
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" лютого 2018 р. Справа № 914/2160/17
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого - судді Малех І.Б.
суддів Бойко С.М.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів за вих.№112-8211 від 12.12.2017
на рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2017 (суддя Бортник О.Ю., повний текст складено 07.12.2017)
у справі № 914/2160/17
за позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів
про стягнення до державного бюджету 62 000 грн. штрафу, 62 000 грн. пені та зобов’язання відповідача виконати рішення адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 31.03.2016 № 10р/к.
за участю представників:
від позивача – ОСОБА_2 (довіреність № 13/09-1260 від 11.07.2017) ;
від відповідача (скаржника) – ОСОБА_3 ( довіреність № 112-6332 від 20.09.2017).
ВСТАНОВИВ:
Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів до державного бюджету 62 000 грн. штрафу, 62 000 грн. пені та про зобов’язання виконати рішення адміністративної колегії від 31.03.2016 №10р/к.
Позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст.3, 22, 25, 28 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, ст.ст. 1, 3, 4, 12, 13, 50, 51, 52, 56, 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Рішенням господарського суду Львівської області від 05.12.2017 (суддя Бортник О.Ю.) у справі № 914/2160/17 позов задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька,3, ідентифікаційний код 00131587) в доход Державного бюджету штраф у розмірі 62 000 грн. та пеню у розмірі 62 000 грн.
Зобов’язано Приватне акціонерне товариство “Львівобленерго” (79026, м. Львів, вул.Козельницька,3, ідентифікаційний код 00131587) виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2016 № 10 р/к: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що вказане у пункті II резолютивної частини рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2016 № 10 р/к.
Рішення суду мотивоване тим, що рішення позивача № 10 р/к від 31.03.2016 є чинним та відповідачем не виконане.
Не погоджуючись із таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2017 у справі № 914/2160/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Зокрема, Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не взято до уваги наступне:
- спірне питання між ПАТ “Львівобленерго”, а громадянином ОСОБА_4 вирішено комісійно, відповідно до рішення, оформленого протоколом засідання комісії № 54 від 13.11.2015;
- спір з приводу підставності перерахунку за електричну енергію по середньомісячному споживанню на підстав ново встановленого приладу обліку (№ 101809) за період з 11.05.2011-07.08.2015 в обсязі 28642 к Вт*год, вартістю 8177,13 грн. за адресою проживання громадянина ОСОБА_4, вирішений в судовому порядку, відповідно до рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21.06.2016, яке набрало законної сили у цивільній справі № 454/1171/16-ц.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2017 у справі № 914/2160/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, позивач зазначає про те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі стосуються неправомірності рішення позивача № 10 р/к від 31.03.2016 та підстав для визнання його недійсним, а тому не можуть братися судом до уваги після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2017 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів на рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2017 у справі № 914/2160/17.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у складі колегії суддів: головуючого судді Малех І.Б., суддів Гриців В.М., Бойко С.М. розгляд справи призначено на 29.01.2018.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 розгляд справи відкладено на 05.02.2018.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2018 у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гриців В.М., до складу колегії замість судді Гриців В.М. введено суддю Кравчук Н.М.
У судовому засіданні 05.02.2018 представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 05.02.2018 проголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається із матеріалів справи, адміністративна колегія Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 31.03.2016 прийняла рішення № 10 р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», яким:
- визнано, що Товариство з 01.01.2015 до 31.03.2016 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Львівської області з часткою 100 % у межах розташування електричних мереж, які знаходяться у нього на балансі (у володінні, користуванні, оперативному управлінні тощо; пункт 1);
- визнано, що Товариство вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання електричної енергії за регульованим тарифом шляхом дії, що може призвести до ущемлення інтересів ОСОБА_4 [Товариство безпідставно перерахувало оплату електричної енергії по середньомісячному споживанню на підставі нововстановленого приладу обліку (№ 101809) за період 11.05.2011 - 07.08.2015], яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з постачання електричної енергії за регульованим тарифом (пункт 2);
- зобов'язано Товариство припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що вказане у пункті 2 резолютивної частини рішення. Про виконання Товариство зобов'язане повідомити територіальне відділення АМК у 2-місячний строк з дня отримання даного рішення Товариством (пункт 3);
- за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, на Товариство накладено штраф у сумі 62 000 грн. (пункт 4).
Згідно з відміткою на рекомендованому повідомленні № 7900511091442 про вручення поштового відправлення - листа № 13/03-576 від 07.04.2016, щодо надання для виконання рішення та вручення копії рішення № 10 р/к від 31.03.2016, він отриманий відповідачем 09.04.2016.
Відповідач у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу згаданий штраф не сплатив.
Натомість, 03.06.2016 господарським судом Львівської області винесено ухвалу про порушення провадження у справі № 914/1499/16 за позовом Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2016р. № 10 р/к.
Рішенням господарського суду Львівської області від 07.12.2016 р. у справі № 914/1499/16 у задоволенні цього позову відмовлено повністю. Рішення господарського суду Львівської області оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.12.2016 прийнято апеляційну скаргу у справі до провадження. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 07.12.2016 у справі № 9141499/16 – без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2017 у справі № 914/1499/16 рішення господарського суду Львівської області від 07.12.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 у справі залишено без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” - без задоволення.
Частиною третьою статті 56 «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
В матеріалах справи не міститься доказів сплати відповідачем накладеного штрафу в розмірі 62 000 грн. у встановлені законом строки.
За приписами частини четвертої статті 60 «Про захист економічної конкуренції» порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Згідно з ст. 56 Закону рішення органів Антимонопольного комітету України надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Статтею 62 Закону передбачено порядок обчислення строків у законодавстві про захист економічної конкуренції, згідно з яким перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. При цьому, строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.
Відповідно до частини п'ятої статті 56 «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету (ч.ч. 7,9 ст. 56 Закону).
Як вбачається із заявлених позивних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 62 000 грн. пені за період з 08.12.2016 (наступний день після прийняття господарським судом Львівської області рішення у справі № 914/1499/16) по 25.12.2016 (останній день, який передував прийняттю Львівським апеляційним господарським судом апеляційної скарги у справі № 914/1499/16), з 07.04.2017 (наступний день після прийняття судом апеляційної інстанції постанови у справі № 914/1499/16) по 25.05.2017 (останній день нарахування пені, що обмежена розміром накладеного штрафу, згідно з рішенням відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону).
Як вбачається з розрахунку пені на суму 62 000 грн., позивач провів нарахування пені за заявлений період відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням правил обчислення строку нарахування пені, передбачених ч. 5 ст. 56 Закону (а.с 8).
Враховуючи обставини справи та факт несплати ПАТ “Львівобленерго” штрафу у строк, визначений рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2016 № 10 р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», вимога позивача про стягнення 62 000 грн. штрафу та 62 000 грн. пені є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Законність рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2016 № 10 р/к встановлена судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
У рішенні від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення позивача є обов’язковим до виконання особами, яких воно стосується. У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані докази усунення, чи припинення ним, вказаного у пункті 3 вищезгаданого рішення позивача порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене ч. 1 ст. 13 та п. 2 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, а отже, рішення останнього на день прийняття рішення у даній справі відповідачем не виконано.
Згідно зі статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
У зв'язку з тим, що відповідачем не надано доказів виконання пункту 3 резолютивної частини рішення АМК щодо вжиття заходів щодо припинення Товариством порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що вказане у пункті 2 резолютивної частини рішення – Товариство безпідставно перерахувало оплату електричної енергії по середньомісячному споживанню на підставі нововстановленого приладу обліку (№ 101809) за період 11.05.2011 - 07.08.2015], суд першої інстанції обґрунтовано задоволив позов щодо зобов'язання ПрАТ “Львівобленерго” виконати Рішення АМК у зазначеній частині.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, направлені на перевірку законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України, якому була надана оцінка при розгляді справи № 914/1499/16.
Стосовно тверджень апелянта про те, що спір з приводу підставності перерахунку за електричну енергію по середньомісячному споживанню на підставі нововстановленого приладу обліку (№ 101809) за період з 11.05.2011-07.08.2015 в обсязі 28642 к Вт*год, вартістю 8177,13 грн. за адресою проживання громадянина ОСОБА_4, вирішений в судовому порядку відповідно до рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21.06.2016, яке набрало законної сили у цивільній справі № 454/1171/16-ц, судова колегія зазначає, що законність рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2016 № 10 р/к була встановлена при розгляді справи № 914/1499/16. Натомість, при перегляді судових рішень першої та другої інстанції у справі № 914/1499/16, Вищий господарський суд України в постанові від 01.08.2017 зазначив, що «Суди попередніх інстанцій, проаналізувавши рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21.06.2016 у цивільній справі № 454/1171/16-ц, встановили, що під час розгляду даної цивільної справи судом було з'ясовано лише факт недообліку електричної енергії. Названим судом не досліджувалися обставини, які призвели до неправильного нарахування електричної енергії, а саме чи виникла заборгованість з вини споживача, наявність причинного зв'язку та, відповідно, які положення Правил повинні бути застосовані для обрахунку середньомісячного показника споживання електричної енергії до даного виду порушення».
Таким чином, рішення місцевого господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 240, 269, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, вих.№112-8211 від 12.12.2017 року залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2017 у справі № 914/2160/17 залишити без змін.
3. Судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови виготовлений 08.02.2018.
Головуючий-суддя Малех І.Б.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Судове рішення № 72092855, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 05.02.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/2160/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: