Ухвала суду № 72102060, 08.02.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/653/18

1-кс/465/195/18

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

08.02.2018 м. Львів

Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова Козюренко Р.С., з участю секретаря судового засідання Максимович М.М., прокурора Львівської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1, слідчого Запорожець М.І., захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, українцю, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1, 14 ст. 69, ч.2 ст.289, ч.1 ст.69, ч.3 ст.357, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ст.70 КК України 20.06.2013 Галицьким районним судом м.Львова до 2 років 6 місяців, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України (матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140080000422 від 07 лютого 2018), -

в с т а н о в и в:

старший слідчий СВ Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4, звернувся в суд із клопотанням про застосування до ОСОБА_3В запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання покликається на те, що ОСОБА_3, маючи злочинний умисел на заволодіння чужим транспортним засобом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність діяння, яке він вчиняє, а також те, що він не має права на користування транспортним засобом, 07 лютого 2018 року в період часу з 14.45 год. по 15.00 год. перебуваючи біля будинку № 34 по вул. В.Великого, у м. Львові, шляхом сканування стаціонарної сигналізації транспортного засобу марки «Toyota land cruser prado», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, проник в салон, після чого привів в дію двигун, таким чином отримавши можливість розпорядитися вказаним транспортним засобом за власним розсудом. В подальшому, ОСОБА_3 на вказаному транспортному засобі покинув місце, де він був припаркований, таким чином незаконно ним заволодівши, спричинивши своїми діями ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 1 150 000 грн. Після цього 07.02.2018, о 16:10 год., по вул. Мазепи, 25-а у м. Львові, ОСОБА_3, був затриманий працівниками Франківського ВП ГУ НП у Львівській області в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином ОСОБА_3 підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало великої матеріальної шкоди, вчинене повторно.

Слідчий Запорожець М.І. та прокурор Петрушкевич О.Є. надали доводи обставинам, передбаченим ч.1 ст.194 КПК України, та просять обрати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник заперечили обрання запобіжного заходу необгрунованістю підозри, просять призначити запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Згідно зі ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які унеможливлять виконання покладених на нього процесуальних обов’язків.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, яка відповідно до вимог ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, а також практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Згідно з усталеною практикою Суду обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Дослідивши у судовому засіданні усі факти «за» і «проти» існування суспільного інтересу, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному випадку, за належного врахування презумпції невинуватості, він виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Окрім того, як випливає з вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні.

08 лютого 2018 року ОСОБА_3, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення , а саме незаконного заволодіння транспортним засобом, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею, відповідно до ст.178 КПК України, враховується наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, останній не працює, не має постійного джерела доходу, може перешкоджати кримінальному провадженню, в тому числі шляхом впливу на свідків та очевидців у кримінальному провадженні, схиляння їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, штучного створення відомостей для викривлення обставин кримінального правопорушення, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1, 14 ст. 69, ч.2 ст.289, ч.1 ст.69, ч.3 ст.357, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ст.70 КК України.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.

Враховуючи наведене та вимоги ч.2 ст.183 КПК України, а також те, що більш м’які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час розгляду ризикам, вважаю, що клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню із визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчинити дії, зазначені в ч.1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в :

клопотання старшого слідчого СВ Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4, про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Встановити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, тримання під вартою строком 60 днів з моменту затримання, тобто до 07 березня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_3, заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 (Сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) гривеньу національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок 37315022000757 Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області, Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, процесуальних прокурорів, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Франківського районного суду м.Львова, має бути наданий уповноваженій службовій особі Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області (№19).

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області (№19) негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 з-під варти та повідомити усно і письмово старшого слідчого СВ Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4, прокурора Львівської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 та слідчого суддю Франківського районного суду м. Львова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй ухвали.

Слідчий суддя Р.С. Козюренко