Ухвала суду № 72093272, 02.02.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/145/18 Справа № 200/1287/18 Слідчий суддя - Литвиненко І.Ю. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2018 року м.Дніпро

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді -доповідача Крот С.І.,

суддів Піскун О.П., Слоквенка Г.П.,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3, діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 січня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12017040000001140, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 вересня 2017 року, відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

місце народження: м.Дніпропетровськ, який зареєстрований та

фактично проживає за адресою: м.Дніпро,

вул.Немировича-Данченка, 44/53,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

за участю прокурора Бовкуна А.О.

захисника ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що жодний ризик, передбачений ст.177 КПК України, слідчим та прокурором не доведений. Вказує на те, що у клопотанні слідчого не наведено фактів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного. Звертає увагу на те, що ОСОБА_4 в розшуку не перебував, від органів досудового розслідування та суду не переховувався, має міцні соціальні зв’язки, а саме: постійне місце проживання та реєстрації, мешкає за однією адресою з матір’ю. Зазначає, що жодних заяв від свідків або інших осіб про тиск на них з боку підозрюваного або третіх осіб не надходило.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 січня 2018 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 годин 15 хвилин 23 березня 2018 року, та визначено заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатної особи – у сумі 140960 грн., з покладенням обов’язків, передбачених ст.194 КПК України.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що поясненнями прокурора, а також наданими до клопотання додатками, підтверджено наявність ризиків у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду і незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги захисника та просили задовольнити її, думку прокурора, який заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані, а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України, вислухав доводи апелянта, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого.

Як вбачається з наданих матеріалів, слідчий суддя дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість покарання у вигляді лише позбавлення волі у злочині, у якому йому пред’явлено підозру та на тривалий термін; можливий незаконний тиск на свідків та інших учасників кримінального провадження з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».

На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що 24 січня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу, з метою збуту.

З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом обшуку від 23 січня 2018 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 за місцем мешкання було проведено обшук, згідно якого в його домоволодінні виявлені та вилучені різноманітні предмети, схожі на наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори; протоколом особистого обшуку від 23 січня 2018 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлено та вилучено різноманітні предмети, схожі на психотропні речовини; висновком експерта 1/8.6/414 від 24 січня 2018 року, відповідно до якого надана на експертизу речовина масою 2,076 г, є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 1, 868 г; протоколом допиту свідків, які були присутніми під час обшуків за участю ОСОБА_4; протоколом огляду ноутбука “НР” від 24 січня 2018 року, який було вилучено у ОСОБА_4; протоколом огляду від 29 вересня 2018 року поштового відправлення ОСОБА_5, яке він добровільно надав для огляду, в якому знаходилась речовина рослинного походження; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 02 жовтня 2018 року, який показав, що він придбав вказану речовину через месенджер “Телеграм”у особи під ніком “indica18tgk”, а речовина ймовірно являється “марихуаною”; висновком експерта № 1/8.6/3677 від 17 жовтня 2017 року, відповідно до якого вилучена 29 вересня 2017 року у ОСОБА_5 речовина масою 7, 406 г, є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 6, 710 г.

Що стосується доводів захисника, що жодний ризик, передбачений ст.177 КПК України, слідчим та прокурором не доведений та про те, що у клопотанні слідчого не наведено фактів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років і усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності провини, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливий незаконний тиск на свідків та інших учасників кримінального провадження з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Доводи апеляційної скарги захисника в частині даних, які характеризують особу підозрюваного, а самете, що ОСОБА_4 в розшуку не перебував, від органів досудового розслідування та суду не переховувався, має міцні соціальні зв’язки, постійне місце проживання та реєстрації, мешкає за однією адресою з матір’ю, те, що жодних заяв від свідків або інших осіб про тиск на них з боку підозрюваного або третіх осіб, не надходило, самі по собі, без врахування наведених ризиків, в даному випадку не можуть бути підставою для обрання більш м’якого запобіжного заходу, так якне ставлять під сумнів висновки суду щодо наявності обґрунтованої в ухвалі мети та підстав для обрання саме зазначеного слідчим суддею запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4О.у вигляді тримання під вартою, тому колегія суддів вважає ці доводи захисника такими, що не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання ОСОБА_4 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 січня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

__ _______ _______

ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_7