Постанова № 72092879, 05.02.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року Справа №906/896/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. , суддя Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання - Рильнику Д.М.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (договір №10/17 від 03.10.17 року)

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №08/21278 від 26.12.17 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на рішення господарського суду Житомирської області, від 04.12.2017 року у справі №906/896/17 (ухваленого суддею Тимошенко О.М. о 12:05 год., у м. Житомир, повний текст рішення складено 11.12.2017 року)

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинський спецкар'єр"

відповідач: Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"

про визнання недійсним рішення від 13.09.2017р. з розгляду акту від 16.08.2017р. №019347 про порушення правил користування електричною енергією споживачем

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області, від 04.12.2017р. у справі №906/896/17 (суддя Тимошенко О.М.) позов задоволено, визнано недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією ОСОБА_3 акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", яке оформлене протоколом №1-09 від 13.09.2017р., з розгляду акту від 16.08.2017р. №019347 про порушення правил користування електричною енергією Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинський спецкар'єр".

Стягнуто з ОСОБА_3 акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський спецкар'єр" 1600,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду Житомирської області мотивоване тим, що відсутність належного акту про пломбування дверей пункту (щита) 0,4 кВ з дообліковим комутаційним апаратом після перевірки 15.02.2017 вказує на порушення відповідачем вимог п. 3.32. і п. 133. ПКЕЕ та не підтверджує вказану відповідачем обставину про зрив пломб дверей пункту (щита) 0,4кВ з дообліковим комутаційним апаратом на об'єкті позивача, що слугувала підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:

- відповідно до п. 4.1 Методики споживачі та представники енергопостачальника під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото та відеозйомку для фіксації виявлених порушень, про що зазначається в акті про порушення;

- 16.08.2017р. на об'єкті позивача при складанні акту про порушення ПКЕЕ №019347 представники апелянта скористалися наданим правом та проводили фото та відео фіксацію виявленого порушення, яка є додатком до даного акту про порушення ПКЕЕ. Зокрема на даному відео зафіксовано процес проведення перевірки та те, що в.о. директора ТОВ “Малинський спецкар’єр” ОСОБА_4, визнає, що саме позивачем зривалася пломба на дверцятах щита 0,4 кВ. Диск з відповідним записом надавався суду першої інстанції разом із відзивом на позовну заяву та міститься у матеріалах справи. Апелянт заявляв клопотання щодо, перегляду даного відео яке є беззаперечним доказом по справі щодо вчинення позивачем порушення ПКЕЕ та що саме позивач зірвав встановлену пломбу з дверцят щита 0,4 кВ. Однак, судом дане клопотання було проігноровано, та вказане відео не переглядалось;

- судом у мотивувальній частині рішення не надано правової оцінки вказаному доказу, що є порушенням вимог статті 7 ГПК України (ст. 42 старої редакції ГПК України) щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Визнаючи або відхиляючи докази, суд має це обґрунтувати, що судом першої інстанції зроблено не було;

- при контрольному огляді представнику енергопостачальника не потрібно проводити зняття пломб які встановлені відповідно до акту про пломбування, а лише необхідно здійснити візуальний огляд щодо наявності та цілісності пломб які встановлені відповідно до даного акту;

- 15.02.2017р. представником апелянта за участю представника позивача при контрольному огляді зрив або пошкодження пломб які встановлені відповідно до акту про пломбування та технічну перевірку від 23.08.2016р. №019183 не виявлено. В іншому випадку акт про порушення ПКЕЕ був би складений ще 15.02.2017р.;

- представник відповідача пломбу яка встановлена на дверцятах щита 0,4 кВ відповідно до вищевказаного акту пломбування не знімав, оскільки ПКЕЕ не передбачено зняття пломб при контрольному огляді засобу обліку та як вищезазначалось позивачем не надано жодного доказу щодо зняття пломби представником відповідача 15.02.2017р. при контрольному огляді;

- при контрольному огляді 15.02.2017р. наявність та цілісність пломби на дверцятах щита 0,4 кВ, для представника апелянта свідчила про цілісність трансформаторів струму (далі ТС) які в ньому розміщенні, оскільки без зняття пломби у позивача доступ до них відсутній. А тому, представнику апелянта знімати пломбу для візуального обстеження ТС на предмет їх цілісності в той час коли у позивача доступ до них відсутній, що найменше є абсурдним, а також зняття пломби при здійсненні контрольного огляду не передбачено ПКЕЕ;

- представник апелянта 15.02.2017р. пломбу встановлену 23.08.2016р. відповідно до акту про пломбування та технічну перевірку на дверцятах щита 0,4 кВ не знімав та візуальний огляд ТС які встановлені у даному щиті не проводив з вищезазначених підстав, а це свідчить, що дана пломба яка встановлена відповідно до вказаного вище акту від 26.08.2016р. після перевірки 15.02.2017р. була наявна;

- апелянтом жодним чином не порушено вимог п. 3.32 та п. 3.33 ПКЕЕ;

- суд не надав належної оцінки пред'явленим доказам, зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та порушив норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 7, 13, 86 ГПК України (ст.ст. 42, 43, 43 старої редакції ГПК України), Правила користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 №28, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №56.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №906/896/17 від 05.01.2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на рішення господарського суду Житомирської області від 04.12.2017 року у справі №906/896/17, встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) ОСОБА_3 акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" копії відзиву та доданих до нього документів до 22.01.2018 року, призначено справу №906/896/17 до розгляду на "05" лютого 2018 року.

25.01.2018 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 04.12.2017 року у справі №906/896/17 залишити без змін.

В обгрунтування відзиву на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що при контрольному огляді засобів обліку, а саме трансформаторів струму, тавро на них, цілісності підключення засобів обліку, а також відсутність самовільних дооблікових підключень Малинського РЕМ (ПрАТ Житомиробленерго) 15.02.2017 року була знята пломба №С30346589. Після огляду засобів обліку дверцята шафи в якій знаходяться трансформатори току опломбовані не були (відсутній акт пломбування від 15.02.2017 року.

Отже, з метою огляду трансформаторів, які є засобами обліку, необхідно відкрити двері щитової, тобто зірвати пломбу. Акт огляду від 15.02.2017 року свідчить про проведення контрольного огляду засобів обліку, отже і про огляд трансформаторів, які знаходяться в щитовій. Для огляду трансформаторів, які є засобами обліку, необхідно зірвати пломбу на дверцятах 0,4 кВт. Отже, якщо вважати, що відповідач проводив огляд засобів обліку з дотриманням ПКЕЕ (тобто оглядав трансформатори), то пломба на дверцятах 0,4 кВт мала бути зірвана працівниками відповідача та після огляду знову встановлена у визначеному порядку із складанням відповідного акту.

05.02.2018 року від представника апелянта надійшло клопотання, в якому представник просить оглянути в судовому засіданні відеозапис, що є додатком до акту №019347 від 16.08.2017 року.

В судове засідання 05.02.2018 року з'явились представники позивача та відповідача.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала представників сторін, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, переглянула диск з відеозаписом, що є додатком до акту №019347 від 16.08.2017 року, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України (в подальшому ГК України) визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з преамбулою Закону України "Про електроенергетику", що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, цим Законом визначаються правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулюються відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Частиною четвертою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією згідно із законодавством України.

Приписами статті 27 наведеного Закону передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення вимог нормативно-правових актів, порушення Правил користування енергією.

Положення Закону України «Про електроенергетику» деталізовані, зокрема, нормами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28 (в подальшому за текстом ПКЕЕ), Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562 (у наступному Методика від 04.05.2006 р. № 562).

Підпунктом 9 пункту 10.2 ПКЕЕ визначено, що споживач зобов'язаний забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку.

У відповідності до п. 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно із п. 6.40 ПКЕЕ в разі виявлення представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

В разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт про порушення. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил і вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень (пункт 6.41 ПКЕЕ).

У відповідності до п. 2.1 Методики від 04.05.2006 р. №562 вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення, зокрема, таких порушень: а) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо) (пп. 3 п. 2.1 Методики); б) пошкодження або відсутності пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному ПКЕЕ), пошкодження зазначених приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (пп. 4 п. 2.1 Методики).

Пунктом 4.1 згаданої Методики встановлено, що акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень. У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень ПКЕЕ. Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій (п. 4.5 Методики від 04.05.2006 р. № 562).

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частинами 1, 2 статті 235 названого Кодексу встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції (частина друга статті 237 ГК України).

Згідно із п. 6.42 ПКЕЕ саме на підставі акта про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачеві. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Якщо ж споживач не згоден з самим фактом порушення, він має право заявити вимоги щодо скасування відповідного рішення комісії енергопостачальника, яким нараховується сума до сплати.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про постачання електричної енергії №25 від 15.04.2008 року (а.с.16).

16.08.2017р. працівниками відповідача на об'єкті, який знаходиться за адресою м. Малин, вул. Покровська (Радянська), 6а виявлено порушення пункту 10.2.26 ПКЕЕ, яке полягає у зриві пломби на дверях щита 0,4 кВ з дообліковим комутаційним апаратом без повідомлення енергопостачальника, у зв'язку з чим складено ОСОБА_4 №019347 від 16.08.2017р. про порушення ПКЕЕ який споживач відмовився підписати. Вказаний акт підписаний чотирма уповноваженими представниками відповідача (а.с. 11).

Згідно з п.6.42 ПКЕЕ складений акт про порушення має бути розглянутий відповідною комісією енергопостачальника, на засіданні якої приймається рішення щодо визнання акту про порушення правомірним чи не правомірним та визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

13.09.2017р. відповідачем проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ за участю представника позивача ОСОБА_5, який діє на підставі доручення №10 від 13.09.2017р.

Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ №1-09 від 13.09.2017р., акт про порушення ПКЕЕ №019347 визнано правомірним та вирішено нарахування по акту виконати у відповідності з пунктом 2.5 Методики з дня останнього контрольного огляду 15.02.2017р. по день виявлення порушення 16.08.2017р. (а.с. 12).

Загальна сума нарахованих збитків які завдані енергопостачальнику, відповідно до розрахунку до акту №019347 про порушення ПКЕЕ становить 363842,31 грн. (а.с. 13).

Рахунок від 13.09.2017р. по акту №019347 про порушення ПКЕЕ, розрахунок до даного акту та вищевказаний протокол засідання комісії представник позивача отримав 13.09.2017р. про що свідчить його підпис у даному протоколі (а.с. 14).

Згідно п. п. 3.1., 3.3 ПКЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію. Відповідальність за збереження, цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

У відповідності до п. 3.1.5 Договору та п. 8.1.5 ПКЕЕ працівники відповідача мають право на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача, а Споживач у відповідності до п. 2.2.6 Договору та п. 10.2.15 ПКЕЕ зобов'язаний забезпечити безперешкодний допуск працівників Постачальника для проведення таких робіт.

Згідно до п. 4.2.10. Договору та п. 3.3. ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що з метою огляду трансформаторів, які є засобами обліку, необхідно відкрити двері щитової, тобто зірвати пломбу. Акт огляду від 15.02.2017 року свідчить про проведення контрольного огляду засобів обліку, отже і про огляд трансформаторів, які знаходяться в щитовій. Для огляду трансформаторів, які є засобами обліку, необхідно зірвати пломбу на дверцятах 0,4 кВт.

Отже, якщо вважати, що відповідач 15.02.2017 року проводив огляд засобів обліку з дотриманням ПКЕЕ (тобто оглядав трансформатори), то пломба на дверцятах 0,4 кВт мала бути зірвана працівниками відповідача та після огляду знову встановлена у визначеному порядку із складанням відповідного акту.

До суду не представлено доказів того, що під час або після проведення контрольного огляду 15.02.2017 року двері щитової пломбувались.

Однак судова колегія погодитися з цими висновками не може та вважає, що вони зроблені при неповному з'ясуванні усіх обставин справи в їх сукупності, що призвело до неправильного застосування до спірних правовідносин норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до положень п. 6.40, 6.41, 6.42 ПКЕЕ, п. 2.1, 4.1, 4.5 Методики від 04.05.2006 р. №562 акт про порушення ПКЕЕ виступає у спірних правовідносинах доказом наявності факту правопорушення, за яким здійснюється донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії, а тому до його змісту, форми та порядку складення законодавством встановлені певні обов'язкові умови його дійсності.

Відповідно до п. 4.1 Методики споживачі та представники енергопостачальника під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото та відеозйомку для фіксації виявлених порушень, про що зазначається в акті про порушення.

16.08.2017р. на об'єкті позивача при складанні акту про порушення ПКЕЕ №019347 представники апелянта скористалися наданим правом та проводили фото та відео фіксацію виявленого порушення, яка є додатком до даного акту про порушення ПКЕЕ. Зокрема на даному відео зафіксовано процес проведення перевірки, зафіксовано відсутність пломби №С30346589 на щиті 0,4 кВт, що знаходиться на території ТОВ “Малинський спецкар’єр”, а також пояснення в.о. директора ТОВ “Малинський спецкар’єр”, однак суд першої інстанції вищезазначений доказ не дослідив.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до акту №019183 від 23.08.2016р. про пломбування та технічну перевірку засобів обліку електричної енергії, працівником відповідача в присутності в.о. директора ТОВ “Малинський спецкар’єр” ОСОБА_4 було встановлено пломбу №С30346589 на щиті 0,4 кВт (а.с. 87).

В даному акті міститься підпис в.о. директора ТОВ “Малинський спецкар’єр” ОСОБА_4 який підтверджує те, що позивач був присутній при пломбуванні щита 0,4 кВ, з висновками виконання робіт ознайомлений та прийняв на відповідальне зберігання цілісні і неушкоджені розрахункові засоби обліку та пломби (а.с. 87 - 88).

Згідно до п. 4.2.10. Договору та п. 3.3. ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає твердження позивача про відсутність належного акту про пломбування дверей пункту (щита) 0.4 кВ є необгрунтованими та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо висновків суду першої інстанції про зірвання пломби на дверцятах 0,4 кВт, що знаходиться на території ТОВ “Малинський спецкар’єр” при проведенні контрольного огляду 15.02.2017 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.2 ПКЕЕ контрольний огляд засобу обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

З відомості контрольного огляду засобів обліку ТОВ “Малинський спецкар’єр” від 15.02.2017 року вбачається, що при контрольному огляді проводилося лише візуальна перевірка наявності та цілісності встановлених пломб, відповідно до акту про пломбування №019183 від 23.08.2016р. (а.с. 87).

Тобто, при контрольному огляді представнику енергопостачальника не потрібно проводити зняття пломб які встановлені відповідно до акту про пломбування, а лише необхідно здійснити візуальний огляд щодо наявності та цілісності пломб які встановлені відповідно до даного акту.

З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2017р. представником ПАТ "Житомиробленерго" за участю представника ТОВ “Малинський спецкар’єр” при контрольному огляді зрив або пошкодження пломб, які встановлені відповідно до акту про пломбування та технічну перевірку від 23.08.2016р. №019183 не виявлено (а.с. 87 - 89).

Наведене свідчить, що, представник ПАТ "Житомиробленерго" пломбу, яка встановлена на дверцятах щита 0,4 кВт, відповідно до вищевказаного акту пломбування не знімав, оскільки ПКЕЕ не передбачено зняття пломб при контрольному огляді засобів обліку.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при контрольному огляді 15.02.2017р. наявність та цілісність пломби на дверцятах щита 0,4 кВ, для представника ПАТ "Житомиробленерго" свідчила про цілісність трансформаторів струму які в ньому розміщенні, оскільки без зняття пломби у ТОВ “Малинський спецкар’єр” доступ до трансформаторів струму відсутній.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що під час або після проведення контрольного огляду 15.02.2017р. представником апелянта знімалася пломба встановлена на дверцятах щита 0,4 кВ та складався відповідний акт про зняття такої пломби.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що представник апелянта 15.02.2017р. пломбу встановлену 23.08.2016р., відповідно до акту про пломбування та технічну перевірку на дверцятах щита 0,4 кВт, що знаходиться на території ТОВ “Малинський спецкар’єр” не знімав та візуальний огляд ТС, які встановлені у даному щиті не проводив з вищезазначених підстав, що свідчить про те, що пломба, яка встановлена відповідно до акту від 26.08.2016р. під час проведення перевірки 15.02.2017р., а також після її проведення була наявна, а тому ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" не порушено вимоги п. 3.32 та п. 3.33 ПКЕЕ, на які посилається позивач в позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 23.03.2012 року №6 “Про судове рішення” мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів, що надані сторонами. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не надав належної оцінки долученим до матеріалів справи ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" доказам, а саме: матеріалам відео фіксації процесу проведення перевірки 16.08.2017 року, що є додатком до акту про порушення ПКЕЕ №019347, акту про пломбування та технічну перевірку від 23.08.2016р. №019183 та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи.

А тому, колегія суддів вважає, що акт про порушення ПКЕЕ від 13.09.2017 року та процедура його складання не містять порушень, які б спростовували його дійсність, достовірність та законність. В акті про порушення міститься достатньо даних, необхідних для встановлення суті правопорушення, а тому відсутні підстави для визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", яке оформлене протоколом №1-09 від 13.09.2017р., з розгляду акту від 16.08.2017р. №019347 про порушення правил користування електричною енергією Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинський спецкар'єр".

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є обґрунтованими, документально підтвердженими, такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства та спростовують висновки суду першої інстанції, а відтак, суд вважає доведеними ті обставини, на які скаржник посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають, в зв'язку з чим є наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення господарського суду Житомирської області.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275-282 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на рішення господарського суду Житомирської області, від 04.12.2017р. у справі №906/896/17 - задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області, від 04.12.2017р. у справі №906/896/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський спецкар'єр" на користь ОСОБА_3 акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. витрат пов'язаних зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити господарському суду Житомирської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку, встановленому ст.ст.286-291 ГПК України.

8. Справу №906/896/17 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І. Ю.

Повний текст постанови складено 08.02.2018 року.