Ухвала суду № 72101010, 07.02.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/489/18 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.

Провадження № 11-сс/783/78/18 Доповідач: Каблак П. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі

головуючого судді: Каблака П.І.,

суддів: Стельмаха І.О., Урдюк Т.М.

з участю секретаря судового засідання: Мазур-Іванько Ж.В.,

прокурора: Кульчицького М.Ю.,

захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 по матеріалах клопотання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 29 січня 2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави,

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він 27.01.2018 року в період часу з 05:00 год. до 05:30 год. у м. Львів-Винники по вул. Лисика, 2, шляхом проникнення в приміщення квартири №101, за попередньою змовою із ОСОБА_3, умисно таємно викрав чуже майно, демонтувавши заздалегідь заготовленим інструментом газовий настінний котел та 2 радіаторні батареї, належні потерпілому ОСОБА_4, чим своїми спільними із ОСОБА_3 діями спричинив потерпілому шкоду на загальну суму 11130 грн. 60 коп.

Дії ОСОБА_1 досудовим слідством кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України.

27.01.2018 р. ОСОБА_1 затримано слідчим в порядку ст.208 КПК України.

Того ж дня ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а 29.01.2018 р. до Личаківського районного суду м. Львова внесено клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді клопотання слідчого слідчого відділу Личаківського відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 задоволено. Обрано ОСОБА_1, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 06.05 год. 27 січня 2018 р., тобто з часу фактичного затримання, до 06.05 год. 27 березня 2018 р. включно.

Крім цього, підозрюваному ОСОБА_1 визначено розмір альтернативно застосованої застави в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140960 грн.

У випадку внесення на відповідний рахунок вказаного розміру застави ОСОБА_1І, підлягає звільненню з-під варти та у такому випадку на нього покладаються наступні, визначені в ухвалі слідчого судді, обов’язки:

1) прибувати до слідчого СВ Личаківського ВП ГУНП України у Львівській області, прокурора та суду за першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора та суд про зміну місця роботи та проживання;

3) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

4) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

У поданій в інтересах підозрюваного апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 зазначає про надмірну суворість застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу, при цьому, вважає, що слідчим суддею не враховано ряду обставин, які свідчать про можливість обрання підозрюваному більш м’якого засобу забезпечення його належної процесуальної поведінки. Як зазначає апелянт, поза увагою залишено те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, раніше не судимий, з місця проживання характеризується позитивно, одружений, на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною та одиноку матір. Тримання під вартою позбавить ОСОБА_1 можливості утримувати сім’ю, тому захисник переконаний у недоцільності такого заходу. На думку апелянта, цілком достатнім запобіжним заходом для ОСОБА_1 може бути домашній арешт: це дозволить його дружині вийти на роботу, а дворічного сина залишити на догляд підозрюваному. Також захисник звертає увагу на те, що затримання відбулось у вихідний день, тому у стислі строки зібрати необхідні документи стороні захисту не вдалось. З цих причин захист був позбавлений можливості пред’явити слідчому судді документи, які підтверджують факт працевлаштування підозрюваного, характеризуючі матеріали на нього, в тому числі про його волонтерську діяльність при благодійних фондах, а також матеріали на підтвердження факту перебування дружини підозрюваного у відпустці по догляду за дитиною і потребу проходження нею лікування в умовах стаціонару. Представлені в судовому засіданні матеріали, а саме: копії свідоцтва про шлюб, про народження дитини, довідка і характеристика з місця проживання – приєднані слідчим суддею до матеріалів справи, проте, як стверджує апелянт, не враховані судом та їм не дано жодної оцінки в постановленій ухвалі. Що стосується посилань в оскаржуваному рішенні на наявність ризиків, які дають підстави для тримання підозрюваного під вартою, то адвокат ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі їх заперечує, посилаючись на те, що підозрюваний злочину не вчиняв, своєї вини не визнав, тому й підстав переховуватися від органів досудового слідства у нього немає. У свою чергу, впливати на учасників провадження, ОСОБА_1 теж не має ні мотивів, ні можливостей. У зв’язку з цим апелянт стверджує про відсутність підстав для обрання ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу, а тому просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши доповідача, доводи адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на підтримання поданої ним апеляційної скарги, думку прокурора Кульчицького М.Ю. про безпідставність заявлених апеляційних вимог та його пояснення з обґрунтуванням наявності підстав для тримання підозрюваного під вартою, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя місцевого суду виходив з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів і за яке передбачена можливість застосування покарання у виді позбавлення волі. Оголошена ОСОБА_1 підозра ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах, які дають достатньо підстав вважати її належним чином мотивованою. Крім цього, взято до уваги те, що підозрюваний ніде не працює. Наведене в сукупності дало підстави слідчому судді прийти до переконання, що більш м’які, ніж тримання під вартою, запобіжні заходи не можуть позбавити можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування і незаконно впливати на учасників кримінального провадження.

З такими висновками слідчого судді апеляційна інстанція погоджується і вважає їх обґрунтованими.

В ході розслідування досудовим слідством зібрано докази, які є достатньою підставою підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Так, оголошена ОСОБА_1 підозра ґрунтується на протоколах огляду місця події – квартири АДРЕСА_1 від 27.01.2018 р., огляду місця події – транспортного засобу «Део Ланос» від 27.01.2018 р., з яких слідує, що в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 виявлено речі, викрадені з квартири потерпілого; протоколами допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 від 27.01.2018 р., в яких зафіксовано покази останніх про те, що на момент події вони були безпосередніми очевидцями вчинення злочину і підтверджують причетність ОСОБА_1 до скоєння крадіжки (а.с.8, 12, 13, 14-19).

Незважаючи на це, підозрюваний вини своєї не визнає, причетність до вчинення інкримінованого правопорушення заперечує (а.с.26, 27).

З наведеного слідує, що ОСОБА_1 не бажає співпрацювати зі слідством і не сприяє встановленню істини у справі.

За таких обставин слідчий суддя місцевого суду прийшов до правильного переконання про те, що існують об’єктивні підстави вважати реальними ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу з його боку на учасників кримінального провадження та вчинення іншого злочину.

Менш суворі запобіжні заходи, на переконання колегії суддів, не здатні запобігти вищевказаним ризикам, адже злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1, вчинений за попередньою змовою групою осіб, інший учасник якої раніше судимий, що дає обґрунтовані підстави вважати реальною наявність у такої групи зв’язків з криміногенним середовищем.

Позитивні характеристики ОСОБА_1 не зменшують ступінь вірогідності наявних ризиків та не можуть слугувати самостійною підставою для обрання йому більш м’якого запобіжного заходу.

Що стосується зауважень адвоката ОСОБА_2 з приводу неправильності зазначення слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі про непрацевлаштованість ОСОБА_1, то колегія судді вважає їх необґрунтованими. Так, з пред’явленої захисником в судовому засіданні апеляційного суду довідки ТзОВ «Консорціум «Агентство економічної безпеки» №06 від 06.02.2018 р. вбачається, що ОСОБА_1 прийнятий на посаду інспектора матеріально-технічного забезпечення вказаного товариства з 31.01.2018 р. Водночас з матеріалів справи слідує, що злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1, вчинено 27.01.2018 р., цього ж дня, тобто 27.01.2018 р. підозрюваного було затримано та на підставі оскаржуваної ухвали від 29.01.2018 р. до нього було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. За таких обставин суд критично оцінює інформацію, наявну у представленій довідці, адже очевидним є те, що ОСОБА_1 оформлений на роботу вже після події злочину та ще й у період, коли він вже перебував під вартою.

У суді першої інстанції захист посилався на показання свідка ОСОБА_9, який зазначав, що ОСОБА_1 з кінця 2017 р. працював у ТзОВ «Експрес-таксі» (а.с.21). Однак, жодних офіційних документів на підтвердження цього факту в матеріалах справи немає і в судовому засіданні не представлялося. Тому слідчий суддя суду першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав вважати ОСОБА_1 таким, що має місце праці.

За відсутності даних про офіційне працевлаштування і дохід ОСОБА_1 необґрунтованими є також твердження захисника про перебування на утриманні підозрюваного його сім’ї, в тому числі малолітнього сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 У даному випадку інтереси дитини вимагають, щоб нею опікувалася мати, адже навіть за умови застосування домашнього арешту, про що просить апелянт, можливості підозрюваного по належному догляду і вихованню дитини були б суттєво обмежені. Судом встановлено, що наявна медична довідка про стан здоров’я матері дитини не містить застережень стосовно неможливості здійснення нею своїх материнських обов’язків. Тому перебування підозрюваного ОСОБА_1 під вартою не може позбавити його дитину належних умов догляду.

У зв’язку з наведеним доводи захисника, викладені в його апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків слідчого судді про наявність підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Визначаючи розмір застави, як альтернативи триманню під вартою, слідчим суддею вірно оцінено фактичні обставини справи і прийнято правильне рішення про застосування такої в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140960 грн. Колегія суддів з таким рішенням погоджується і вважає його адекватним обставинам справи.

Керуючись ст.ст.407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 29 січня 2018 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13