Ухвала суду № 72096623, 08.02.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Дембіцька О. О.

суддів Кифлюка В.Ф., Марчака В.Я.

секретаря ДзюбакаМ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора Шевчук С.І., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах-адвоката ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05 грудня 2017 року у кримінальному провадженні №12017260040002329 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, без постійного місця проживання, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не одруженого, раніше судимого,востаннє за часом 17.07.2012 року вироком Кіровського районного суду Донецької області за ст.309 ч.1,71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,звільнився 21.12.2016 по відбуттю строку покарання, обвинуваченого за ст. 185 ч.2 КК України, –

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і йому призначене покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід залишено у виді тримання під вартою. Строк покарання обчислено з 29.08.2017р. Вирішена доля речових доказів.

На вказаний вирок надійшли апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах-адвоката ОСОБА_2Так, адвокат ОСОБА_2 у апеляційній скарзі просить змінити вирок та пом»якшити покарання.Посилається на те, що районним судом безпідставно було відмовлено у затвердженні угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, яка надійшла до суду разом із обвинувальним актом.Вказує,що ОСОБА_1. повністю визнав вину,щиро розкаявся,потерпілий просив суворо обвинуваченого не карати,однак такі обставини судом не були повною мірою враховані.

Провадження№11-кп/794/39/18 Головуючий у І інстанції: Слободян Г.М.

Категорія:ст. 185 ч.2 КК України Суддя-доповідач: ОСОБА_3

Вважає,що призначене ОСОБА_1покарання є надто суворим і таким,що не відповідає тяжкості скоєного та особі обвинуваченого.Просив призначити ОСОБА_1 покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 містить такі ж доводи та апеляційні вимоги.

Заслухавши доповідь судді,доводи обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційні скарги, доводи прокурора про відсутність підстав для зміни вироку,дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вироком , ОСОБА_1 у період часу з 07.30 годин по 22.30 годин 21.07.2017року, під час тимчасового проживання у кв.№19 буд. №15 по вул. Горького м. Чернівці,таємно, повторно, шляхом вільного доступу, викрав належне потерпілому ОСОБА_4 майно, а саме: ноутбук марки «Асег Аsріге»,вартістю 3000 гривень, сумку для ноутбука «Prestigio» вартістю 400 гривень, флеш карту об'ємом 32 GB вартістю 300 гривень, сонцезахисні окуляри із чохлом загальною вартістю 400 гривень,засоби особистої гігієни,а всього заподіяв шкоди потерпілому на загальну суму 4200 гривень.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду в частині доведеності винуватості та юридичної оцінки дій ОСОБА_1 за ст.185 ч.2 КК України є правильними та у апеляційних скаргах не оспорюються,а тому апеляційний суд не наводить в ухвалі доводів на підтвердження таких висновків.

Посилання апелянтів на суворість призначеного ОСОБА_1 покарання судова колегія вважає слушними із наступних підстав.

Відповідно до змісту ст.50 покарання має на меті не тільки кару,а й виправлення засуджених,а також запобігання вчиненню ними нових злочинів.

Відповідно до ст. 65 КК України, п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Судова колегія вважає,що при призначенні покарання суд формально підійшов до оцінки обставин,які підлягають врахуванню при цьому,а тому призначене ОСОБА_1 покарання за його строком внаслідок суворості не відповідає вимогам закону.

Так,суд вказав,що враховує,однак фактично не зважив на те,що у цьому провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні лише одного епізоду протиправного посягання і злочин,який скоєний ОСОБА_1 до категорії тяжких не відноситься та є злочином середньої тяжкості

Судом не була жодним чином врахована позиція потерпілого ОСОБА_4,який уклав угоду із обвинуваченим про примирення у цьому провадженні,і хоча суд відмовив у її затвердженні(з чим не погоджується сторона захисту),однак зміст угоди,а також письмова заява потерпілого (а.с.54) свідчить про те,що ОСОБА_4 не має жодних претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого,шкода йому відшкодована,вважав,що недоцільно призначати суворе покарання ОСОБА_1

Судова колегія вважає,що суд у вироку формально вказав,однак фактично належним чином при призначенні покарання не врахував наявності кількох пом»якшуючих покарання обставин- щирого каяття та добровільного відшкодування завданого матеріального збитку потерпілому.

Також не у повній мірі суд зважив,що обставин,які би покарання обтяжували,не встановлено.

Як вбачається із вимоги,ОСОБА_1 дійсно раніше судимий,на що посилався суд,однак матеріали провадження свідчать про те,що за злочини,вчинені раніше,обвинувачений уже відбув покарання повністю,отже спокутував за них провину.

Вказівка у вироку про те,що обвинувачений перебуває на обліку у психіатричній лікарні,не відповідає наявним у провадженні доказам та суперечить змісту довідки Чернівецької обласної психіатричної лікарні та Сторожинецької ЦРЛ(а.с.41-42).

Натомість із характеристики ,виданої виконкомом Сторожинецької міської ради (а.с.44) видно,що по місцю реєстрації ОСОБА_1 відсутні дані,які би негативно його характеризували.

Отже,викладені вище обставини у їх сукупності свідчать про те,що призначене ОСОБА_1 покарання за його строком внаслідок суворості не відповідає фактичним обставинам провадження,ступеню фактичної тяжкості конкретного вчиненого обвинуваченим злочину та особі обвинуваченого,а тому апеляційні скарги сторони захисту слід частково задовольнити,змінити вирок районного суду відповідно до ст.ст.407,408,414 КПК України та пом»якшити покарання,призначене ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.404,405,407,408,414,418,419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах- адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1 змінити в частині призначення покарання.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1(одного) року 6(шести) місяців позбавлення волі.

В іншій частині вирок районного суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим– в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий: О.О.Дембіцька

Судді: В.Ф.Кифлюк

ОСОБА_5