Вирок № 72094508, 06.02.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/3188/15-к

1-КП/415/112/18

В И Р О К

Іменем України

06 лютого 2018 року м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області в складі:

головуючого судді Старікової М.М.,

судді Луньової Д.Ю.,

судді Шевченко О.В.,

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Сичова В.М.,

захисника Бондаренка Ю.Ю.,

обвинувачених: ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240000680 від 27.03.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Новодружеська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, судимого 18 січня 2005 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.296 ч.2, ст.70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, 26 жовтня 2007 року Лисичанським міським судом за ст.309 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 06 червня 2008 року Лисичанським міським судом за ст.309 ч.2, ст.71 КК України до 2 років 06 місяців позбавлення волі, 11 листопада 2011 року Лисичанським міським судом за ст.187 ч.1, ст.296 ч.4, ст.70 ч.1 КК України до 3 років 01 місяця позбавлення волі, 01 квітня 2014 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця селища Рудівка Сватівського району Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 23 вересня 1997 року Сватівським районним судом Луганської області за ст.229-6 ч.2 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі, 29 травня 2001 року Сватівським районним судом за ст.140 ч.2 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України (1960 року), з відстрочкою виконання вироку на 1 рік 06 місяців та штрафом у розмірі 680 гривень, 24 вересня 2002 року Сватівським районним судом за ст.188 ч.2 КК України (2001 року) до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 2 роки 06 місяців, 01 грудня 2004 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ст.121 ч.2, ст.185 ч.3, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 8 років позбавлення волі, 04 червня 2012 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого у АДРЕСА_2, та проживаючого в АДРЕСА_3,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця міста Новодружеська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, розлученого, судимого 27 лютого 2003 року Старобільським районним судом Луганської області за ст.289 ч.3 КК України до 10 років позбавлення волі, 30 серпня 2012 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

26 березня 2015 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3, та обвинуваченим ОСОБА_4, попередньо одягнувши рукавички з тканини, проникли до будинку за місцем мешкання потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, по АДРЕСА_5, де, обвинувачений ОСОБА_3, схопивши потерпілу ОСОБА_6, зв'язав тій скотчем руки, в цей час, обвинувачений ОСОБА_4, притиснувши потерпілого ОСОБА_8 головою до ліжка, і, таким чином, утримуючи, разом з обвинуваченим ОСОБА_3, також зв'язали останньому скотчем руки, після чого, обвинувачений ОСОБА_4, з метою подолання опору, наніс потерпілому ОСОБА_8 - 3-4 удари кулаками в область голови, від чого потерпілий ОСОБА_8 втратив свідомість, що є насильством, небезпечним для життя і здоров'я. В цей час, обвинувачений ОСОБА_2, підійшовши до потерпілої ОСОБА_5, яка, на крики про допомогу, піднялась з ліжка, наніс останній - 1 удару кулаком в область лівого ока, від якого та впала на підлогу, і, схопивши руками за шию, став душити, вимагаючи гроші та закриваючи потерпілій ОСОБА_5 рота, одночасно тиснучи руками на очі. При цьому, обвинувачений ОСОБА_3, який привів потерпілу ОСОБА_6 до потерпілої ОСОБА_5, вимагаючи разом з обвинуваченим ОСОБА_2 вказати місце зберігання грошей, наніс потерпілій ОСОБА_6 - 1 удару рукою в обличчя, після чого, остання, побоюючись за своє життя і здоров'я, вказала місце, де знаходились гроші: 6000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, становило 141004 гривні 08 копійок, та 100000 гривень, якими незаконно заволоділи обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, спричинивши потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 241004 гривні 08 копійок, що є великим розміром, оскільки складає суму, яка в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, та заподіявши тілесні ушкодження: потерпілій ОСОБА_5 - у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин обличчя і голови, багатоуламкового втиснутого перелому верхньої стінки лівої верхньощелепної пазухи, параорбітальної гематоми обох очей, контузії лівого очного яблука, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які потягли за собою тривалий розлад здоров'я, потерпілій ОСОБА_6 - у вигляді забоїв м'яких тканин обличчя, параорбітальної області зліва, синця верхнього віка лівого ока, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, потерпілому ОСОБА_7 - у вигляді забою, садна носа, забою, підшкірної гематоми правої скулової дуги, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю. Від надання пояснень відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Доповнень та зауважень не має. У скоєному щиро кається. Свою вину усвідомив і готовий нести відповідальність за вчинене. Надалі зобов'язався стати на шлях виправлення та такого не повторювати. При цьому просив суд врахувати, що він одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_9, 2012 року народження, після звільнення з місць позбавлення волі мав постійне місце проживання, де мешкав разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12, яка є непрацездатною особою, та допомагав їй.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю. Від надання пояснень відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, описаного, в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Доповнень та зауважень не має. У скоєному щиро кається. Надалі зобов'язався стати на шлях виправлення та такого не повторювати. Свою вину усвідомив і готовий нести відповідальність за вчинене. При цьому просив суд врахувати стан його здоров'я та наявність тяжкого захворювання - туберкульозу легенів, а також те, що на його утриманні знаходиться неповнолітній син - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю. Від надання пояснень відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, описаного, в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Доповнень та зауважень не має. У скоєному щиро кається. Надалі зобов'язався стати на шлях виправлення та такого не повторювати. Свою вину усвідомив і готовий нести відповідальність за вчинене. При цьому просив врахувати наявність на його утриманні неповнолітньої доньки ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14, а також те, що він протягом тривалого часу проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_13, від спільного проживання у них народився син ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_15, який знаходиться також на його утриманні. Крім того, його батько ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_16 є пенсіонером, якому він до моменту його затримання і після зміни запобіжного заходу, допомагає по господарству.

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви, в яких просили проводити судовий розгляд без їх участі, не заперечували при призначенні покарання обвинуваченим проти застосування вимог ст. 69 КК України. Крім того потерпіла ОСОБА_5 заявлений нею цивільний позов про стягнення з обвинувачених майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, залишити без розгляду.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх вина у вчинені інкримінованого їм злочину за вищевикладених обставин, повністю доведена та підтверджується, крім власне показів обвинувачених, в яких не заперечуються обставини вчиненого злочину, усією сукупністю безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Так, згідно рапорту оперативного чергового Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_16 від 27 березня 2015 року (а.с.2), вбачається, що 27 березня 2015 року до чергової частини Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області від медичної сестри неврологічного відділення Лисичанської КЛПУ «ЦМЛ імені Титова» надійшла інформація щодо госпіталізації до медичної установи потерпілої ОСОБА_5 з діагнозом - ЗЧМТ?, СГМ?, з повідомленням щодо побиття останньої невідомими за місцем мешкання, АДРЕСА_5.

Згідно протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 27 березня 2015 року (а.с.3), потерпіла ОСОБА_6 повідомила до правоохоронних органів щодо скоєного відносно останньої злочину 26 березня 2015 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, - незаконному заволодіння грошовими коштами, зокрема, 6000 доларів США та 10000 гривень, пов'язаному із застосуванням фізичного насилля, з боку невідомих, які проникли до будинку за місцем її мешкання, АДРЕСА_5.

З довідки Лисичанської КЛПУ «ЦМЛ імені Титова» за №11 від 14 квітня 2015 року (а.с.4), вбачається, що потерпіла ОСОБА_5 в період часу з 08 до 14 квітня 2015 року перебувала на стаціонарному лікуванні у офтальмологічному відділенні вказаної медичної установи з діагнозом - контузія тяжкого ступеню, гемофтальм лівого ока.

Згідно довідки травмпункту Лисичанської КЛПУ «ЦМЛ імені Титова» (а.с.5), потерпіла ОСОБА_6, в період часу з 20 години 30 хвилин 26 березня 2015 року до 05 години 10 хвилин 27 березня 2015 року, звернулась до медичної установи з приводу отримання тілесних ушкоджень, первинним оглядом якої останній встановлено діагноз - забій м'яких тканин обличчя та параорбітальної області, ліворуч,

З довідки травмпункту Лисичанської КЛПУ «ЦМЛ імені Титова» (а.с.12), вбачається, що 27 березня 2015 року, о 18 годині 30 хвилин, з приводу отримання тілесних ушкоджень до медичної установи звернувся потерпілий ОСОБА_7, первинним оглядом якого останньому встановлено діагноз - забій, садна носу, підшкірна гематома щелепної дуги, праворуч.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №31 від 28 квітня 2015 року - 05 травня 2015 року відносно потерпілої ОСОБА_5 (а.с.208-209), у лікарні потерпілій ОСОБА_5 встановлено «ЗЧМТ (побутова 26 березня 2015 року), струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя та голови, багатоосколковий вдавлений перелом верхньої стінки ВЧП, ліворуч, параорбітальна гематома, контузія лівого окового яблука, виявлений астено-вегетативний синдром, контузія ока, параорбітальна гематома обох очей, більмо, дегенерація сітчатки правого ока», тілесні ушкодження, встановлені у потерпілої ОСОБА_5 у лікарні, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я, «струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя та голови, багатоосколковий вдавлений перелом верхньої стінки ВЧП, ліворуч, параорбітальна гематома, контузія лівого окового яблука» - утворились від взаємодії з тупим твердим предметом, яким могла бути рука, зібрана в кулак, нога, взута у взуття та інше, потерпілій ОСОБА_5 було спричинено не менш 1 травмуючої дії в області обличчя.

Згідно висновку судово-медичної експертизи за №41 від 06 травня 2015 року відносно потерпілої ОСОБА_6 (а.с.207), у лікарні у потерпілої ОСОБА_6 26 березня 2015 року встановлено «забій м'яких тканин обличчя, параорбітальної області, ліворуч», освідоцтвованням потерпілої ОСОБА_6 від 03 квітня 2015 року встановлена гематома верхньої повіки лівого ока, тілесне ушкодження, встановлене у потерпілої ОСОБА_6, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, «гематома верхньої повіки лівого ока» - утворилась від взаємодії з тупим твердим предметом, яким могла бути рука, зібрана в кулак, нога, взута у взуття та інше, потерпілій ОСОБА_6 було спричинено не менш 1 травмуючої дії в області обличчя.

З висновку судово-медичної експертизи за №42 від 06 травня 2015 року відносно потерпілого ОСОБА_7 (а.с.210), вбачається, що у лікарні потерпілому ОСОБА_7 27 березня 2015 року встановлено «забій, садна носу, підшкірна гематома щелепної дуги, праворуч», освідоцтвованням у потерпілого ОСОБА_7 від 03 квітня 2015 року будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено, тілесні ушкодження, встановлене у потерпілого ОСОБА_7 в лікарні, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, «забій, садна носу, підшкірна гематома щелепної дуги, праворуч» - утворились від взаємодії з тупим твердим предметом, яким могла бути рука, зібрана в кулак, нога, взута у взуття та інше, потерпілому ОСОБА_7 було спричинено не менш 1 травмуючої дії в області обличчя.

З протоколу огляду місця події від 27 березня 2015 року (а.с.7-8) з фототаблицею (а.с.9-11) вбачається, що 27 березня 2015 року, в період часу з 05 години 30 хвилин до 05 години 50 хвилин, співробітниками Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, на підставі отриманого від власника дозволу (протокол роз'яснення положень ст.30 Конституції України (а.с.6), в присутності понятих, проведено огляд будинку за місцем мешкання родини потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, по АДРЕСА_5, під час якого вилучено -

3 сліди верхнього одягу, виявлені з поверхні скла в місці проникнення (на веранді будинку), розмірами 20х30мм, 80х40мм,10х25 мм, відібрані на відрізки липкої стрічки ЛТ-24 та ЛТ-48, розмірами 24х45мм, 48х108мм, 24х52мм, з яких, відповідно до висновку судової трасологічної експертизи за №877/401 від 30 квітня 2015 року (а.с.181-183) з фототаблицею (а.с.184-185), - 2 сліда текстури матеріалу, розмірами 20х30мм та 80х40мм, відкопійовані на відрізки липких стрічок ЛТ-24х45мм та ЛТ-48х108мм, придатні для встановлення групової належності, та були залишені рукавичкою, виготовленою із трикотажного матеріалу, з поверхневим захисним шаром на робочій поверхні у вигляді елементів лінійної, прямокутної, трапецевидної, квадратної форм та зображенням малюнку у вигляді будинку, або подібної рукавички, 1 слід текстури матеріалу, розмірами 10х25мм, відкопійований на відрізок липкої стрічки ЛТ-24, довжиною 52 мм, для встановлення групової належності не придатний, у зв'язку з чим, визначити групу предметів, які могли б залишити даний слід, не надається можливим,

10 слідів пальців рук, виявлені на поверхні скляної пляшки, об'ємом 0,5л, розмірами 14х22мм, 13х22мм, 14х32мм, 12х30мм, 15х20мм, 12х19мм, 15х26мм, 17х10мм, 12х17мм, 12х20мм, відкопійовані на відрізки липкої стрічки ЛТ-24, розмірами 24х42мм, 24х42мм, 24х45мм, 24х43мм, 24х35мм, 24х40мм, 24х47мм, 24х38мм, 24х30мм, 24х34мм, з яких, відповідно до висновку судової дактилоскопічної експертизи за №874/400 від 30 квітня 2015 року (а.с.188-190) з фототаблицею (а.с.192-193), - 4 сліди пальців рук, розмірами 14х22мм, 13х22мм, 14х32мм та 12х30мм, відкопійовані на відрізки липкої стрічки ЛТ-24, довжинами 42мм, 42мм, 45мм, 43мм, придатні для ідентифікації особи, 6 слідів пальців рук, розмірами 15х20мм, 12х19мм, 15х26мм, 17х10мм, 12х17мм, 12х20мм, відкопійовані на відрізки липкої стрічки ЛТ-24, довжинами 35мм, 40мм, 47мм, 38мм, 30мм та 34мм, для ідентифікації особи не придатні,

фрагмент скотчу, виявленого на ліжку.

З протоколу огляду місця події від 27 березня 2015 року (а.с.75-76) з фототаблицею (а.с.77-79), вбачається, що 27 березня 2015 року, в період часу з 06 години 10 хвилин до 06 години 45 хвилин, співробітниками Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, на підставі отриманого від власника дозволу (протокол роз'яснення положень ст.30 Конституції України (а.с.74), в присутності понятих, проведено огляд квартири за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_2, по АДРЕСА_6 під час якого вилучено -

грошова купюра, у кількості 1 банкноти, номіналом 100 доларів США, серії СВ79790952СВ2, виявлена на підлозі у коридорі квартири, на вході у житлове приміщення, безпосередньо біля вхідних дверей,

грошова купюра, у кількості 1 банкноти, номіналом 200 гривень НБУ, без зазначення місця вилучення,

одяг: куртка чоловіча чорного кольору, в'язана шапка, спортивні штани,

грошові купюри, у кількості 2 банкнот, номіналом по 100 доларів США, кожна, серії СВ78681981В, DН01557854А, виявлені у ОСОБА_17, який прийшов до квартири під час огляду.

З протоколу огляду місця події від 27 березня 2015 року (а.с.25-26) з фототаблицею (а.с.27-29) вбачається, що 27 березня 2015 року, в період часу з 20 години 45 хвилин до 21 години 10 хвилин, співробітниками Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, на підставі отриманого від власника дозволу (протокол роз'яснення положень ст.30 Конституції України (а.с.24), в присутності понятих, проведено огляд транспортного засобу - автомобіля марки «Опель Вектра», державний реєстраційний номер «ВВ6631», під час якого вилучено - грошові кошти у сумі 19000 гривень (у кількості 24 купюр номіналом по 500 гривень НБУ кожна (у сумі 12000 гривень), 35 купюр номіналом по 200 гривень НБУ кожна (у сумі 7000 гривень), 500 доларів США (у кількості 5 купюр номіналом по 100 доларів США кожна), 2 срібних хрестика, ланцюг, 2 пари кросівок (1 пара сірого кольору, 1 пара білого кольору), гаманець-футляр з ключами, гаманець, 4 статуетки, 2 куртки чоловічі, спортивні брюки.

Згідно заяви ОСОБА_17 від 27 березня 2015 року (а.с.82), вбачається, що свідок ОСОБА_17 добровільно надав правоохоронцям грошові купюри, у кількості 2 банкнот, номіналом по 100 доларів США, кожна, серії СВ78681981В, DН01557854А.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 27 березня 2015 року (а.с.66-67), вбачається, що 27 березня 2015 року, в період часу з 07 години до 17 години 45 хвилин, співробітниками Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, під час затримання обвинуваченого ОСОБА_2, на підставі ст.208 КПК України, у останнього, в присутності понятих, виявлено та вилучено - грошові кошти у сумі 3000 гривень, купюрами по 200 гривень, якими, зі слів обвинуваченого ОСОБА_2, той заволодів під час розбійного нападу на родину потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_2 від 28 березня 2015 року (а.с.83-84) з фототаблицею (а.с.85), обвинувачений ОСОБА_2 на місці розповів обставини інкримінованого злочину, вказавши, що 26 березня 2015 року, приблизно о 20 годині, він, разом з обвинуваченим ОСОБА_4 та незнайомою особою, прийшовши за місцем мешкання родини потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, по АДРЕСА_5, та, вибивши вікно на веранді, проникли до будинку, при цьому, скло у вікні вибивала незнайома особа, а безпосередньо він вліз у вибите вікно, відчинивши, вхідні двері, і, впустивши до житлового приміщення обвинуваченого ОСОБА_4 та незнайому особу, і, в подальшому, перебуваючи в будинку, бачив, як обвинувачений ОСОБА_4, - спрямував до кімнати, де перебувала потерпіла ОСОБА_5, незнайомець - спрямував до кімнати, де перебували потерпіла ОСОБА_6 і потерпілий ОСОБА_7, яких той зв'язав скотчем, зазначаючи, що - що саме в цей час робив обвинувачений ОСОБА_4 з потерпілою ОСОБА_5 він не знає, після чого хтось із потерпілих вказав, де саме знаходяться гроші, і вони, а саме, обвинувачений ОСОБА_4 та невідома особа, взявши пакет з грошима, разом з ним покинули будинок.

Згідно протоколу пред'явлення речей для впізнання від 15 травня 2015 року (а.с.165-166) з фототаблицею (а.с.167), потерпіла ОСОБА_6, серед наданих останній статуеток, впізнала 4 статуетки - статуетку у вигляді квітки, статуетку у вигляді кішки, статуетку у вигляді черепахи з головою дракона, статуетки у вигляді жаби, розташовані під номерами - 2, 3, 4, 6.

Згідно довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» за №77-11/728 від 07 квітня 2015 року (а.с.119), офіційний курс долара США по відношенню до української гривні станом на 26 березня 2015 року складає: за 100 доларів США - 2350,0799 гривень.

Вищевказані висновки експертів, проведені компетентними спеціалістами, які відповідно до Закону України «Про судову експертизу» мають право на проведення експертиз, а також узгоджуються з іншими об'єктивними доказами по справі. Протоколи слідчих дій, складені і оформлені у порядку, передбаченому КПК України, є джерелом доказів, оскільки у них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи. Всі слідчі дії фіксувалися у відповідних протоколах, з якими учасники кримінального провадження знайомилися і підписували, у жодному протоколі відсутні посилання про порушення закону щодо обвинуваченого особисто, чи опосередковано.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

Всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні злочину за обставин, викладених у даному вироку, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об'єктивність та правдивість.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Тож, у судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про відмову від допиту свідків зі сторони обвинувачення, зазначених у реєстрі, яке за ухвалою суду, постановленою у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 371 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, з урахуванням положень ст. ст. 22, 26 КПК України, було задоволено.

Будь яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.

Таким чином, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку, суд прийшов до висновку що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою), за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, у великих розмірах, особою, яка раніше вчинила розбій знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні, а його дії суд кваліфікує за ст. 187 ч. 4 КК України.

Суд також вважає доведеною в судовому засіданні винуватість обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою), за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, у великих розмірах, а їх дії суд кваліфікує за ст. 187 ч. 4 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів;

- особу винного, який на момент вчинення злочинів не працював, має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно (а.с.132), одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_9, 2012 року народження, на обліку у лікаря нарколога та під диспансерним спостереженням у лікаря - психіатра не перебуває (а.с. 133, 136), раніше судимий (а.с. 121 -123);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини, а також наявність на утриманні неповнолітньої дитини - ОСОБА_9, 2012 року народження та непрацездатної матері - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_18.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений у повному обсязі визнав свою провину, у вчинених злочинах, щиро розкаявся та неодноразово, в ході судового розгляду вибачався за вчинене та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.

В якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

На підставі вищевикладеного, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого злочину та вимоги, передбачені ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, наявність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого та репутацію останнього, який маючи незняті та непогашені судимості за вчинення умисних, в тому числі корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, та знову вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти власності, додатковим об'єктом якого є життя та здоров'я особи, яке згідно ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі.

Разом з тим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за вчинений злочин, суд також враховує:

- загальні засади призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості;

- вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер;

- поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, які повністю викривають його у вчиненому злочині, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачався за вчинене, що свідчить про його щире каяття;

- відомості про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання,за яким характеризується з позитивної сторони, де проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12, яка є непрацездатною особою похилого віку, має на утриманні неповнолітню дитину;

- думку потерпілих, які не заперечували при призначенні покарання проти застосування до обвинуваченого приписів, передбачених ст. 69 КК України.

За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, вищенаведені обставини та дані про особу обвинуваченого суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та являються підставою для застосування ст. 69 КК України.

З урахуванням наведеного, враховуючи дані про особу винного, обставини, що пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари, як мети покарання, поведінку обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що наведені вище обставини та дані про особу обвинуваченого дають підстави вважати, що виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів можливо досягти, призначивши йому покарання за ч. 4 ст. 187 КК України нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті у виді позбавлення волі, з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України без конфіскації майна, яке є його власністю.

Підстав для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили суд не вбачає, клопотання від сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу на розгляд суду не надходило.

При цьому, відповідно ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року), суд вважає необхідним в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 за даним вироком покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період тримання під вартою - з 27 березня 2015 року по 23 серпня 2016 року включно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів;

- особу винного, який на момент вчинення злочину не працював, має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно (а.с.158), не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13, на обліку у лікаря нарколога та під диспансерним спостереженням у лікаря - психіатра не перебуває (а.с. 154-155), раніше судимий (а.с. 127-128);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини, стан здоров`я обвинуваченого та наявність тяжкого захворювання - туберкульозу легенів, а також наявність на утриманні неповнолітньої дитини - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений у повному обсязі визнав свою провину, у вчинених злочинах, щиро розкаявся та неодноразово, в ході судового розгляду вибачався за вчинене та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.

В якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

На підставі вищевикладеного, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого злочину та вимоги, передбачені ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, наявність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого та репутацію останнього, який маючи незняті та непогашені судимості за вчинення умисних, в тому числі корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, та знову вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти власності, додатковим об'єктом якого є життя та здоров'я особи, яке згідно ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі.

Разом з тим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинений злочин, суд також враховує:

- загальні засади призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості;

- вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер;

- поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, які повністю викривають його у вчиненому злочині, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачався за вчинене, що свідчить про його щире каяття;

- відомості про особу обвинуваченого та стан його здоров'я, який страждає на тяжке захворювання - туберкульоз легенів, має постійне місце проживання, за яким характеризується з позитивної сторони, на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13;

- думку потерпілих, які не заперечували при призначенні покарання проти застосування до обвинуваченого приписів, передбачених ст. 69 КК України.

За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, вищенаведені обставини та дані про особу обвинуваченого суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та являються підставою для застосування ст. 69 КК України.

З урахуванням наведеного, враховуючи дані про особу винного, обставини, що пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари, як мети покарання, поведінку обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що наведені вище обставини та дані про особу обвинуваченого дають підстави вважати, що виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів можливо досягти, призначивши йому покарання за ч. 4 ст. 187 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті у виді позбавлення волі, з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України без конфіскації майна, яке є його власністю.

Підстав для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили суд не вбачає, клопотання від сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу на розгляд суду не надходило.

При цьому, відповідно ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року), суд вважає необхідним в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 за даним вироком покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період тримання під вартою - з 27 березня 2015 року по 23 серпня 2016 року включно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів;

- особу винного, який на момент вчинення злочину не працював, має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно (а.с.131), розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14, на обліку у лікаря нарколога та під диспансерним спостереженням у лікаря - психіатра не перебуває (а.с. 134,135), раніше судимий (а.с.125);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини, а також наявність на утриманні неповнолітньої дитини - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений у повному обсязі визнав свою провину, у вчинених злочинах, щиро розкаявся та неодноразово, в ході судового розгляду вибачався за вчинене та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.

В якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

На підставі вищевикладеного, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого злочину та вимоги, передбачені ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, наявність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого та репутацію останнього, який маючи незняту та непогашену судимість за вчинення умисного, корисливого злочину, на шлях виправлення не став, та знову вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти власності, додатковим об'єктом якого є життя та здоров'я особи, яке згідно ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі.

Разом з тим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинений злочин, суд також враховує:

- загальні засади призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості;

- вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер;

- поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, які повністю викривають його у вчиненому злочині, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачався за вчинене, що свідчить про його щире каяття;

- відомості про особу обвинуваченого, який має постійне місце мешкання, за яким характеризується з позитивної сторони, на його утриманні знаходиться неповнолітня донька - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14, має сталі соціальні зв'язки, тривалий час проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_13, від спільного проживання мають дитину ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_15;

- думку потерпілих, які не заперечували при призначенні покарання проти застосування до обвинуваченого приписів, передбачених ст. 69 КК України.

За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, вищенаведені обставини та дані про особу обвинуваченого суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та являються підставою для застосування ст. 69 КК України.

З урахуванням наведеного, враховуючи дані про особу винного, обставини, що пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари, як мети покарання, поведінку обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що наведені вище обставини та дані про особу обвинуваченого дають підстави вважати, що виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів можливо досягти, призначивши йому покарання за ч. 4 ст. 187 КК України нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті у виді позбавлення волі, з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України без конфіскації майна, яке є його власністю.

Підстав для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили суд не вбачає, клопотання від сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу на розгляд суду не надходило.

При цьому, відповідно ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року), суд вважає необхідним в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 за даним вироком покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі - за період тримання під вартою з 27 березня 2015 року по 23 серпня 2016 року включно.

Процесуальні витрати по справі, пов'язані із залученням експертів, зокрема: у сумі 306 гривень 90 копійок (а.с.186) за проведення судової трасологічної експертизи за №877/401 від 30 квітня 2015 року (а.с.181-185), у сумі 429 гривень 66 копійок (а.с.194) за проведення судової дактилоскопічної експертизи за №874/400 від 30 квітня 2015 року (а.с.188-193), щодо вилучених під час огляду місця події, слідів, стягненню з обвинувачених не підлягають, оскільки причетність останніх щодо залишення досліджених слідів, стороною обвинувачення - не доведена.

Позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, у розмірі 269418 гривень 27 копійок, згідно заяви потерпілої слід залишити без розгляду, що не позбавляє її права звернутися до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

- грошові кошти: 800 доларів США, 22200 гривень НБУ, 4 статуетки - статуетка у вигляді квітки, статуетка у вигляді кішки, статуетка у вигляді черепахи з головою дракона, статуетка у вигляді жаби, гаманець з ключами, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6 (а.с.198,201,203),- підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_6,

- фрагмент скотчу, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.199-200),- підлягає знищенню;

- одяг: куртка чоловіча чорного кольору, в'язана шапка, спортивні штани, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.199-200),- підлягають поверненню власнику - обвинуваченому ОСОБА_2,

- 2 пари кросівок, 2 куртки чоловічі, спортивні брюки, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.199-200),- підлягають поверненню власнику - обвинуваченому ОСОБА_3

Керуючись ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 9 (дев'ять) місяців без конфіскації майна, яке є його власністю.

Відповідно до ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період тримання під вартою з 27 березня 2015 року по 23 серпня 2016 року включно.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, оскільки строк попереднього ув'язнення, відбутий обвинуваченим у межах даного кримінального провадження, перевищує фактично призначене йому за даним вироком покарання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 9 (дев'ять) місяців без конфіскації майна, яке є його власністю.

Відповідно до ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період тримання під вартою з 27 березня 2015 року по 23 серпня 2016 року включно.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, оскільки строк попереднього ув'язнення, відбутий обвинуваченим у межах даного кримінального провадження, перевищує фактично призначене йому за даним вироком покарання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 9 (дев'ять) місяців без конфіскації майна, яке є його власністю.

Відповідно до ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період тримання під вартою з 27 березня 2015 року по 23 серпня 2016 року включно.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, оскільки строк попереднього ув'язнення, відбутий обвинуваченим у межах даного кримінального провадження, перевищує фактично призначене йому за даним вироком покарання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, у розмірі 269418 гривень 27 копійок, - залишити без розгляду.

Речові докази по справі:

- грошові кошти: 800 доларів США, 22200 гривень НБУ, 4 статуетки - статуетку у вигляді квітки, статуетку у вигляді кішки, статуетку у вигляді черепахи з головою дракона, статуетку у вигляді жаби, гаманець з ключами, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6 - повернути потерпілій ОСОБА_6;

- фрагмент скотчу, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області - знищити;

- одяг: куртка чоловіча чорного кольору, в'язана шапка, спортивні штани, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області - повернути власнику власнику - обвинуваченому ОСОБА_2,

- 2 пари кросівок, 2 куртки чоловічі, спортивні брюки, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області - повернути власнику - обвинуваченому ОСОБА_3

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору, та направити потерпілим в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Головуючий суддя: М.М. Старікова

Судді: Д.Ю. Луньова

О.В. Шевченко