не визнана в судовому порядку недійсною.

Крім того, на момент розгляду клопотання посадові особи ПП «ГК«Курорт Еліт» не є ані підозрюваними, а ні обвинувачуваними в кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, заявник вважає, що в подальшому у застосуванні арешту вищевказаного майна, відповідно до ст. 174 КПК України, відпала необхідність.

В судовому засіданні представники ПП «Курорт Еліт» - адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримали клопотання в повному обсязі пояснюючи, що речові доказ у кримінальному провадженні №12016160240001437 не оглянутий, крім того слідчим не складено протокол в порядку ст. 100 КПК України. Клопотання слідчого про накладення арешту не містить відомості щодо значення арештованого майна у кримінальному провадженні №12016160240001437. ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» є добросовісним набувачем вказаної земельної ділянки, яка знаходиться у його власності на законних підставах.

Слідчі та прокурор у судовому засіданні заперечувалив проти задоволення слідчим суддею клопотання про скасування арешту майна, зазначивши, що ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт»незаконно отримало право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, площею 0,6914 га та на всі наявні на території будівлі та споруди, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород – Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19.

В обґрунтування своїх тверджень, слідчий зазначив, що рішенням судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Матяш Т.Л. від 02.09.2014р. про визнання мирової угоди між ОСОБА_4 до ОСОБА_1, якою за ОСОБА_4 визнано право власності на адміністративну будівлю літ. «А», яка розташована за адресою: вул. Лазурна, 19, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області.

Однак, судове рішення є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими через зловживання ОСОБА_5 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Так, суддею Матяш Т.Л. не встановлено, щодо набуття сторонами права власності у встановленому законом порядку на адміністративну будівлю літ. "А", яка розташована за адресою: вул. Лазурна, 19, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області, загальною площею 154,4 кв.м. Крім того, судом залишено поза увагою і наявність будь-яких правовстановлюючих документів у сторін на земельну ділянку, на якій розташоване спірне нерухоме майно.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею Матяш Т.Л. ухвали від 02.09.2014 підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області. Відповідно до рішення апеляційного суду Одеської області від 28.01.2015, рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Матяш Т.Л. від 02.09.2014 - скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції в іншому складі.

Першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42016160000000892 від 27.10.2016р. стосовно ОСОБА_5, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 375 КК України.

29.08.2017р. ОСОБА_5 було оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 375 КК України.

В подальшому ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт»набуло право власності на вказану в клопотанні адвоката ОСОБА_2 земельну ділянку на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано як незаконне.

Під час досудового розслідування 29.09.2017 процесуальним керівником винесено постанову, про об’єднання матеріалів досудового розслідування № 42016160000000892 з матеріалами кримінального провадження № 42015160000000124 та вказаному провадженню присвоєно єдиний номер № 42015160000000124.

Досудове слідство у кримінальному провадженні №42015160000000124,- триває.

В ході досудового розслідування кримінального провадження органом досудового слідства земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, площею 0,6914 га та на всі наявні на території будівлі та споруди, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород – Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19,- визнано речовим доказом. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.11.2017р. на зазначену спірну ділянку накладено арешт, із забороною користуватися зазначеною земельною ділянкою, проведення будівництва (підготовку до будівництва, вбирання території, роботу спеціальної будівельної техніки, екскаваторів, бульдозерів, автокранів, асфальтоукладників, тощо) на зазначеній ділянці до прийняття остаточного законного рішення у кримінальному провадженню № 42015160000000124.

Під час прийняття вказаного рішення судом ураховано той факт, що вказане майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та є об'єктом кримінально-протиправних дій. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України вилучене майно може бути використано як речові докази.

Підстави для скасування арешту на спірну земельну ділянку, накладеного ухвалою Приморського районного суду від 21.11.2017р.,- відсутні.

Крім того, в провадженні управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської знаходиться кримінальне провадження № 12016160240001437 від 31.05.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що невідомі особи 28.05.2016р., попередньо озброївшись ломами, сокирами та іншим інструментом, вдерлись на територію бази відпочинку «Зорі Тирасполя», яка перебуває у державній власності та стали нищити будинки відпочинку, адміністративні та господарські будівлі.

Діям з фактичної спроби знищити державне майно передувало те, що невстановленим колом осіб, у тому числі службовими особами Затоківської селищної ради, Фонду державного майна України та його регіонального відділення, а також службовими особами приватних підприємств «Аліса» та «Лазурна 19» вчинено низку спланованих протиправних дій, направлених на вибуття із державної власності бази відпочинку та з комунальної власності земельної ділянки рекреаційного призначення площею 0,6914 га, вартістю понад 3,5 млн. грн., яка розташована за адресою: вул. Лазурна, 19, смт Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016160240001437 від 31.05.2017р.,- триває.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку заявника, слідчих, прокурора, вважаю що вимоги клопотання адвоката ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Частиною 4 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

Згідно із ч.ч. 6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Статтею 174 КПК України передбачено право підозрюваних, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вивченням матеріалів клопотання адвоката ОСОБА_2 встановлено, що першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № №42016160000000892 від 27.10.2016р за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 375 КК України, за фактом постановлення суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Матяш Т.Л. завідомо неправосудних рішень.

Під час досудового розслідування 29.09.2017 процесуальним керівником винесено постанову про об’єднання матеріалів досудового розслідування № 42016160000000892 з матеріалами кримінального провадження № 42015160000000124 та вказаному провадженню присвоєно єдиний номер № 42015160000000124.

Досудовим розслідуванням встановлено, що суддею Матяш М.Т., протягом 2012 – 2014 років, винесено 10 завідомо неправосудних рішень під час розгляду цивільних справ, які перебували у її провадженні. Винесені нею рішення скасовані судами апеляційної інстанції у зв’язку з численними порушеннями норм матеріального та процесуального права.

Так, суддя Матяш Т.Л. визнала 5 мирових угод, що стало підставою для передачі права власності на 100 відсотків «База відпочинку Харків», розташованої у смт. Затока, вул. Лазурна 95, власником якої є Первинна профспілкова організація ВАТ «Харківський електроапаратний завод» третім особам. Затвердила мирову угоду, якою визнала за третіми особами право власності на адмінбудівлі, розташовані у смт. Затока, вул. Лазурна, 19 (колишній санаторій «Зорі Тирасполя»), власником якого є Держава в особі Фонду Держмайна. Затвердила 4 мирові угоди, якими фактично узаконила право власності за третіми особами на самочинне будівництво. Винесла заочне рішення, яким визнала право власності на самочинно зведені будівлі, розташовані за адресою: смт. Затока, бульвар «Золотий Берег» (центральна алея смт. Затока).

Так ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Одеської області ОСОБА_5 від 02.09.2014р. винесено ухвалу про визнання мирової угоди між ОСОБА_6 до ОСОБА_1, якою за ОСОБА_4 визнано право власності на адміністративну будівлю літ. «А», яка розташована за адресою: вул. Лазурна, 19, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області, загальною площею 154,4 кв.м. Провадження у даній справі закрито.

18.09.2014р. на підставі вказаного рішення державним реєстратором проведено реєстрацію прав власності на об’єкт нерухомості, що розташований за адресою: вул. Лазурна, 19, с. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, однак, не за ОСОБА_4, а за ОСОБА_1

Зазначене рішення суду оскаржено в апеляційному порядку заступником Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради та Головного управління Держземагенства в Одеській області.

Під час апеляційного провадження встановлено, що судом першої інстанції не отримано дані про набуття сторонами права власності на адміністративну будівлю літ. «А» за адресою: вул. Лазурна, 19, с. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, загальною площею 154,4 кв.м.

Також судом не перевірено наявність будь-яких правовстановлюючих документів у сторін на земельну ділянку, на якій розташоване спірне нерухоме майно.

Таким чином, визнаючи мирову угоду між сторонами, суд першої інстанції не перевірив її законність та відповідність нормам чинного законодавства.

За результатами розгляду скарги заступника прокурора, апеляційним судом Одеської області 28.01.2015р. постановлено рішення про скасування ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, а справу повернуто для продовження розгляду до суду першої інстанції.

17.02.2015р. суддею Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області ОСОБА_7 через систематичну неявку сторін постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 прийнято рішення про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, проведену на користь ОСОБА_1, проте, останній 13.10.2014р. подарував адміністративний будинок за адресою: вул. Лазурна, 19, с. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області, ПП «Лазурна 19».

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до Наказу Фонду державного майна України від 18.10.2004 № 2176 усі будівлі розташовані за адресою: вул. Лазурна, 19, с. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області є державною власністю України.

В подальшому, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, 08.06.2017р. земельна ділянка, на якій розташована вищезазначена адміністративна будівля, продана ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» (колишнє ПП «Лазурна 19»).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 14.07.2017, земельна ділянка, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, площею 0,6914 га, належить на праві приватної власності ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» (колишнє ПП «Лазурна 19») згідно договору купівлі-продажу від 08.06.2017р.

21.11.2017р. ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси задоволено клопотання слідчого про арешт майна та на вищезазначену земельну ділянку накладено арешт.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт»,- адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна від 21.11.2017р. Однак, зазначені заявником у клопотанні про скасування арешту факти були враховані судом під час прийняття рішення про накладення арешту.

Так, доводи заявника, про те, що арешт на земельну ділянку, яка належить на праві власності ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» на підставі договору купівлі-продажу від 08.06.2017 року, який не скасований, накладений оскаржуваною ухвалою незаконно, не можуть бути прийняті до уваги, так як в ухвалі слідчого судді обґрунтовано встановлено, що земельна ділянка є речовим доказом у об’єднаному кримінальному провадженні № 42015160000000124, у зв’язку з сукупною наявністю підстав вважати, що спірне майно є доказом злочину, про що відомо представникам ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт», яке є правонаступником ПП «Аліса» та «Лазурна 19».

Крім того, досудове розслідування у кримінальному провадженні,- триває. Рішення в порядку ст. 284 КПК України за результатами досудового розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, органом досудового розслідування не прийнято. На теперішній час органом досудового розслідування проводяться першочергові слідчі дії у кримінальному провадженні.

Таким чином, арешт було накладено обгрунтовано, правові підстави для арешту вказаного майна на цей час не змінились.

Вказане підтверджує законність та обґрунтованість накладення арешту на майно ухвалою слідчого судді від 21.11.2017р.

З огляду на викладене, суд приймає клопотання адвоката ОСОБА_2 до розгляду та приходить до висновку що воно не підлягає задоволенню у зв’язку з тим, що заявником в клопотанні не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, а також те, що в подальшому у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту, накладеного на вказане майно, відпала потреба.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення кримінального провадження, у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту з майна необхідно відмовити.

Керуючись ст. 167-174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт»,- адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 21.11.2017р., - відмовити з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.

Порядок оскарження ухвал слідчого судді передбачений ст.309 КПК України.

Слідчий суддя Приморського районного

суду м. Одеси В.В. ОСОБА_3

09.02.2018