Рішення № 72094983, 08.02.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7544/17

Провадження № 2/639/594/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді – Труханович В.В.,

за участю секретаря – Кричевської В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Відділ реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова про визнання права користування жилим приміщенням, суд

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Відділ реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова про визнання права користування жилим приміщенням, в якому просила суд визнати за нею право користування жилим приміщенням квартирою № 1 в будинку 48 по вул. Федорівській в м. Харкові, та зареєструвати її за вищезазначеною адресою.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що спірним є житловий АДРЕСА_1, який розташований по вул. Федорівській в м. Харкові, який належить на праві власності ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 04.02.1959 року № 1-415, та договору купівлі-продажу від 25.05.1971 року № 1-988.

Таким чином, право власності на спірний житловий будинок на 64/100 частин, зареєстровано за ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 18.01.1972 року № 2001.

ОСОБА_2 є батьком позивача, у спірному будинку позивач мешкала з 1959 по 1984 рік. Потім позивач вийшла заміж, переїхала до чоловіка, та була знята з реєстрації у спірному будинку.

В 2009 році позивач повернулась у спірний будинок, та зі згоди батька стала мешкати у ньому.

Оскільки позивач мешкає за вказаною адресою з 2009 року, але не зареєстрована в будинку, вона звернулася з заявою у відділ реєстрації місця проживання у Новобоварському районі м. Харкова 14.11.2017 року з заявою про реєстрацію її за вказаною вище адресою. Але позивачу було відмовлено в реєстрації оскільки був відсутній підпис зі своєю згодою співвласника будинку, ОСОБА_3

Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з вищезазначеним позовом.

17 січня 2018 року від третьої особи -Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова, надійшли письмові пояснення, відповідно до яких вони посилаються на те, що на даний момент у них відсутні встановлені законом підстави для реєстрації місця проживання позивача, у разі звернення позивача до органу реєстрації із рішенням суду про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання, посадовим особам Департаменту реєстрації Харківської міської ради буде надано достатньо підстав для прийняття рішення щодо реєстрації місця проживання позивача.

Позивачв судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала в повному обсязі.

Відповідач по справі в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Представник третьої особи - Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова, в судове засідання не з’явився, просив суд розглянути справу за відсутності їх представника.

Третя особа - ОСОБА_3, в судове засідання не з’явилася, про день час та місце слухання справи повідомлена належним чином, клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні було встановлено, що житловий АДРЕСА_2, який розташований по вул. Федорівській в м. Харкові, належить ОСОБА_2 на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 04.02.1959 року № 1-415, та договору купівлі-продажу від 25.05.1971 року № 1-988. (а.с. 11, 12-13)

Право власності на спірний житловий будинок на 64/100 частин, зареєстровано за ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 18.01.1972 року № 2001.(а.с. 14)

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 (а.с. 5)

З січня 2009 року ОСОБА_1 проживає разом з батьком за адресою: м. Харків, вул. Федорівська, б. 48, що підтверджується Актом № 319 від 05.12.2017 року № 319, складеним Комітетом району у місті жителів приватного сектору Новобаварського району міста Харкова та Довідкою Комітету району у місті жителів приватного сектору Новобаварського району міста Харкова № 320 від 05.12.2017 року. (а.с. 6, 7)

Як вбачається з відповіді КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 24» № Н-1024 від 06.12.2017 року, тобто районної поліклініки за місцем проживання позивача, ОСОБА_1 знаходиться під диспансерним наглядом фахівців ХМП № 24 з 20.11.2016 року. Протягом 2017 року вона неодноразово зверталася до лікаря терапевта. (а.с. 8)

Окрім того позивачем було надано суду копії квитанцій за сплату комунальних послуг за адресою: м. Харків, вул. Федорівська, б. 48, кв.1, які підписані позивачем ОСОБА_1 (а.с. 9)

14 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова із заявою про реєстрацію її місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 48, кв.1, однак їй було відмовлено, у зв’язку з тим, що відсутня згода співвласника житла на реєстрацію ОСОБА_1 (а.с. 15)

Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

У статті 9 ЖК України встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. (ч.1,2 ст.319 ЦК України)

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ч.1 ст. 321 ЦК України)

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Місце проживання – це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік (ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»)

Відповідно до ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», свобода пересування та вільний вибір місця проживання в Україні Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Судом встановлено, що позивач з 2009 року та по теперішній час постійно проживає разом з відповідачем ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_3. Вона вселилася у вказану квартиру та проживала у ній за усної згоди батька. Враховуючи вказані обставини, а також те, що відповідач по справі не заперечує проти задоволення позову, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та необхідності їх задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПК України, ст. 3, 317, 321, 382 ЦК України, ст. 9 ЖК України, ст. 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» , суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Відділ реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова про визнання права користування жилим приміщенням – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_4.

Зобов’язати Відділ реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 за адресою: квартира АДРЕСА_5.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.02.2018 року.

Суддя В.В. Труханович