Ухвала суду № 72104845, 08.02.2018, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/2928/17 Провадження 1-кп/505/40/2018

У Х В А Л А:

08.02.2018 року Котовський міськрайсуд Одеської області у складі:

головуючої судді - Паценюк Г.В.

секретаря – Попової Г.Є.

прокурора - Битка Є.О.

потерпілої – ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2

цивільного позивача - ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_4

за участю обвинуваченого – ОСОБА_5

перекладача – ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017160180000856 по обвинуваченню ОСОБА_5, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Котовського міськрайонного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження № 12017160180000856 по обвинуваченню ОСОБА_5, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні 08.02.2018 року прокурор Битка Є.О. заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_5, так як кримінальне провадження продовжує слухатися в Котовському міськрайонному суді Одеської області, а строк дії запобіжного заходу закінчується 16.02.2018 року. При цьому вказав, що підстав для змінення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має, так як ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують і надалі. Обвинувачений ОСОБА_5, знаючи про тяжкість покарання, яке передбачено ч.2 ст. 286 КК України, у разі визнання його винуватим може переховуватися від суду, виїхати за межі території України до іншої держави (Придністров’я), яка є суміжною. Вважає, що продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 необхідне для забезпечення подальшого розгляду кримінального провадження.

Потерпіла ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_2 та цивільний позивач ОСОБА_3 підтримали клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти продовження строку тримання під вартою останнього та просили суд обрати більш м’яку міру запобіжного заходу, а саме домашній арешт. Крім того, звернули увагу на відсутність ризиків передбачених ст.177 КПК України, а також зазначили, що ОСОБА_5 пенсіонер, має постійне місце проживання.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інші дії, вичерпний перелік яких визначений даною нормою процесуального права.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

На думку суду, обставинами, що дають підстави підтвердити наявність публічного інтересу, який виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини є непоправні наслідки вчиненого, оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя та здоров’я є найвищими соціальними цінностями.

Продовжуючи строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного обвинуваченому, суд враховує те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. Судом ще не повністю досліджені письмові докази, які надавала сторона обвинувачення. Не закрито питання про наявність у сторони обвинувачення та потерпілої щодо інших свідків, покази яких можуть мати суттєве значення по кримінальному провадженню. З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді, тому тримання ОСОБА_5 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Приймаючі до уваги наведені обставини, суд, приходить до висновку, що на даному етапі розгляду кримінального провадження не має достатньо обґрунтованих підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м’який, а саме домашній арешт та вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 08.04.2018 року, включно.

Керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60(шістдесят) діб, до 08.04.2018 року, включно. Копію ухвали надіслати начальнику Одеської УВП №21 в Одеській області для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Г.В. Паценюк