Ухвала суду № 72098523, 07.02.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1238/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Придачук О.А., за участю секретаря Бомбушкар В.П., прокурора Ісак В.М., слідчого Микулець Ю.О., представника потерпілих - адвоката ОСОБА_1, представника потерпілого – ОСОБА_2, захисника адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором, відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання та матеріалів кримінального провадження вбачається, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, №12018070000000080, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 січня 2017 року.

Згідно клопотання, 21 січня 2018 року, біля 23 години 40 хвилин, водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки "WV Passat B5» реєстраційний номерний знак CQ 138 ZL Французької Республіки, разом з пасажиром ОСОБА_6 та рухаючись між населеними пунктами м. Тячів та с. Бедевля, Тячівського району, на 100 кілометрі автодороги «Мукачево-Рогатин –Львів», допустив зіткнення із зустрічним автомобілем марки «KIA CERATO», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, в салоні якого знаходились пасажири ОСОБА_8, ОСОБА_9, її малолітня дочка ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 та чоловік ОСОБА_11 .

Внаслідок вказаної ДТП: водій автомобіля марки «KIACERATO», ОСОБА_7, а також його пасажири ОСОБА_8, ОСОБА_9, та малолітня ОСОБА_10 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, а пасажир ОСОБА_11 помер в кареті швидкої допомоги по дорозі до ОСОБА_12

Своїми діями ОСОБА_5 порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1. та 11.3 Правил дорожнього руху України, якими визначено: п.2.3. ПДР - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом; п.10.1.ПДР - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. п.11.3.ПДР - на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Невиконання водієм ОСОБА_5 вказаних вимог Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв`язку з наступившими наслідками, а саме: отриманням тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та малолітньою ОСОБА_10 та смертю ОСОБА_11

Таким чином, своїми діями ОСОБА_5 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, тобто – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

06 лютого 2018 року громадянину ОСОБА_5 у встановленому ст.ст.276, 277 та 278 Кримінального процесуального кодексу України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України.

Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що підозрюваний ОСОБА_5, перебуваючи на волі з метою переховування від органів досудового розслідування та суду може виїхати за межі України чим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадження, скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а застосування більш м’яких запобіжних заходів особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт та застава, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, а тому, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв»язку з чим слідчий просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні встановлено, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з матеріалами клопотання, вручено підозрюваному 06.02.2018 року о 10 год. 50 хв.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили таке задовольнити, враховуючи те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, яке відноситься до категорії тяжких та за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років, наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5, перебуваючи на волі з метою переховування від органів досудового розслідування та суду може виїхати за межі України чим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, незаконно впливати на потерпілих та свідка у цьому кримінальному провадженні, застосування більш м’яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Представник потерпілих ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5

Представник потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні також підтримав клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідка у цьому ж кримінальному провадженні. Просив врахувати, стан здоров’я, оскільки перебуває на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КЗ «ОСОБА_12 районна лікарня №1».

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 просив у задоволенні клопотання відмовити. Зазначив, що клопотання слідчого є безпідставним та необґрунтованим. Зазначив, що його підзахисний не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідка у цьому ж кримінальному провадженні. Просив суд прийняти до уваги, що ОСОБА_5 раніше не судимий, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, має на утриманні батька пенсіонера інваліда ІІ групи.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, пояснення слідчого про обставини справи, пояснення ОСОБА_5 його захисника, представників потерпілих, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, яке відноситься до категорії тяжких та за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років, наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5, перебуваючи на волі з метою переховування від органів досудового розслідування та суду може виїхати за межі України чим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні, а застосування більш м’яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, який відноситься до категорії тяжких та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує відомості, які характеризують особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, має на утриманні батька пенсіонера інваліда ІІ групи, згідно довідки №66 від 06.02.2018 року перебуває на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КЗ «ОСОБА_12 районна лікарня №1».

Під час обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги ст. ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, а також положення викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Лабита проти Італії від 06.04.2000 року, згідно якого тримання підозрюваного під вартою на початку розслідування може бути обґрунтовано лише показаннями свідків, а також рішення Європейського суду з прав людини у справі Фераро- Бараво проти Італії від 14.03.1984 року, в якому зазначено що затримання і тримання особи під вартою, безумовно, допустимі не тільки у випадках доведеності факту вчинення злочину і його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягнення мети якого служить тримання під вартою.

Слідчий суддя також зважає на те, що під час досудового розслідування важливим також є захист потерпілих та свідків, що слугує забезпеченню належного відправлення правосуддя шляхом отримання показань свідків без будь-яких перешкод.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі А.І. проти Франції від 23.09.1998 року зазначено, що ризики, в тому числі тиск на свідків, безумовно пов’язані з особою та випливали із його поведінки в процесі розслідування, що виправдовує тримання її під вартою на ранніх стадіях процесу.

Зазначені обставини в своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя також враховує, що кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.286 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, відноситься до злочину вчиненого з необережності.

Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, слідчий суддя вважає, що матеріали внесеного клопотання містять достатньо обставин, які свідчать, що інші більш м’які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що внесене слідчим клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам закону та підлягає до задоволення.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов’язків, передбачених цим Кодексом, становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 140960,00 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят грн. 00 коп.) грн., оскільки, на думку слідчого судді саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, на ОСОБА_5 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти наступні обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; з метою уникнення будь-якого тиску на потерпілих та свідків спілкуватися з останніми лише з дозволу слідчого, прокурора та суду, повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Також роз’яснити ОСОБА_5, що в разі невиконання вище перерахованих обовязків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою по 06 квітня 2018 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обовязків, передбачених цим Кодексом, - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 140960,00 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят грн. 00 коп.) грн.

Роз’яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_5 покласти наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- з метою уникнення будь-якого тиску на потерпілих та свідків спілкуватися з останніми лише з дозволу слідчого, прокурора та суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Роз’яснити ОСОБА_5, що в разі невиконання вище перерахованих обовязків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів.

Слідчий суддя О.А. Придачук