Рішення № 72099638, 05.02.2018, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

05 лютого 2018 рокуСправа № 322/1242/17

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Гасанбекова С.С. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу

за позовом:публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»до:ОСОБА_1 Наільєвичапро:стягнення заборгованості.

01 грудня 2017 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшла вищезазначена позовна заява, в якій позивач просить суд: стягнути з відповідача – ОСОБА_1 Наільєвича на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 24 029,08 грн. за кредитним договором № б/н від 02.06.2009, що складається з наступного: 1972,81 грн. – заборгованість за кредитом; 16 673,93 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 4000,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. – фіксована частина, 1 132,34 грн. – процентна складова.

Ухвалою судді від 15.12.2017 було відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також, згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України в редакції, що була чинною станом на 15.12.2017, визначено дату судового засідання для розгляду справи по суті на 15.01.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Відповідно до укладеного договору № б/н від 02.06.2009 ОСОБА_1 Наільєвич отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором, відповідач станом на 30.09.2017 має заборгованість у розмірі 24 029,08 грн., яка складається з наступного: 1 972,81 грн. – заборгованість за кредитом; 16 673,93 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 4 000,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. (фіксована частина); 1 132,34 грн. (процентна складова).

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст. 509, 525 – 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України та умови укладеного між сторонами договору, позивач просив задовольнити позов.

До позовної заяви позивач додав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому також зазначено, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 23.12.2017, проте у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, не надав відзиву на позов, а також не надіслав до суду будь-яких заяв чи клопотань.

15.01.2018 учасники справи до суду не прибули. Вирішуючи питання щодо подальшого розгляду справи, суд виходить з такого.

За правилом частини 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України в редакції, що набрала чинності 07.01.2018, розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За змістом ст. 13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

При цьому, частиною 1 статті 275 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність будь-яких клопотань з боку відповідача, судом 15.01.2018 вирішено продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

З огляду на викладене, суд також не вбачає підстав, передбачених ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, для заочного розгляду справи, який може проводитися лише у випадку розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, розглянувши матеріали та з’ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності,

встановив:

02 червня 2009 року між ОСОБА_1 Наільєвичем та Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» було укладено договір про надання банківських послуг, який складається із заяви клієнта, пам’ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів, що підтверджується заявою відповідача від 02.06.2009.

Відповідно до зазначеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Пунктом 6.5 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову.

Станом на 30.09.2017 відповідач через неналежне виконання умов договору від 02.06.2009 має заборгованість у розмірі 24 029,08 грн., а саме: 1 972,81 грн. – заборгованість за кредитом; 16 673,93 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 4 000,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 1 382,34 грн. – штрафи, що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

За визначенням ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Визначення поняття зобов’язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов’язання – це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене та зважаючи на відсутність у справі будь-яких доказів, які б спростовували вимоги позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та визнає його таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви додано платіжне доручення від 17.10.2017, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1600,00 грн., отже відповідна сума судових витрат підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 – 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 Наільєвича – задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 Наільєвича на користь публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 02 червня 2009 року в розмірі 24 029,08 грн. (двадцять чотири тисячі двадцять дев’ять гривень 08 коп.), а саме: 1 972,81 грн. – заборгованість за кредитом; 16 673,93 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 4 000,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, 1 382,34 грн – штрафи.

3. Стягнути з ОСОБА_1 Наільєвича на користь публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір в сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

4. Реквізити учасників справи:

- позивач: публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570;

- відповідач: ОСОБА_1 Наільєвич, вул. Центральна, 73, с. Барвінівка Новомиколаївського району Запорізької області, 70151, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Повне судове рішення складено 05.02.2018.

Суддя С.С. Гасанбеков