Ухвала суду № 72097506, 07.02.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Єдиний унікальний номер № 263/1094/18

Провадження № 1-кп/263/322/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючої судді Кір’якової Н.П., при секретарі – Соколовій О.Б., за участю прокурора Борового О.Г., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження №12018050000000020 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, працюючого у магазині «Продукти 643» приймальником товарів, раніше не судимого,

зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 256 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що з середини березня 2014 року більш точна дата та час в ході досудового слідства по 24 квітня 2014 року діючи умисно з ідеологічних мотивів здійснював чергування у складі добровольчих груп прихильників так званої «ДНР» з охорони публічного порядку у містах дислокації прихильників так званої «ДНР», а також здійснював чергування з охорони захоплених прихильниками так званої «ДНР» будівлі «Маріупольської міської ради» яка розташована за адресою, пр. Миру, (Леніна), буд. 70 у Центральному (Жовтневому) районі м. Маріуполя, з метою чинення опору законній діяльності військових та правоохоронних органів України. При цьому ОСОБА_2, сприяючи злочинній організації «ДНР», був достовірно обізнаним, що остання є існуючою злочинною організацією та усвідомлював, що надання допомоги учасникам злочинної організації, а тим самим і всій організації, укриття їх злочинної діяльності служить продовженню їх злочинної діяльності, отже тим самим розумів, що цим він сприяє організованій злочинній діяльності і усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх діянь. Він передбачав, що такі його діяння призводять до того, що продовжується злочинна діяльність організації, а тим самим і заподіюється шкода громадській безпеці. Усвідомлюючи неминучість таких наслідків ОСОБА_2 бажав їх настання.

Так у середині березня 2014 року ОСОБА_2 діючи умисно, маючи ідеологічні мотиви, прибув до незаконно встановленого наметового містечка прихильників так званої «ДНР», яке було розташоване біля будівлі Маріупольської міської ради, що розташована за адресою, пр. Миру, (Леніна), буд. 70 у Центральному (Жовтневому) районі м. Маріуполя, де від одного з представників так званої «Самооборони Маріуполя» отримав пропозицію на вступ до вказаної організації та здійснення незаконного чергування по охороні публічного порядку на території наметового містечка в якому дислокувались прихильники так званої «ДНР». Крім того, до обов’язків ОСОБА_2О входило недопущення провокацій та сторонніх осіб на територію наметового містечка, в якому знаходились прихильники псевдодержавного утворення, так званої «ДНР». Чергування здійснювалось згідно графіку щоденно у нічний час доби, для здійснення чергування ОСОБА_2 було видано дерев’яну палицю та медичну маску.

У кінціі березня 2014 року за командою одного з керівників псевдодержавного утворення «ДНР» з позивним «Джокер» ОСОБА_2 прибув до міста Донецька Донецької області, а саме до будови Донецької Державної обласної адміністрації, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Донецьк, бульвар Пушкіна, 6.34, де йому було видано дерев’яну палицю, каску, радіостанцію для здійснення охорони захопленої представниками так званої «ДНР» будови Донецької Державної обласної адміністрації, яку ОСОБА_2 охороняв у продовж доби, після чого самостійно покинув м. Донецьк та повернувся до м. Маріуполя Донецької області.

13 квітня 2014 року ОСОБА_2 діючи умисно за командою одного з представників псевдодержавного утворення, так званої «ДНР» приймав участь у захоплені будівлі «Маріупольської міської ради» яка розташована за адресою, пр. Миру, (Леніна), буд. 70 у Центральному (Жовтневому) районі м. Маріуполя, після чого у складі так званої «Самооборони Маріуполя» ОСОБА_2 у період часу з 13.04.2014 по 24.04.2014 здійснював охорону захопленої будівлі «Маріупольської міської ради», при цьому на посту де здійснював чергування ОСОБА_2 знаходились пляшки з запальною сумішшю якими він мав би чинити опір законним діям працівників міліції та військовослужбовців ЗСУ.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що в період часу з середини березня 2014 року по 24 квітня 2014 року здійснював заздалегідь необіцяне сприяння учасникам злочинної організації так званої «ДНР».

19 квітня 2018 року між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12018050000000020 від 18.01.2018 року, та ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 256 КК України. Підозрюваний ОСОБА_2 у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме позбавлення волі на три роки. Сторони також домовились, що на підставі ст. 75 КК ОСОБА_2 слід звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком. Також отримана згода підозрюваного на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 256 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає, але завдана значна шкода державним та суспільним інтересам.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

При цьому обвинувачений визнаючи себе винним вказав, що дійсно приймав участь у чергуванні з палицею біля будівлі Маріупольської міської ради, здійснював пропускний контроль для її працівників. При цьому вказав, що на посту знаходились пляшки з запальною сумішшю, якими він мав чинити опір законним діям працівникам міліції та іншим ЗСУ.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України, суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 не відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України, оскільки узгоджене в угоді покарання, у вигляді позбавлення волі на строк три роки, із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком, не відповідає ступеню тяжкості злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_2, особі обвинуваченого, обставинам, що обтяжують покарання, інтересам суспільства, оскільки вони сприяли захвату незаконними збройними формуваннями громадської будівлі та в решті-решт призвело до захвату вказаними формуваннями території м. Донецька та частини Донецької області, яка до теперішнього часу не підконтрольна владі України.

За таких умов суд вважає, що умови угоди про визнання винуватості не відповідають інтересам суспільства та відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України, вважає необхідним відмовити у затвердженні угоди.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В затвердженні угоди про визнання винуватості від 19 січня 2018 року між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 – відмовити.

Судове провадження у даній кримінальній справі продовжити у загальному порядку.

Розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12018050000000020 відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 256 КК України призначити на 10 годину 30 хвилин 12 лютого 2018 року у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Кір’якова