Ухвала суду № 72101862, 08.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Белоконна І.В.

№22-ц/796/940/2018 Доповідач: Кравець В.А.

Справа №756/6889/15-ц

У Х В А Л А

08 лютого 2018 року суддя Апеляційного суду м. Києва Кравець В. А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 28 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28 травня 2015 року відкрито провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду, 24 жовтня 2017 року, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08 листопада 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали шляхом сплати судового збору та подання апеляційної скарги, з підписом особи, яка її подала, а також протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали надати клопотання та зазначити поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Проте, станом на 17 січня 2018 року, відповідач ОСОБА_1 не усунув недоліки зазначені в ухвалі.

Судом двічі було направлено копію ухвали для виконання, проте, конверти було повернуто із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 255 та 259).

Пунктом 13 Перехідних положень ЦПК України (в редакції 2017 року) передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

Також згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа «Скопелліті проти Італії» від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25 березня 1999 року).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження була постановлена ще 28 травня 2015 року, тобто справа перебуває в проваджені судді тривалий час, а ухвала неодноразово оскаржувалась, в тому числі і відповідачем ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_1 15 червня 2015 року вперше подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу (а.с. 56-57), яка ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 була визнана неподаною та повернута особі, яка її подала, у зв'язку з не сплатою судового збору (а.с. 68).

Через два роки, 24 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 28 травня 2015 року, яке обґрунтовував тим, що йому тривалий час не було відомо про вказану ухвалу. Зазначені причини ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року були визнані неповажними.

Оскільки ОСОБА_1 15 червня 2015 року вже подавав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, а, отже, знав про існування оскаржуваної ним ухвали, то повинен був усунути вказані в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року недоліки задля подальшого розгляду своєї апеляційної скарги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ( рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач не зацікавлений в розгляді справи по суті, а його дії спрямовані на затягування процесу розгляду справи, який триває з 27 травня 2015 року. Спір на даний час не вирішено, чим порушено право позивача на вирішення справи у розумні строки.

Так, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За обставин, коли апелянтом у встановлений судом строк, станом на 08 лютого 2018 року, не усунуто недоліки скарги, зокрема: не надано суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин поважності пропуску цього строку та докази сплати судового збору, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 356, 357, 358 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 травня 2015 року про відкриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з оригіналом апеляційної скарги та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Копію апеляційної скарги залишити у справі.

Ухвала набирає законної сили з часу її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Суддя: В. А. Кравець