Вирок № 72100597, 08.02.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6522/17

пр.№ 1-кп/464/81/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.02.2018 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №12017140070002104 від 24.06.2017 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст.122 КК України,

при участі сторін кримінального провадження:

прокурора Давидович І.М.

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2 23 червня 2017 року близько 20:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_1 під час побутового конфлікту, який виник між ним та потерпілою ОСОБА_4, на грунті особистих неприязних відносин умисно схопив останню обома руками за її руки та відштовхував її від холодильника, внаслідок чого заподіяв потерпілій синці на обох руках, які не були небезпечними для життя на момент заподіяння, відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Крім того, ОСОБА_2 02 липня 2017 року близько 02:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_1 під час побутового конфлікту, який виник між ним та потерпілим ОСОБА_3, на грунті особистих неприязних відносин умисно схопив потерпілого за праву руку та стискував її, внаслідок чого заподіяв синці на правій руці, що відносяться до легкого тілесного ушкодження, які не були небезпечними для життя на момент заподіяння.

Крім того, ОСОБА_2 16 липня 2017 року близько 13:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_1 під час побутового конфлікту, який виник між ним та потерпілим ОСОБА_3, на грунті особистих неприязних відносин, умисно схопив потерпілого за одяг в ділянці правого плечового суглобу, накручував одяг на руку, внаслідок чого коміром футболки стиснув шию потерпілого та спричинив садна на шиї зліва та ззаду, над правою ключицею, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Крім того, ОСОБА_2 19 серпня 2017 року близько 10:30 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_1 під час побутового конфлікту, який виник між ним та потерпілим ОСОБА_3, на грунті особистих неприязних відносин, тримаючи в правій руці металевий розвідний ключ, умисно наніс потерпілому цим ключем декілька ударів по зап’ястю та кисті лівої руки, в область колін, в результаті чого спричинив садна на лівій кісті, в ділянці лівого променезап’ясного суглобу, в ділянці обох колінних суглобів, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що не були небезпечними для життя на момент спричинення.

Крім того, ОСОБА_2 29 серпня 2017 року близько 09:30 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_1 під час побутового конфлікту, який виник між ним та потерпілою ОСОБА_4, на грунті особистих неприязних відносин, умисно штовхав, шарпав та різко вдарив дверима в плече останню, здавлював її руки своїми руками, внаслідок чого спричинив потерпілій синець на правому плечі, який відноситься до легкого тілесного ушкодження, що не був небезпечний для життя на момент спричинення.

Крім того, ОСОБА_2 30 серпня 2017 року близько 10:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_1 під час побутового конфлікту з потерпілою ОСОБА_4, умисно спричинив травму лівої руки у вигляді закритого внутрішньосуглобного перелому середньої фаланги 3-го пальця з циркулярним синцем на ньому, яка могла утворитись при різкій зміні осі пальця, що відноситься до середньої важкості тілесного ушкодження за ознакою тривалого розлад функції лівої руки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину не визнав, пояснив, що у травні 2017 року його син з невісткою і онукою силоміць вселились у квартиру. Починаючи з часу вселення потерпіла ОСОБА_4 навмисно провокує його та його хвору дружину на суперечки, бійки, скандали, висловлюється нецензурною лайкою. Вважає себе невинуватим, оскільки син з невісткою його оговорюють, переслідують мету позбавлення його житла, просить виправдати, оскільки через неправомірну поведінку потерпілих лише оборонявся.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, винуватість ОСОБА_2 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях доведена зібраними в ході досудового слідства та підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами у справі.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні вказав, що між ним та його батьком – обвинуваченим ОСОБА_2 існують тривалі неприязні відносини, пов’язані з проживанням та користуванням житлом за адресою АДРЕСА_2. Під час суперечок з цього приводу обвинуваченим застосовується фізична сила та заподіюються тілесні ушкодження. Так, 02.07.2017 обвинувачений схопив його за праву руку стиснув її, внаслідок чого заподіяв синці. 08.07.2017 обвинувачений ОСОБА_2 умисно схопив його обидвома руками за шию, стиснув її, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді синців. 16.07.2017 обвинувачений умисно накрутивши на руку матерію футболки, в яку він був одягнутий, стиснув його шию, чим спричинив садна на шиї. 19.08.2017 металевим розвідним ключем наніс йому декілька ударів по зап’ястю та кисті лівої руки, в область колін. Після отриманих ударів він звертався в правоохоронні органи.

Показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка в судовому засіданні показала, що на грунті спільного проживання в одній квартирі між нею та обвинуваченим існують неприязні відносини, під час конфліктів обвинувачений застосовує фізичну силу, заподіює їй тілесні ушкодження. Так, 23.06.2017 сильно її штовхав та заподіяв їй синці на руках, 29.08.2017 умисно її штовхав, шарпав, різко вдарив дверима в плече, здавлював її руки, а 30.08.2017 під час чергового конфлікту обвинувачений спричинив їй ушкодження середнього пальця лівої руки - закритий перелом пальця лівої руки. У вирішенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомив лише обставини фіксування виклику по прибуттю на місце події, вказав, що впродовж 2017 року у відділ поліції надійшло 107 викликів з приводу конфліктів у вказаній квартирі. Інших показань, які б підтверджували чи спростовували обвинувачення даним свідком не надано.

Письмовими доказами:

- заявою ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 23.06.2017 (а.с.59);

- висновком експерта №283/17 від 27.06.2017, з якого вбачається, що у ОСОБА_4 були синці на обидвох руках, котрі заподіяні тупими предметами з обмеженою поверхнею, вони могли утворитись 23.06.2017, не були небезпечними для життя на момент заподіяння та відносяться до легкого тілесного ушкодження (а.с.55);

- заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 02.07.2017 (а.с.56);

- висновком експерта №977 від 06.07.2017, з якого вбачається, що у ОСОБА_3 виявлені синці на правій руці, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, могли виникнути від дії пальців рук при стискуванні руки 02.07.2017, відносяться до легкого тілесного ушкодженняі не були небезпечними для життя на момент їх спричинення (а.с.57);

- заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 16.07.2017 (а.с.87);

- висновком експерта №1046 від 18.07.2017, з якого вбачається, що у ОСОБА_3 виявлені садна на шиї зліва та ззаду, над правою ключицею, які утворились від дії тупого предмета з продовгуватою поверхнею, можливо внаслідок стискання шиї коміром футболки та тупого предмета з обмеженою поверхнею, могли виникнути 16 липня 2017 року і відносяться до легкого тілесного ушкодження,не були небезпечними для життя на момент їх спричинення (а.с.79-80);

- заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 19.08.2017 (а.с.94);

- висновком експерта №1293 від 21.08.2017, з якого вбачається, що у ОСОБА_3 виявлено садна на лівій кисті, в ділянці лівого променево зап’ястного суглоба, в ділянках обох колінних суглобів, які утворились від дії тупого предмета з обмеженою поверхнею, могли виникнути 19 серпня 2017 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження іне були небезпечними для життя в момент їх спричинення (а.с.89-90);

- заявою ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 29.08.2017 (а.с.96);

- висновком експерта №381/17 від 28.08.2017, з якого вбачається, що у ОСОБА_4 були синці на лівому передпліччі, котрі заподіяні тупими предметами з обмеженою поверхнею, вони могли утворитись 28.08.2017, не були небезпечними для життя на момент заподіяння та відносяться до легкого тілесного ушкодження (а.с.95);

- заявою ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 30.08.2017 (а.с.100);

- висновком експерта №386/17 від 30.08.2017, з якого вбачається, що у ОСОБА_4 є синець на правому плечі, котрий характерний для здавлювання пальцем руки, він міг утворитись 29-30 серпня 2017 року, не був небезпечним для життя на момент заподіяння та відносяться до легкого тілесного ушкодження. Крім цього, за даними медичних документів, у неї був закритий перелом середньої фаланги 3-го пальця лівої руки, котрий міг утворитись 30 серпня 2017 року (а.с.98);

- висновком експерта №393/17 від 06.09.2017, з якого вбачається, що у ОСОБА_4 була травма лівої руки у вигляді закритого внутрісуглобового перелому середньої фаланги 3-го пальця з циркулярним синцем на ньому, котра могла утворитись 30 серпня 2017 року при різкій зміні осі пальця, тобто при його викручуванні. Ця трамва не була небезпечною для життя на момент заподіяння та відноситься до тілесного ушкодження середньої важкості за ознакою тривалого розладу функції лівої руки. (а.с.101);

- протоколами огляду предмета від 20.08.2017 з фототаблицями (а.с.61-69, 74), від 01.09.2017 з фототаблицями (а.с.81-84, 102-103), від 21.08.2017 (а.с.91), постановами про визнання та прилучення речових доказів від 21.08.2017, від 01.09.2017 (а.с.92,85,104), з відеозаписами на СД дисках.

Суд вважає, що зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є належними та допустимими.

На переконання суду, показання обвинуваченого ОСОБА_2 та позиція сторони захисту стосовно перевищення меж необхідної оборони, заподіяння тілесних ушкоджень у стані сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірної поведінкою потерпілих суперечать безспірно встановленим обставинам справи і є способом захисту обвинуваченого, спрямованим на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. Показання обвинуваченого суд вважає неспроможними, оскільки обвинувачений має значну перевагу у вазі, зрості та віці за потерпілих, факт застосування ним насильства до потерпілих підтверджений висновками судово-медичних експертиз, якими виявлені саме ті пошкодження, на які вказували потерпілі. На своїх показаннях в судовому засіданні потерпілі настоюють.

Суд приймає до уваги показання потерпілих щодо обставин нанесення їм тілесних ушкоджень обвинуваченим, які узгоджуються з іншими об’єктивними доказами по справі, надає віри показанням потерпілих, які є послідовними, не суперечать ні між собою, ні іншим доказам по справі, розцінює такі як правдиві, що об’єктивно відображають обставини справи та підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_7Г, допитаної судом, яка, будучи очевидцем подій 23.06.2017 заперечила спричинення обвинуваченим легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4, оскільки обвинувачений та свідок перебувають у родинних стосунках, і дружина обвинуваченого очевидно зацікавлена в уникненні свого чоловіка від кримінальної відповідальності за вчинене.

Відповідно до ст.22 КПК України судом були створені всі умови для реалізації принципу змагальності сторін в судовому засіданні, які передбачають самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України; рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів.

Сторони кримінального провадження під час судового слідства у відповідності до ст.96 КПК України реалізували свої права стосовно з’ясування достовірності показань потерпілих. Недостовірність показань потерпілих в процесі судового розгляду не встановлена, а наведені стороною захисту доводи є безпідставними, оскільки жодних звернень обвинуваченого та належних і допустимих доказів стосовно перебування його у стані сильного душевного хвилювання не надано. Суд в основу доведеності вини обвинуваченого покладає саме перелічені докази в їх сукупності, які не містять логічних протиріч, підтверджують викладені фактичні обставини вчинення обвинуваченим протиправних дій.

Отже, доводи обвинуваченого про те, що він не наносив потерпілим тілесних ушкоджень, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, доводи сторони захисту про імовірність перевищення обвинуваченим меж необхідної оборони є припущенням, а експертно підтверджений характер та локалізація тілесних ушкоджень потерпілих свідчать про зворотнє. Наявність конфліктів, їх обставини, механізм утворення тілесних ушкоджень, їх характер і локалізація разом із сукупністю доказів переконують суд в тому, що легкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_3 дійсно були заподіяні обвинуваченим ОСОБА_2 умисно, за обставин, на які вказують потерпілі. Крім того, експертним шляхом встановлено, що механізм виникнення виявлених у потерпілої ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесного ушкодження може відповідати механізму, на який вказує потерпіла.

Наданий обвинуваченим ОСОБА_8 з файлами, на яких містяться фотокартки, відеозапис про події 08.07.2017, на переконання суду не може бути використаним як доказ і у відповідності до ст. 89 КПК України вказаний доказ визнається недопустимим.

Положеннями ст.291 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів. Оскільки вказаний відеозапис з подіями від 08.07.2017 не відкритий стороні обвинувачення, потерпілим, тому суд не вправі допустити відомості, що містяться в них, як доказ.

Отже, дії ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125 КК України по епізодам 23.06.2017, 02.07.2017, 16.07.2017, 19.08.2017 кваліфіковані вірно у спричиненні легких тілесних ушкоджень.

Крім того, дії ОСОБА_2 кваліфіковані вірно за ч.1 ст.122 КК України, оскільки він умисно заподіяв ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні не надано доказів підтвердження заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 08 липня 2017 року, оскільки долученими до кримінального провадження висновками судово-медичних експертиз №1027 від 14.07.2017, №1044 від 18.07.2017 (а.с.59, 60) такі обставини спростовані і дані висновки носять храктер припущень. Тому за епізодом від 08.07.2017 про обвинувачення за ч.1 ст.125 КК України ОСОБА_2 слід виправдати.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які віднесені до злочинів невеликої і середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який є особою пенсійного віку, його стан здоров’я, одружений, вперше притягається до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставин, що пом’якшує чи обтяжує покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції статтей, за якими кваліфіковані злочини, а остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим на підставі ст.70 КК України.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, в тому числі поведінку потерпілих, котра є агресивною, порушує засади моральності, з проявами неповаги, системність конфліктів, суд приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого без відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України, встановивши іспитовий строк тривалістю в один рік, який буде для нього оптимальним, неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів з покладенням на засудженого обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.122 КК України та призначити покарання:

-за ч.1 ст.125 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень в дохід держави;

- за ч.1 ст.122 КК України – 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточно ОСОБА_2 покарання – 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, протягом якого він не вчинить нового злочину.

Згідно п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок: періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

За епізодом ч.1 ст.125 КК України відносно потерпілого ОСОБА_3 08.07.2017 ОСОБА_2 - виправдати .

Речові докази - залишити при матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області, шляхом подання її через Сихівський районний суд м.Львова, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження - на їх вимогу.

Суддя О.Ю.Горбань