Рішення № 72093955, 01.02.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3229/17

2/405/790/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

при секретарі : Фришко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась в суд з позовом в якому просить визнати відповідача – Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області такими, що завдали їй моральну шкоду в період з 08.04.2015 року по 03.05.2017 року бездіяльністю підлеглим йому підрозділом при досудовому розслідуванні кримінального провадження № 12016120310000526 та стягнути зі спеціального рахунку Державної казначейської служби України на її користь моральну шкоду в сумі п»ятсот тисяч гривень.

Позов обґрунтовано тим, що 29.09.2016 року близько 18-00 ОСОБА_2, перебуваючи в квартирі, що знаходиться АДРЕСА_1 селища Олександрівка, Олександрівського району Кіровоградської області і належить ОСОБА_3, нанесла їй тілесні ушкодження у вигляді синців та саден. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені матеріали досудового розслідування за № 12016120310000526 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України від 29.09.2016 року.

Розслідування кримінального провадження затягується, навмисно не проводяться необхідні слідчі дії. Вона 18.01.2017 року звернулася зі заявами до начальника Олександрівського ВП Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградській області та начальника Олександрівського відділу Знам’янської місцевої прокуратури з проханням повідомити про хід розслідування та нагадати про те, що кримінальне провадження повинні розслідуватися, але ніякої відповіді надано вчасно не було. 05.04.2017 року вона звернулася зі скаргою на бездіяльність слідчого до Олександрівського районного суду Кіровоградської області. Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 07.04.2017 року по справі № 397/436/17 її скарга задоволена в повному обсязі. Судом визнано бездіяльність слідчого СВ Олександрівського ВП Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградській області. Факт ігнорування її, як потерпілої та подальша бездіяльність слідчого спонукали її звернутись зі скаргою до суду і 05.05.2017 року ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області по справі № 397/436/17 її скарга задоволена в повному обсязі, судом визнано бездіяльність слідчого СВ Олександрівського ВП Знам»янського ВП ГУНП в Кіровоградській області.

Зазначає, що затягування розслідування на протязі 8-ми місяців з вересня 2016 року по травень 2017 року та не належне розслідування кримінального провадження № 12016120310000526 завдало їй моральних страждань.Вказала, що моральні страждання будь-якої людини залежать від багатьох чинників, однак основними є глибина розуміння джерела моральних страждань, причин, що їх породили, можливість усунути ці причини самостійно, термін дії обставин моральних страждань на людину, наслідки цих страждань, характер людини, її емоційний стан, сімейні обставини, попередня професійна діяльність та ін., на підставі чого бездіяльність правоохоронних органів при розгляді її (позивача) заяви про скоєння злочину, безпідставне затягування розслідування викликала у позивача ОСОБА_1 моральні страждання, які полягають у відчутті стурбованості, страху за своє життя, оскільки не притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності викликало у позивача відчуття незахищеності та безкарності до осіб, які вчинили злочин, погіршенням стану здоров’я, головними болями, загостренням хвороб, перебуванням у зв’язку з цим в лікарні, у зв’язку з чим, під час лікування нею понесені витрати на закупівлю медикаментів на суму 5 000 грн. В той же час, друзі та знайомі відвернулися від позивача, вона стала замкнутою, дратівливою, в неї порушився сон. Крім того, моральні страждання позивача проявляються у відчутті відчаю, сорому, приниження, неможливістю продовжувати активне громадське життя, та у зв’язку з викладеним, посилаючись на формулу, розроблену доктором юридичних наук, професором ОСОБА_4, яка є науковою рекомендацією по визначенню можливого розміру компенсації моральної шкоди ( D=dxfvxі xcx(1-fs) ), завдана позивачу ОСОБА_1 моральна шкода становить 1 026 800,55 грн., однак, враховуючи, що виплата вказаних коштів здійснюється за рахунок Бюджету України, позивач просила утримати на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 000 грн. 00 коп., при цьому, зазначений розмір моральних страждань позивача ОСОБА_1 є виваженим, так як враховує емоційний стан ОСОБА_1 та всі обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 та в її інтересах представник ОСОБА_5 під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позові, просили позов задовольнити.

Представник відповідача ГУ Національної поліції України в Кіровоградській області в судовому засіданні позов не визнала, надала суду письмові заперечення та посилаючись на викладені в них обставини, просила відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача Державної казначейської служби України, в судовому засідані позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення позивача та в її інтересах представника, представників сторін, дослідивши матеріали справи та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якоїморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема, органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст.1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.

Крім того, ст.56 Конституції України передбачає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових і службових осіб органів державної влади або місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

За правилами ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення. Глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120310000526 від 20.09.2016 року внесено матеріали досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст. 125 КК України за заявою ОСОБА_1, згідно якого 29.09.2016 року близько 18-00 ОСОБА_2, перебуваючи в квартирі, що знаходиться АДРЕСА_1 селища Олександрівка, Олександрівського району Кіровоградської області і належить ОСОБА_3, нанесла їй тілесні ушкодження у вигляді синців та саден.

Як на підстави позову позивач посилається на бездіяльність слідчих при проведенні досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, безпідставне затягування строків досудового розслідування, не виконання ухвал слідчих суддів, за якими встановлено факт бездіяльності слідчого.

Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 07.04.2017 року (справа № 397/436/16-к) визнано бездіяльність слідчого СВ Олександрівського ВП Знам’янського ВП ГУ НП в Кіровоградській області ОСОБА_6 по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120310000526 від 29.09.2016 року за ч.1 ст.125 КК України, зобов’язанослідчого СВ Олександрівського ВП Знам’янського ВП ГУ НП в Кіровоградській області ОСОБА_6 організувати та провести слідчі дії за вказаним кримінальним провадженням, що не були зазначені у мотивувальній частині ухвали.

Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05.05.2017 року (справа № 397/436/16-к) визнано бездіяльність слідчого СВ Олександрівського ВП Знам’янського ВП ГУ НП в Кіровоградській області ОСОБА_6 по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120310000526 від 29.09.2016 року за ч.1 ст.125 КК України, зобов’язанослідчого СВ Олександрівського ВП Знам’янського ВП ГУ НП в Кіровоградській області ОСОБА_6 організувати та провести слідчі дії за вказаним кримінальним провадженням, що не були зазначені у мотивувальній частині ухвали.

При цьому, судом відзначається, що позивач ОСОБА_1, обгрунтовуючи заподіяння їй моральних страждань, за яких загострилися хвороби і вона неодноразово потрапляла до лікарні та на лікування нею понесені витрати на закупівлю медикаментів в сумі 5 000 грн. 00 коп., в порядку ст.ст.12, 81 ЦПК України не довела суду шляхом подання належних та допустимих доказів зазначених обставин, при цьому, суд, що розглядає справу, повинен оціни ти докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також, судом відзначається, що позивач ОСОБА_1 обгрунтовує завдання їй моральної шкоди, що виразилася в порушенні нормальних життєвих зв’язків, через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків, за яких моральні страждання лише збільшуються, бездіяльністю слідчого СВ Олександрівського ВП Знам’янського ВП ГУ НП в Кіровоградській області ОСОБА_6 по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016120310000526 від 29.09.2016 року за ч.1 ст.125 КК України, - в частині не належного виконання ухвал слідчого судді, визначаючи при цьому конкретний період заподіяння моральної шкоди, а саме: з 08.04.2015 року по 03.05.2017 року, не обґрунтовуючи цей період та не зазначаючи, з яких міркувань вона виходила щодо визначення цього періоду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено та не надано належних доказів, що підтверджували б отримання нею моральної шкоди, спричиненої правоохоронними органами. З аргументів та доданих до позовної заяви доказів, не доведено права на отримання моральної шкоди за вимогами цивільного законодавства та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування прокуратури та суду».

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по даній справі за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда І. М. Шевченко