Рішення № 72096176, 06.02.2018, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2402/17

Провадження № 2/715/93/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:

Головуючого судді Цуркана В.В.

за участю секретаря судового засідання Ткач О.М.

розглянув у скороченому провадженні у відкритому судовому засiданнi цивільну справу за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ОСОБА_2 виклад позиції позивача.

1. 19.12.2017 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 85 750,36 гривень та судових витрат у розмірі 1600 гривень.

2. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 29.01.2014 року між ними і відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, в свою чергу відповідач зобов’язалася, що в разі непогашення нею боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом вона повинна була сплатити проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування з розрахунку 360/366 календарних днів на рік. У разі виникнення прострочених зобов’язань, відповідачка повинна була б сплатити проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування. При непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100грн., відповідачка зобов’язалася сплатити банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом. У разі порушенні ОСОБА_1 строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, вона зобов’язалася сплатити банку штраф у розмірі 500,00 грн. (в еквіваленті 500,00 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD)+5% від суми позову. Відповідачка ОСОБА_1 свої зобов’язання за даним договором належним чином не виконала, в результаті чого станом на 22.11.2017 року у неї виникла заборгованість в розмірі 85750,36 гривень, з яких: тіло кредиту – 7 785,76 грн., відсотки за користування кредитом – 70708,86 грн., пеня та комісія – 2696,20 грн., штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (процентна складова) – 4059,54 грн.

3. Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому вказувала на те, що позовні вимоги визнає частково, просила не стягувати з неї штрафу, зменшити розмір пені та процентів за користування кредитом. Вказувала, що нею дійсно було просрочено сплату за користування кредитом, що призвело до виникнення заборгованості. Проте, відповідачка не погоджується із розміром заборгованості по штрафам, пені, оскільки: відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Вказувала, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно – правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 КУ щодо заборони подвійної цивільно – правової відповідальності за одне і те саме порушення. Просила суд врахувати ту обставину, що вона хворіла та її чоловік хворіє, у неї незначні доходи ( копії довідок надала), та просила зменшити розмір відсотків за користування кредитом, оскільки нараховані проценти 70708,86 гривень значно перевищують тіло кредиту 7785,76 гривень.

ІІ. Заяви і клопотання учасників справи, процесуальні дії.

1. Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте в позовній заяві просить розглянути справу без його участі.

2. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, однак подала до суду заяву, згідно якої просила суд врахувати її важкий матеріальний стан, просила позовні вимоги задовольнити частково та справу розглядати у її відсутності.

3. Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, доводи сторін та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 29.01.2014 року було укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви позичальника, у якій указано, що вона разом з умовами надання послуг банком його клієнтам складає між сторонами кредитний договір згідно умов якого відповідачка отримала кредит у загальному розмірі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% річних, строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки, порядок погашення заборгованості був встановлений щомісячними платежами, і проводиться шляхом внесення позивальником коштів на картку, а також шляхом списання банком коштів з картки.

Відповідно до розрахунків заборгованості, які були надані позивачем вбачається, що відповідач користувалася кредитною карткою, та періодично погашала суму заборгованості, при цьому погашення заборгованості за кредитом відбувалось періодичними платежами до 28.09.2017 року включно.

2.Дводи позивача.

Позивач вказує на те, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов’язання належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 22.11.2017 року становить 85750,36 гривень, а саме: заборгованість по тілу кредиту – 7785,76 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом –70708,86 гривень; заборгованість за пенею та комісією за прострочене зобов’язання – 2696,20 гривень; штраф (фіксована частина) – 500,00 гривень; штраф (процентна складова) – 4059,54 гривень та на підтвердження своїх доводів подав відповідні розрахунки заборгованості.

3. Доводи відповідача.

Відповідачка вказувала, що нею дійсно було просрочено сплату за користування кредитом, що призвело до виникнення заборгованості. Проте, вона не погоджується із розміром заборгованості по штрафам, пені, оскільки: відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Вказувала, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно – правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 КУ щодо заборони подвійної цивільно – правової відповідальності за одне і те саме порушення. Зазначала, що нараховані проценти 70708,86 гривень значно перевищують тіло кредиту 7785,76 гривень.

ІV. Джерела права та акти їх застосування.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 610, 611 ЦК України).

Відповідно до ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч.2 ст.549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК).

За положеннями ст.61 Конституції, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 ЦК України).

V. Оцінка судом аргументів учасників справи

Суд погоджується з доводами позивача про те, що внаслідок невиконання своїх зобов’язань, у відповідача виникала заборгованість, при цьому цю обставину не заперечує сам відповідач.

При цьому суд частково погоджується з позивачем в частині розміру заборгованість, і вважає за необхідним стягнути з позивача: заборгованість по тілу кредиту – 7785,76 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом –70708,86 гривень; пеню за прострочене зобов’язання – 2696,20 гривень.

Проте, щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується таким.

Цивільно-правова відповідальність — це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Умовами спірного договору, а саме — пп.1.1.5.21, 1.1.5.25, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час згідно з пп.1.1.5.20, 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення — строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення. Аналогічна правова позиція висловлена ВСУ у постанові від 21.10.2015 №6-2003цс15.

З огляду на ці обставини, на думку суду у стягненні штрафних санкції слід відмовити.

При цьому суд не вбачає підстав для звернешся розміру пені (неустойки) яка складає 2696,20 грн., оскільки він не перевищує розмір збитків (ч.3 ст.551 ЦК України).

При цьому чинним законодавством не передбачено зменшення розміру процентів за кредитом, навіть якщо їхній розмір значно перевищує розмір заборгованості за кредитом.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають частковому задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно вимог ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідним стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі сплаченого судового збору

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, жительки с. Волока Глибоцького району Чернівецької області на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 29.01.2014 року в розмірі 81 190 (вісімдесят одна тисяча сто дев’яносто) гривні 82 копійок, яка складається з заборгованість по тілу кредиту – 7785,76 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом – 70708,86 гривень; пеню за прострочене зобов’язання – 2696,20 гривень на р/р №29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень, 00 копійок на р/р №29092829003111, МФО 305299.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ: