Рішення № 72098357, 06.02.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/6568/17

№ 2/303/3029/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м.Мукачеве

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Довжанина В.М.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Яблунівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

в с т а н о в и в:

17 листопада 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Яблунівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Позов мотивують тим, що за наказом Мукачівського райвно № 155-к від 03.08.1967 року ОСОБА_3 було призначено вчителем 1-4 класів Новоселицької початкової школи, а Новоселицькою сільською радою сільською радою їй та її сім'ї в складі п’яти чоловік було надано приміщення школи літера «А» для проживання,загальною площею 66,60 кв.м, у тому числі житлова площа 20,20 кв.м, та підвал площею 20,70 кв.м, а також сарай літера «В» за адресою с.Новоселиця, 15.

Позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється донькою позивача ОСОБА_3 і з народження постійно проживала у вказаному приміщенні. ОСОБА_4 в період часу з 01.09.1989 року по 29.12.2016 року працювала вчителем початкових класів Новоселицької ЗОШ І-го ступеня та звільнена у зв’язку з виходом на пенсію за вислугою років.

З серпня 1967 року позивачі користуються наданим їм для проживання приміщенням,за власні кошти утримують його, проводять капітальні і поточні ремонти , підключили окремий електролічильник, уклали договір на вивіз побутових відходів. Крім цього, позивачу ОСОБА_3 у приватну власність надано земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі 0,4440 га за адресою вул.Шевченка, 16, с.Новоселиця.

Дані обставини позивачі вважають є доказом відкритого, вільного і безперервного володіння ними вищезазначеного приміщення.

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, однак в матеріалах справи є заява з прохання розглянути справу за їх відсутності та зазначено, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд позов задовільнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, посилаючись на те, що спірне приміщення є будівлею Новосільської ЗОШ І – ступеня і являється комунальною власністю, а тому саме Яблунівська сільська рада від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують всі майнові операції. Доцільність, порядок та умови відчуження об’єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Також, подала додаткові обґрунтування відзиву на позовну заяву, в яких зазначила, що фізична чи юридична особа за змістом ст..345 ЦК України може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Посилалася також на ст.80 ЗУ «Про освіту», якою передбачено, що об’єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням. Крім цього, що спірна частина будівлі Новоселицької ЗОШ І ступеня за весь період починаючи з 1967 по теперішній час не була визначена жодним органом місцевого самоврядування у встановленому порядку службовим приміщенням та відповідно не надавався ордер. З огляду на ці обставини вважає позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незаконними, і просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надані сторонами в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ст.ст. 5, 12, 13, 16 ЦПК України суд повністю забезпечивши рівність сторін та свободу у виборі ними способу захисту своїх прав та інтересів, а також право розпорядження своїми процесуальними правами на власний розсуд та переконання, суд зобов'язаний брати до уваги лише належні та допустимі докази, які були подані сторонами та отримані судом за їх клопотаннями.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 працювала вчителем І-ІV класів Новоселицької школи з 15 серпня 1967 року, згідно наказу № 155 по Мукачівському райвно від 03.08.1967 року (а.с.12) та записів в трудовій книжці (а.с. 13).

Згідно повідомлення № Б-152/01-24 від 31.08.2017 року наданого Державним архівом Закарпатської області, в архіві наявні документи Яблунівської сільської ради за період 1946 – 1954 та Новоселицької сільської ради за період 1948-1973 років. Згідно кошторисів витрат по Новоселицькій сільській раді Мукачівського району за період з 1967 по 1973 роки школа перебувала на балансі сільської ради, даних про виділення житла ОСОБА_3, надання приміщенню школи статусу службового, про зміну нумерації будинків та назв вулиць,договору найму, документів про проведення первинної інвентаризації школи та перебування її в комунальній власності,передачу приміщення школи у власність територіальної громади у період з 1967 по 1973 роки не виявлено (а.с.28).

З довідок Яблунівської сільської ради № 404 від 20.10.2017 року вбачається, що позивач ОСОБА_3 з 1967 року і по теперішній час проживає та була зареєстрована за адресою с.Новоселиця, 15, на теперішній час с.Новоселиця, вул.Шевченка, 16 (а.с. 46) та № 403 від 20.10.2017 року - ОСОБА_4 з 19.04.1968 року і по теперішній час проживає та була зареєстрована за адресою с.Новоселиця, 15, на теперішній час с.Новоселиця, вул.Шевченка, 16 (а.с. 47).

Згідно ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Окрім того, в п. 6 Листа ВССУ «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» за № 24-150/0/4-13 від 28.01.2013 р., Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звертає увагу судів на наступне.

Так, при вирішенні спорів про набувальну давність суд має врахувати добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

Позов про право власності за давністю володіння не може пред'явити законний володілець, тобто особа, яка володіє майном з волі власника і завжди знає хто є власником.

При вирішенні спорів, пов'язаних з правом власності в силу набувальної давності, судам слід враховувати наступне:

- право власності на нерухоме майно можна набувати за набувальною давністю лише після 01 січня 2011 року;

- задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 334 ЦК можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння;

- за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено;

- відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності;

- у разі втрати майна володільцем не зі своєї волі (усунення володільця від володіння нерухомим майном), неповернення майна у володіння та незвернення з позовом про витребування такого майна протягом року строк набувальної давності переривається; у разі повернення нерухомого майна у володіння чи пред'явлення позову про його витребування строк набувальної давності не переривається, а період, протягом якого володілець не з власної волі був позбавлений володіння, зараховується до строку набувальної давності.

Застосування набувальної давності передбачає відсутність титулу (підстави) для виникнення права власності в момент захоплення (заволодіння) чужою річчю. У разі якщо існує інша підстава для виникнення права власності у момент заволодіння (наприклад, спадкування), а сторона посилається на строк набувальної давності, слід визнати, що стороною вибрано невірний спосіб захисту, тобто такий, який не відповідає специфіці правовідносин, що виникли.

З роздруківки з офіційного веб-порталу Верховної ради України вбачається, що 29.08.1995 року Закарпатська обласна Рада рішенням внесла зміни в адміністративно – територіальний поділ окремих районів, так Новоселицьку сільську раду Мукачівського району Закарпатської області було перейменовано в Яблунівську сільську раду Мукачівського району Закарпатської області (а.с.83).

Відповідно до ОСОБА_2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 108863693 від 22.12.2017 року власником нерухомого майна- ЗОШ І-го ступеня, А альтанка Б, сараї В, В', вбиральні Г, огорожі 1 та колодязю К, яке знаходиться за адресою Закарпатська область, Мукачівський район, с.Новоселиця, вул.Шевченка, будинок, 16 являється Яблунівська сільська рада (а.с.70-71).

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги всі докази подані сторонами суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити оскільки в момент заволодіння майном, а саме в момент надання позивачу ОСОБА_3 приміщення школи литера «А» вона знала про відсутність у неї підстав для набуття права власності, так як володіла майном за волею власника Новоселицької сільської ради і завжди знала, хто є власником.

Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, ст.ст. 319, 328, 334, 395 ЦК України, суд, -

Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Яблунівської сільської ради про визнання за ними права спільної часткової власності в розмірі по ? частки частини будівлі літера «А», а саме приміщення 1-3, 1-4, 1-5,1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, загальною площею 66,60 кв.м у тому числі житлова площа 20,20 кв.м, підвал площею 20,70 кв.м, сарай літера «В» за адресою вул.Шевченка, 16 село Новоселиця, Мукачівський район, Закарпатська область – відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 08 лютого 2018 року.

Головуючий В.М. Довжанин