Ухвала суду № 72093442, 02.02.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/107/18 Справа № 206/198/18 Слідчий суддя - Кушнірчук Р.О. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Піскун О.П., Крот С.І.

за участю:

секретаря судового засідання Чміль О.О.

прокурора Бовкуна А.О.

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2018 року було задоволено клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 березня 2018 року з визначенням застави у розмірі 70480 гривень.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що прокурором у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, в якому ОСОБА_3 підозрюється і який не заперечував обставин вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.

На користь збільшення ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконного впливу на потерпілу та свідків свідчить те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке може бути призначено реальне позбавлення волі на строк до 7 років, не пов'язаний усталеними спільним соціальним побутом із іншими особами, не одружений, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи ОСОБА_3 у встановленому законом порядку. Дані зазначені у характеристиці відносно особи підозрюваного враховуються судом, однак вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики щодо підозрюваного, який не зміг пояснити причини відвідування ним інтернет – центрів у нічний час.

Доводи захисника про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу не пов’язаного з триманням під вартою, оскільки він добровільно видав телефон та самостійно повідомив поліцію про вчинення ним вказаного кримінального правопорушення – слідчий суддя не взяв до уваги, оскільки спосіб його вчинення із застосуванням ножа та відносно беззахісної особи жіночої статті є суттєвішим критерієм для застосування такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову, якою обрати його підзахисному запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою.

В обґрунтування вимог скарги апелянт вказує на те, що при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 суддя не врахував, що після вчинення злочину його підзахисний повністю визнав себе винним, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину та позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, а його діями нікому не заподіяно шкоди, а тому суд мав право обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об’єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_3, знаходячись на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м’яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Доводи ж захисту про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги дані, характеризуючі підозрюваного, які викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки суд при постановленні ухвали це врахував, однак з метою запобігти встановленим ризикам, беручи до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, міру покарання, яка передбачена за нього у виді позбавлення волі, судом першої інстанції було обгрунтовано задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обгрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3– залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

Г.П. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Крот