Постанова № 72092599, 07.02.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2018 р. Справа № 917/1770/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 – на підставі довіреності від 29.01.2018р. № 13;

відповідача - ОСОБА_2 – на підставі довіреності від 15.02.2017р. №10-74/1951,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок", м.Київ, (вх.№137П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2017р. у справі №917/1770/17 (суддя Паламарчук В.В., повний текст рішення складено 19.12.2017р.)

за позовом: Державного підприємства "Енергоринок", м.Київ,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,

про стягнення 82082,05грн.,

ВСТАНОВИЛА:

25.10.2017р. Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просило суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" 82082,05грн. штрафу за порушення умов договору №4265/02 від 26.09.2007р. щодо поетапної оплати отриманої електроенергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань в частині здійснення поетапної оплати купованої електроенергії у ДП "Енергоринок" та пункту 6.19 договору, на підставі якого відповідачу було нараховано штраф у розмірі 0,05% від неоплаченої суми.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.12.2017р. у справі №917/1770/17 (суддя Паламарчук В.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Державного підприємства "Енергоринок" штраф у розмірі 17862,74грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 1600,00грн.; в іншій частині позову відмовлено; відмовлено Публічному акціонерному товариству "Полтаваобленерго" в задоволенні клопотання (вхід. №15287 від 13.12.2017р.) про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідні висновки суду мотивовані тим, що сторонами у справі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій” (зі змінами) та згідно з чинним порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства фінансів України від 03.08.2015року за №493/688 було підписано спільні протокольні рішення про взаєморозрахунки за електричну енергію, отже уклавши зазначені спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за куповану електричну енергію у січні 2017 року на суму 47415590,05грн., у березні 2017 року на суму 32027144,32грн., у квітні 2017 року на суму 41197413,41грн., у травні 2017 року на суму 27048635,86грн. та у червні 2017 року на суму 16730759,13грн., за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, сторони дійшли згоди про зміну порядку і строків взаєморозрахунків за придбану електричну енергію протягом періоду, у якому виникли спірні правовідносини, а тому відсутні правові підстави стверджувати про порушення відповідачем строків оплати отриманої електричної енергії на суму заборгованості, яка передбачена спільними протокольними рішеннями та притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення штрафу, який нараховується на цю суму.

У зв’язку з встановленими вище обставинами, господарським судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 64219,31грн. штрафу, які стосуються виконання зобов’язань по оплаті за спожиту електроенергію в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 та спільними протокольними рішеннями про організацію взаємних розрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, оскільки на момент нарахування позивачем відповідачу штрафних санкцій у відповідача існувала заборгованість Державного бюджету по неоплаченим компенсаціям за пільги і субсидії за вказаний період.

Разом з тим, місцевим господарським судом було встановлено, що розрахунки за лютий 2017року відповідачем було частково проведено поза межами спільних протокольних рішень, у зв’язку з чим, було задоволено позовові вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 17862,74грн.

ОСОБА_2 того, відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій (вх. №15287 від 13.12.2017р.) місцевий господарський суд виходив з того, що посилання відповідача в обґрунтування підстав для зменшення розміру штрафних санкцій на скрутне фінансове становище підприємства судом не оцінюється як виняткова обставина, та не підтверджено будь-якими належними та допустимими доказами.

Державне підприємство "Енергоринок" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2017р. у справі №917/1770/17 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ДП "Енергоринок" та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю; витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з тих підстав, що порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики, НАК "Нафтогаз України", Державного казначейства України від 03.08.2015 року за № 493/688 та Постанова Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005р. "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" не врегульовує договірні відносини суб’єктів господарювання і не змінює договірні умови про постачання електричної енергії.

Спільні протокольні рішення, які укладені відповідно до Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики, НАК "Нафтогаз України", Державного казначейства України № 439/688 від 03.08.2015р. не містять вказівок про зміну умов договору про постачання електричної енергії, не є додатковою угодою до даного договору, не змінюються обов’язки відповідача та строки виконання за вказаним договором. У зв’язку з викладеними обставинами, апелянт вважає, що заявлена до стягнення суми штрафу за порушення умов договору №4265/02 від 26.09.2007р. щодо поетапної оплати отриманої електроенергії підлягає стягненню в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Енергоринок" на рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2017р. у справі №917/1770/17; встановлено відповідачу строк до 31.01.2018р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 07.02.2018р.

30.01.2017р. відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№1075), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства "Енергоринок", рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2017р. у справі №917/1770/17 залишити без змін.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 07.02.2018р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2017р. у справі №917/1770/17 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ДП "Енергоринок" та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги Державного підприємства "Енергоринок" заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2017р. у справі №917/1770/17 залишити без змін.

Судова колегія зазначає, що 15.12.2017р. набрав чинності Закон України №2147-VIII від 03.10.2017р. "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідно до пункту 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, розгляд господарськими судами справ здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017р.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що сторони з’явились в судове засідання, та надали пояснення в обґрунтування своїх правових позицій, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.09.2007р. між Державним підприємством "Енергоринок" (надалі - ДПЕ) та Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (надалі - ЕК) було укладено договір №4265/02 (надалі – договір) (т.1 а.с.9-22), відповідно до умов якого ДПЕ зобов'язується продати, а ЕК зобов'язується купувати електроенергію, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (пункт 2.1. договору).

У зв'язку з реорганізацією Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" між сторонами було укладеного додаткову угоду №6953/02 від 12.05.2011р. до договору від 26.09.2007р. №4265/02, відповідно до пункту 2 якої, правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) ВАТ "Полтаваобленерго" за договором є ПАТ "Полтаваобленерго" (т.1 а.с.23).

Розділом 4 договору, сторони погодили умови визначення обсягів купівлі- продажу електроенергії.

Так, пунктом 4.1 договору сторони погодили, що ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.

Згідно з абзацом 3 пункту 4.1.1 договору, в повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов'язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт.год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах. Розмір оплати по декадах або етапах визначається відповідно до пункту 6.3 або пунктів .6.14 - 6.18 цього договору. В разі визначення оплати за пунктами 6.14 - 6.18 цього договору в повідомленні у графі останнього етапу розмір оплати записується словами - "по факту".

Відповідно до пункту 4.15 договору, в разі необхідності ЕК може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення корегування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв’язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до пункту .4.1.1 цього договору. Оригінал скорегованого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб”

Згідно з пункту 4.15.2 договору (в редакції згідно з додатковою угодою від 30.04.2008р. №4688/01 до договору (т.1 а.с.24-25), при здійсненні перерахування коштів за куповану в ДПЕ електроенергію відповідно до пунктів 6.14 - 6.18 розміри оплати за етапи до 15 (включно) числа розрахункового місяця не корегуються. Корегуються розміри оплат за етапи, наступні після 15 числа розрахункового місяця. При цьому різниця між скорегованою сумарною оплатою вартості етапів до 15 (включно) числа розрахункового місяця та сумарною оплатою вартості етапів до 15 (включно) числа розрахункового місяця враховується в першому етапі після 15 числа розрахункового місяця.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання пунктів 4.1 та 4.15 договору відповідачем було надіслано позивачу наступні повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії:

- повідомлення № 1 від 29.12.2016р. на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в січні 2017 року (т.1 а.с.27);

- скореговане повідомлення №1А від 13.01.2017р. на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в січні 2017 року (т.1 а.с.28);

- повідомлення №2 від 30.01.2017р. на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в лютому 2017 року (т.1 а.с.29);

- скореговане повідомлення №2А від 15.02.2017р. на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в лютому 2017 року (т.1 а.с.30);

- повідомлення №3 від 28.02.2017р. на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в березні 2017 року (т.1 а.с.31);

- скореговане повідомлення №3А від 15.03.2017р. на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в березні 2017 року (т.1 а.с.32);

- повідомлення №4 від 29.03.2017р. на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в квітні 2017 року (т.1 а.с.33);

- скореговане повідомлення №4А від 14.04.2017р. на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в квітні 2017 року (т.1 а.с.34);

- повідомлення №5 від 28.04.2017р. на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в травні 2017 року (т.1 а.с.35);

- скореговане повідомлення №5А від 15.05.2017р. на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в травні 2017 року (т.1 а.с.36);

- повідомлення №6 від 31.05.2017р. на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в червні 2017 року (т.1 а.с.37);

- скореговане повідомлення №6А від 15.06.2017р. на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в червні 2017 року (т.1 а.с.38).

Пунктом 7.2.1 договору сторони погодили, що ЕК зобов'язаний купувати у ДПЕ електроенергію відповідно до умов розділу 4 цього Договору та здійснювати за неї своєчасні розрахунки відповідно до умов розділу 6 цього Договору, а також: виконувати інші умови цього Договору".

Згідно з пунктом 6.14 договору, оплата за куплену електроенергію здійснюється ЕК поетапно наступним чином. Першу частку оплати за розрахунковий місяць ЕК зобов'язується здійснити до 12-00 годин першого числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 7% вартості електроенергії, замовленої ЕК відповідно до пункту 4.1.1 цього договору, на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ; другу частку оплати - не пізніше 5-го (включно) числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 10% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до пункту 4.1.1 цього Договору; третю частку оплати - не пізніше 10-го (включно) числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 20% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до пункту 4.1.1 цього договору; четверту частку оплати - не пізніше 14-го (включно) числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 15% вартості електричної енергії, замовленої відповідно до пункту 4.1.1 цього договору; п'яту частку оплати - не пізніше 20-го (включно) числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 20% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до пункту 4.1.1 цього договору, шосту частку оплати - не пізніше 25-го (включно) числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 13% вартості електричної енергії, замовленої відповідно до пункту 4.1.1 цього договору. Якщо 1-е число припадає на вихідний день, то відповідну частку оплати ЕК зобов'язується здійснити в перший банківський день, що слідує за ним.

Розмір оплати ПАТ "Полтаваобленерго" за куповану у ДП "Енергоринок" електроенергію, відповідно до умов пункту 6.14 договору, за період з 01.01.2017р. по 30.06.2017р. підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про надходження коштів від ПАТ "Полтаваобленерго" на рахунок ДП "Енергоринок" з розшифровкою платіжних доручень поетапно за відповідний період (т.1 а.с.39-45).

Як вказує позивач, посилаючись на вищевказані звіти, у співвідношенні з наданими повідомленнями на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в Оптовому ринку електричної енергії України та умовами пункту 6.14 договору, відповідачем - ПАТ "Полтаваобленерго" за період з 01.01.2017р. по 30.06.2017р. було порушено умови пункту 6.14 договору щодо поетапної оплати купованої електроенергії ДП "Енергоринок".

Відповідно до пункту 6.19 договору, у випадку нездійснення ЕК оплати згідно з пункту 6.14 цього договору, ДПЕ через 1 банківський день після закінчення відповідного етапу може виставити ЕК вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,05% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін, не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ.

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2017р. позивачем на адресу ПАТ "Полтаваобленерго" було направлено претензію №01/17-1054 про сплату штрафних санкцій вих.№07/26-2237, в якій було повідомлено, що відповідачем було порушено умови укладеного між сторонами договору щодо своєчасного розрахунку за отриману електроенергію другого етапу січня 2017року, у зв’язку з чим, ПАТ "Полтаваобленерго" зобов’язаний сплатити на користь ДП "Енергоринок" штраф у розмірі 1488,82грн. (т.1 а.с.46-47).

27.03.2017р. позивачем на адресу ПАТ "Полтаваобленерго" було направлено претензію №02/17-1071 про сплату штрафних санкцій вих.№07/26-3431, в якій було повідомлено, що відповідачем було порушено умови укладеного між сторонами договору щодо своєчасного розрахунку за отриману електроенергію другого, третього та п'ятого етапів лютого 2017року, у зв’язку з чим, ПАТ "Полтаваобленерго" зобов’язаний сплатити на користь ДП "Енергоринок" штраф у розмірі 47283,90 грн. (т.1 а.с.48-49).

26.04.2017р. позивачем на адресу ПАТ "Полтаваобленерго" було направлено претензію №03/17-1087 про сплату штрафних санкцій вих.№07/26-4596, в якій було повідомлено, що відповідачем було порушено умови укладеного між сторонами договору щодо своєчасного розрахунку за отриману електроенергію другого та п'ятого етапів березня 2017року, у зв’язку з чим, ПАТ "Полтаваобленерго" зобов’язаний сплатити на користь ДП "Енергоринок" штраф у розмірі 8352,14 грн.; (т.1 а.с.50-51).

01.06.2017р. позивачем на адресу ПАТ "Полтаваобленерго" було направлено претензію №04/17-1099 про сплату штрафних санкцій вих.№07/26-5929, в якій було повідомлено, що відповідачем було порушено умови укладеного між сторонами договору щодо своєчасного розрахунку за отриману електроенергію другого та п'ятого етапів квітня 2017 року, у зв’язку з чим, ПАТ "Полтаваобленерго" зобов’язаний сплатити на користь ДП "Енергоринок" штраф у розмірі 8918,21 грн.; (т.1 а.с.52-53).

27.06.2017р. позивачем на адресу ПАТ "Полтаваобленерго" було направлено претензію №05/17-1113 про сплату штрафних санкцій вих.№07/26-6935, в якій було повідомлено, що відповідачем було порушено умови укладеного між сторонами договору щодо своєчасного розрахунку за отриману електроенергію другого, третього та п'ятого етапів травня 2017 року, у зв’язку з чим, ПАТ "Полтаваобленерго" зобов’язаний сплатити на користь ДП "Енергоринок" штраф у розмірі 8655,16грн. (т.1 а.с.54-55).

31.07.2017р. позивачем на адресу ПАТ "Полтаваобленерго" було направлено претензію №06/17-1129 про сплату штрафних санкцій вих.№07/26-8636, в якій було повідомлено, що відповідачем було порушено умови укладеного між сторонами договору щодо своєчасного розрахунку за отриману електроенергію третього етапу червня 2017, у зв’язку з чим, ПАТ "Полтаваобленерго" зобов’язаний сплатити на користь ДП "Енергоринок" штраф у розмірі 7383,82 грн. (т.1 а.с.56-57).

Таким чином, загальна сума штрафу за порушення умов договору щодо розрахунку за отриману електроенергію відповідно до направлених позивачем претензій становила 82082,05грн.

Факт відправки на адресу відповідача та отримання даних претензій відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення у цінні листи, списками відправки цінних листів по Україні з фіскальними чеками та повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.1 а.с.58-71).

У зв’язку з тим, що відповіді на вказані претензії відповідачем надано не було, 24.10.2017р. Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просило суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" 82082,05грн. штрафу за порушення умов договору №4265/02 від 26.09.2007р. щодо поетапної оплати отриманої електроенергії (т.1 а.с.2-92).

Відповідач у відзиві на позовну заяву поданому до господарського суду Полтавської області 28.11.2017р. вих. №10-73/15495 та поясненнях у справі від 13.12.2017р. вих. №10-73/16377 проти позову заперечував, посилаючись на те, що згідно постанови КМУ від 11 січня 2005р., № 20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій” (зі змінами) та згідно з чинним порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства фінансів України від 03.08.2015 року за № 493/688 між сторонами в тому числі ПАТ “Полтаваобленерго” та ДП “Енергоринок” були підписані спільні протокольні рішення про взаєморозрахунки за електричну енергію. Отже, уклавши зазначені спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, сторони дійшли згоди про зміну порядку і строків взаєморозрахунків за придбану електричну енергію протягом періоду, у якому виникли спірні правовідносини, а тому відсутні правові підстави стверджувати про порушення відповідачем строків оплати отриманої електричної енергії на суму заборгованості, яка передбачена спільними протокольними рішеннями та притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення штрафу, який нараховується на цю суму (т.4 а.с.1-23).

ОСОБА_2 того, 13.12.2017р. відповідачем було подано до місцевого господарського суду клопотання про зменшення штрафних санкцій (вх.№15287), в якому просив суд зменшити розмір пені та штрафу у разі повного або часткового задоволення позову до 1000,00грн. В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання відповідач посилався незадовільний фінансовий стан, що викликаний несвоєчасними розрахунками за енергоносії, що не дають можливості своєчасно розрахуватися з кредиторами за відповідними господарськими зобов'язаннями (т.4 а.с.24-60).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.12.2017р. у даній справі позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Державного підприємства "Енергоринок" штраф у розмірі 17862,74грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 1600,00грн.; в іншій частині позову відмовлено; відмовлено Публічному акціонерному товариству "Полтаваобленерго" в задоволенні клопотання (вхід. №15287 від 13.12.2017р.) про зменшення розміру штрафних санкцій, з підстав викладених вище (т.4 а.с.107-115).

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що за загальним положенням цивільного законодавства, зобов’язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язок.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 526 та 530 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються Законом України “Про електроенергетику” та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно приписів статей 275 та 276 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання (стаття 611 Цивільного кодексу України ) .

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Згідно статей 546 та 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як було зазначено вище, пунктом 6.19 договору сторони погодили, що у випадку нездійснення ЕК оплати згідно з пункту 6.14 цього договору, ДПЕ через 1 банківський день після закінчення відповідного етапу може виставити ЕК вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,05% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін, не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов’язання щодо передання ним електричної енергії, проте відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів законодавства було здійснено оплату за отриману електричну енергію з порушенням встановлених у договорі строків, що визнається відповідачем та вбачається зі звітів про надходження коштів від ПАТ "Полтаваобленерго" на рахунок ДП "Енергоринок".

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, місцевий господарський дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді штрафу, передбаченого пунктом 6.19 договору.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи також вбачається, що у спірний період з січня по червень 2017року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" між сторонами — учасниками відповідних взаєморозрахунків, в т.ч. між ПАТ "Полтаваобленего" та ДП "Енергоринок" були підписані спільні протокольні рішення про взаєморозрахунки за електричну енергію, зокрема:

- у січні 2017 року: №20/8310 від 11.01.2017р. на суму 403 615,11грн., №20/8304 від 11.01.2017р. на суму 1000000,00грн., №20/8308 від 11.01.2017р. на суму 25758,42грн., №20/8309 від 11.01.2017р. на суму 420632,90грн., №20/8306 від 11.01.2017р. на суму 1100000,00грн., №20/8303 від 11.01.2017р. на суму 52364,01грн., №20/8302 від 11.01.2017р. на суму 1183878,56грн., №20/8305 від 11.01.2017р. на суму 2750556,43грн., №20/8307 від 11.01.2017р. на суму 8828061,69грн., №20/8301 від 11.01.2017р. на суму 9048401,07грн., №20/8311 від 11.01.2017р. на суму 10295580,03грн., №20/8345 від 13.01.2017р. на суму 35000,00грн., №20/8341 від 13.01.2017р. на суму 332423,02грн., №20/8342 від 13.01.2017р. на суму 2539139,85грн., №20/8343 від 13.01.2017р. на суму 460000,00грн., №20/8344 від 13.01.2017р. на суму 258514,36грн., №20/8353 від 16.01.2017р. на суму 137449,90грн., №20/8351 від 16.01.2017р. на суму 697132,95грн., №20/8354 від 16.01.2017р. на суму 5274612,68грн., №20/8355 від 16.01.2017р. на суму 1107648,13грн., №20/8352 від 16.01.2017р. на суму 150000,00грн., №20/8438 від 17.01.2017р. на суму 56065,14грн., №20/8456 від 18.01.2017р. на суму 189090,19грн., №20/8440 від 17.01.2017р. на суму 156101,03грн., №20/8439 від 17.01.2017р. на суму 376227,15грн., №20/8455 від 18.01.2017р. на суму 148923,54грн., №20/8520 від 20.01.2017р. на суму 39388,67грн., №20/8527 від 20.01.2017р. на суму 30000,00грн., №20/8531 від 20.01.2017р. на суму 2738,32грн., №20/8528 від 20.01.2017р. на суму 127645,74грн., №20/8530 від 20.01.2017р. на суму 75000,00грн., №20/8533 від 20.01.2017р. на суму 39920,90грн., №20/8535 від 20.01.2017р. на суму 46916,79грн., №20/8534 від 20.01.2017р. на суму 26803,47грн. Всього на загальну суму 47 415 590,05 грн. (т.3 а.с.1-72).

- у лютому 2017 року: №20/8723 від 13.02.2017р. на суму 1295877,88грн., №20/8724 від 13.02.2017р. на суму 224109,15грн., №20/8684 від 09.02.2017р. на суму 644875,95грн., №20/8673 від 09.02.2017р. на суму 767777,32грн., №20/8672 від 09.02.2017р. на суму 8000000,00грн., №20/8723 від 13.02.2017р. на суму 5747579,66грн., №20/8670 від 09.02.2017р. на суму 950000,00грн., №20/8679 від 09.02.2017р. на суму 53901,97грн., №20/8677 від 09.02.2017р. на суму 406566,20грн., №20/8675 від 09.02.2017р. на суму 179342,14грн., №20/8680 від 09.02.2017р. на суму 1209296,04 грн., №20/8670 від 09.02.2017р. на суму 126668,44 грн., № 20/8689 від 09.02.2017р. на суму 75000,00грн., №20/8674 від 09.02.2017р. на суму 1100000,00грн., №20/8691 від 09.02.2017р. на суму 141522,18грн., №20/8680 від 09.02.2017р. на суму 40470,01грн., №20/8869 від 15.02.2017р. на суму 64038,83грн., №20/8871 від 15.02.2017р. на суму 50000,00грн., №20/8877 від 15.02.2017р. на суму 513000,00грн., №20/8876 від 15.02.2017р. на суму 675931,61грн., №20/8879 від 15.02.2017р. на суму 2514978,27грн., №20/8872 від 15.02.2017р. на суму 4086000,00грн., №20/8873 від 15.02.2017р. на суму 920000,00 грн.. № 20/8874 від 15.02.2017р. на суму 450000,00грн., №20/8878 від 15.02.2017р. на суму 160899,80грн,. №20/8870 від 15.02.2017р. на суму 40568,57грн., № 20/8860 від 15.02.2017р. на суму 32693,39грн., №20/8875 від 15.02.2017р. на суму 180000,00грн., №20/8889 від 15.02.2017р. на суму 60000,00грн., № 20/8867 від 15.02.2017р. на суму 218690,82грн., №20/8682 від 09.02.2017р. на суму 19425681,58грн., №20/8695 від 09.02.2017р. на суму 8336068,71грн., №20/8697 від 09.02.2017р. на суму 9038630,62грн., №20/8877 від 15.02.2017р. на суму 513000,00грн.Всього на загальну суму 58 842 307,04 грн. (т.3 а.с.73-142).

- у березні 2017 року: № 20/9202 від 15.03.2017р. на суму 130000,00грн., №20/9205 від 15.03.2017р. на суму 96427,00грн., №20/9065 від 10.03.2017р. на суму 59335,34грн., №20/9075 від 13.03.2017р. на суму 400000,00грн., №20/9062 від 10.03.2017р. на суму 1218491,42грн., №20/9064 від 10.03.2017р. на суму 1330000,00грн., №20/9081 від 13.03.2017р. на суму 43000,00грн., №20/9061 від 10.03.2017р. на суму 60000,00грн., №20/9056 від 10.03.2017р. на суму 711946,99грн., №20/9059 від 10.03.2017р. на суму 1152359,83грн., №20/9054 від 10.03.2017р. на суму 450000,00грн., №20/9057 від 10.03.2017р. на суму 696035,16грн., №20/9080 від 13.03.2017р. на суму 1474790,99грн., №20/9060 від 10.03.2017р. на суму 127356,01грн., №20/9079 від 13.03.2017р. на суму 4650,58грн., №20/9074 від 13.03.2017р. на суму 40226,53грн., №20/9058 від 10.03.2017р. на суму 411645,62грн., №20/9069 від 10.03.2017р. на суму 48104,47грн., №20/9055 від 10.03.2017р. на суму 75000,00грн., №20/9076 від 13.03.2017р. на суму 38000,00грн., №20/9077 від 13.03.2017р. на суму 136235,21грн., №20/9078 від 13.03.2017р. на суму 157038,26грн., №20/9273 від 17.03.2017р. на суму 340000,00грн., №20/9272 від 17.03.2017р. на суму 1000000,00грн., №20/9280 від 20.03.2017р. на суму 1350355,23грн., №20/9201 від 15.03.2017р. на суму 7520131,19грн., №20/9199 від 15.03.2017р. на суму 4871381,93грн., №20/9204 від 15.03.2017р. на суму 8853661,65грн., №20/9203 від 15.03.2017р. на суму 150000,00 грн., №20/9200 від 15.03.2017р. на суму 246357,17грн. Всього на загальну суму 32 027 144,32 грн. (т.2 а.с.17-81);

- у квітні 2017 року: № 20/9444 від 10.04.2017 р. на суму 384 834,00 грн.. № 20/9450 від 10.04.2017 р. на суму 1 100 000,00 грн., № 20/9445 від 10.04.2017 р. на суму 644 875,95 грн., № 20/9446 від 10.04.2017 р. на суму 1 483 000,00 грн., № 20/9447 від 10.04.2017р. на суму 460 000,00 грн., № 20/9605 від 12.04.2017 р. на суму 1884 609,88 грн., № 20/9616 від 13.04.2017 р. на суму 1 462 493,48 грн., № 20/9629 від 14.04.2017р. на суму 937 838,30 грн.. № 20/9443 від 10.04.2017 р. на суму 59 541,57 грн.. № 20/9450 від 10.04.2017 р. на суму 38 253,44 грн., № 20/9455 від 10.04.2017 р. на суму 126 132,55 грн.. № 20/9448 від 10.04.2017 р. на суму 107 107,14 грн., № 20/9451 від 10.04.2017р. на суму 382 190,36 грн.. № 20/9452 від 10.04.2017 р. на суму 90 000,00 грн., № 20/9449 від 10.04.2017 р. на суму 61 835,14 грн.. № 20/9453 від 10.04.2017 р. на суму 167 480,71грн.. № 20/9454 від 10.04.2017 р. на суму 23 649,69 грн., № 20/9606 від 12.04.2017р. на суму 2 793 681,60 грн., № 20/9628 від 14.04.2017 р. на суму 8 050 714,34 грн., № 20/9630 від 14.04.2017 р. на суму 7 976 973,77 грн.. № 20/9617 від 13.04.2017р. на суму 35 000,00 грн.. № 20/9618 від 13.04.2017 р. на суму 400 000,00 грн.. № 20/9619 від 13.04.2017 р. на суму 51 880,22 грн.. № 20/9626 від 14.04.2017 р. на суму 26585,25 грн., № 20/9627 від 14.04.2017 р. на суму 244 719,14 грн., № 20/9794 від 10.04.2017р. на суму 150 000,00 грн., № 20/9786 від 10.04.2017 р. на суму 195 178,28 грн., № 20/9787 від 10.04.2017 р. на суму 357 526,53 грн. Всього на загальну суму 41197 413,41 грн. (т.2 а.с.82-136);

- у травні 2017 року: №20/9791 від 11.05.2017р. на суму 160000,00грн., №20/9822 від 13.05.2017р. на суму 3759534,75грн., №20/9792 від 11.05.2017р. на суму З706468,83грн., №20/9823 від 13.05.2017р. на суму 8093749,52грн., №20/9796 від 11.05.2017р. на суму 890862,55грн., № 20/9824 від 13.05.2017р. на суму 5124950,21грн., №20/9794 від 11.05.2017р. на суму 213643,74грн., №20/9809 від 12.05.2017р. на суму 152010,21грн., №20/9795 від 11.05.2017р. на суму 57009,07грн., №20/9808 від 12.05.2017р. на суму 930000,00грн., №20/9811 від 12.05.2017р. на суму 38600,71грн., №20/9821 від 13.05.2017р. на суму 200000,00грн., №20/9810 від 12.05.2017р. на суму 90000,00грн., №20/9806 від 12.05.2017р. на суму 37061,52грн., №20/9793 від 11.05.2017р. на суму 98756,52грн., №20/9807 від 12.05.2017р. на суму 59771,24грн., №20/9825 від 13.05.2017р. на суму 167576,76грн., №20/9989 від 19.05.2017р. на суму 377205,24грн., №20/9988 від 19.05.2017р. на суму 372363,66грн. Всього на загальну суму 27 048 635,86 грн. (т.2 а.с.137-186);

- у червні 2017 року: № 2010108 від 09.06.2017р. на суму 7111,27грн., №2010123 від 12.06.2017 р. на суму 1000000,00 грн., №2010109 від 09.06.2017р. на суму 78 175,67 грн., № 2010106 від 09.06.2017 р. на суму 500 000,00 грн.. № 2010114 від 09.06.2017р. на суму 186 546,03 грн.. № 2010112 від 09.06.2017 р. на суму 200 000,00 грн.. № 2010111 від 09.06.2017 р. на суму 884 523,13 грн.. № 2010118 від 12.06.2017 р. на суму 171 589,64 грн., № 2010166 від 14.06.2017 р. на суму 271 143,22 грн., № 2010120 від 12.06.2017р. на суму 110 936,74 грн., № 2010107 від 09.06.2017 р. на суму 85 646,24 грн., № 2010119 від 12.06.2017 р. на суму 9 753,96 грн., № 2010105 від 09.06.2017 р. на суму 173 588,34 грн., № 2010122 від 12.06.2017 р. на суму 7 246,95 грн., № 2010113 від 09.06.2017р. на суму 867 537,01грн., № 2010117 від 12.06.2017 р. на суму 1 970 989,18 грн.. № 2010115 від 09.06.2017 р. на суму 2 211 954,41 грн., № 2010121 від 12.06.2017р. на суму 7 989 873,54 грн. Всього на загальну суму 16 730 759 13 грн. (т.2 а.с.187-231)

Механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема на оплату електроенергії, визначено Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005р.

Взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, Міністерством фінансів Автономної Республіки ОСОБА_2, головними фінансовими управліннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок " та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого Постановою КМУ №20 від 11.01.2005р., визначені Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію (надалі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики, НАК Нафтогаз України, Державного казначейства України від 03.08.2015р. №493/688 (пункт 1.1 Порядку).

Відповідно до пункту 1.2. Порядку розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього Порядку, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню або договорів, що визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) та спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1, спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку, схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг).

Відповідні органи Державної казначейської служби України (далі -органи Казначейства) контролюють проведення розрахунків від початку розрахунків до зарахування податків до Державного бюджету України або на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Відповідно до розділу 2 Наказу спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним департаментом фінансів, відповідним головним управлінням Казначейства, постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг), Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок", ПАТ "Укртрансгаз", ПАТ "Укргазвидобування", виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами. Спільні протокольні рішення про організацію; взаєморозрахунків за електроенергію, за електроенергію та природний газ або вугілля додатково погоджуються з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Не пізніше наступного дня після підписання останнім учасником розрахунків спільного протокольного рішення (з присвоєнням номера та дати) усі учасники розрахунків, які підписали спільні протокольні рішення, подають до Казначейства та органів Казначейства, у яких відкрито їх рахунки, платіжні доручення на перерахування коштів відповідно до узгодженого спільного протокольного рішення.

Платіжні доручення на перерахування коштів до Державного бюджету України надаються учасниками розрахунків не пізніше 12.00 останнього операційного дня поточного місяця. Виділення коштів здійснюється лише за наявності платіжних доручень, наданих усіма учасниками розрахунків до Казначейства та органів Казначейства.

Також, пунктом 2.8 Порядку передбачено, що проведення розрахунків за електроенергію здійснюється таким чином:

1)на підставі платіжних доручень органи Казначейства перераховують кошти на рахунки постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг), відкриті в органах Казначейства (з подальшим перерахуванням коштів енергопостачальникам), або на рахунки енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку;

2)кінцевим отримувачем коштів від енергопостачальників при проведенні розрахунків за електроенергію є ДП "Енергоринок" за умови відсутності у суб'єктів господарювання, які є постачальниками та транспортувальниками природного газу, виробниками електричної енергії, вугледобувними підприємствами, можливості взяти участь у проведенні розрахунків за спожиту електроенергію відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку.

Колегія суддів зазначає, що уклавши вищезазначені спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за поставлену електроенергію в січні-червні 2017 року, за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, сторони дійшли згоди про зміну порядку і строків взаєморозрахунків за придбану електричну енергію протягом періоду, у якому виникли спірні правовідносини, а тому відсутні правові підстави стверджувати про порушення відповідачем строків оплати отриманої електричної енергії на суму заборгованості, яка передбачена спільними протокольними рішеннями та притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення штрафу, який нараховується на цю суму.

В пунктах 4 та 5 вказаних спільних протокольних рішень сторони передбачили порядок та строки проведення взаєморозрахунків, зокрема визначили, що усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків.

Таким чином, вказані спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету передбачають перерахування з Державного бюджету України позивачу заборгованості по компенсації коштів по пільгам і субсидіям за спірні періоди 2017 року.

Судова колегія вважає, що доводи апелянта щодо того, що Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики, НАК "Нафтогаз України", Державного казначейства України від 03.08.2015року за № 493/688 та постанова Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005р. "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" не змінюють договірних відносин сторін, є такими, що ґрунтуються на вільному тлумаченні норм законодавства, як було зазначено вище, оскільки сторони, підписавши спільні протокольні рішення на підставі вказаних нормативних актів погодили внесення відповідних змін у свої договірні відносини, позивач є учасником спільних протокольних рішень, підписуючи спільні протокольні рішення погодився на порядок і механізм отримання коштів за поставлену, в тому числі і відповідачу, електроенергію.

У пункті 9 спільних протокольних рішень сторони визначили, що воно вважається укладеним у разі, якщо воно підписане сторонами без розбіжностей та інших додаткових умов.

Сторонами було підписано спільні протокольні рішення без жодних зауважень, чим підтверджується їх згода на визначений порядок розрахунків.

Також у пунктах 6 та 8 сторони спільних протокольних рішень узгодили те, що несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови КМУ від 11.01.2005р. № 20 та Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію (зі змінами) і невиконання своїх зобов’язань за цим спільним протокольним рішенням відповідно до чинного законодавства. А усі спірні питання, пов’язані із виконанням спільного протокольного рішення, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

Спільні протокольні рішення укладались на загальну суму, у склад якої входила і сума заборгованості відповідача перед позивачем, визначена зведеними реєстрами, які є додатком до кожного протокольного рішення і погоджені його сторонами та скріплені мокрими печатками сторін.

Отже, позивач підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, у такий спосіб вияв своє бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку і тим самим погодився із зміною порядку та строків проведення розрахунків за спожиту електричну енергію, а тому після підписання ДП "Енергоринок" цих спільних протокольних рішень проведення розрахунків за електроенергію здійснюється згідно з пунктом 2.8 цього Порядку.

Як було зазначено вище, позивачем було нараховано 82082,05 грн. штрафу, що складається з:

- 1488,82грн. - нараховані за січень 2017 року на суму заборгованості 2977638,10грн.;

- 47283,90грн. - нараховані за лютий 2017 року на суму заборгованості 94567787,86 грн.;

-8352,14грн.- нараховані за березень 2017 року на суму заборгованості 16704281,61грн.;

- 8918,21грн. - нараховані за квітень 2017 року на суму заборгованості 17836430,58грн.;

- 8655,16грн. - нараховані за травень 2017 року на суму заборгованості 17310321,85грн.;

- 7383,82грн. - нараховані за червень 2017 року на суму заборгованості 14767642,49грн.

Враховуючи, що сторонами було укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за куповану електричну енергію у січні 2017 року на суму 47415590,05грн., у березні 2017 року на суму 32027144,32грн., у квітні 2017 року на суму 41197413,41грн., у травні 2017 року на суму 27048635,86грн. та у червні 2017 року на суму 16730759,13грн., колегія суддів вважає, що у позивача були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за вказані періоди.

ОСОБА_2 того, доданими позивачем до позовної заяви "Звітами про надходження коштів від ПАТ "Полтаваобленерго" на рахунок ДП "Енергоринок" за січень - червень 2017 року з розшифровкою платіжних доручень" підтверджують надходження вказаних вище коштів по вказаним спільним протокольним рішенням.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарським судом правомірно та обґрунтовано було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 64219,31грн. штрафу, які стосуються виконання зобов’язань по оплаті за спожиту електроенергію в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 та спільними протокольними рішеннями про організацію взаємних розрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, оскільки на момент нарахування позивачем відповідачу штрафних санкцій у відповідача існувала заборгованість Державного бюджету по неоплаченим компенсаціям за пільги і субсидії за вказаний період.

Разом з тим, враховуючи, що розрахунки за лютий 2017р. відповідачем частково було проведено поза межами спільних протокольних рішень, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення штрафу у розмірі 17862,74грн.

ОСОБА_2 того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності обґрунтованих підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій (вхід. №15287 від 13.12.2017р.), враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Дані норми кореспондуються з пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.), за приписами якого, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Судова колегія зазначає, що у вирішенні пов'язаних з цим питань господарському суду слід враховувати, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені).

ОСОБА_2 того, вказана процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв’язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу ,пені) , а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 223 Господарського кодексу України

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013р. наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.

В обґрунтування підстав для зменшення заявлених у справі штрафних санкцій відповідач посилався на скрутне матеріальне та фінансове становище. Зокрема, відповідач наголошував на тому, що діяльність ПАТ "Полтаваобленерго" має значне соціальне значення для забезпечення життєвих умов населення та функціонування підприємств і організацій Полтавської області, адже постачає електричну енергію для всіх споживачів Полтавської області та теплову енергію для споживачів Автозаводського району м. Кременчук. Безперебійне постачання електричної та теплової енергії, а також їх генерація, можливе тільки при постійній та своєчасній роботі підприємства по модернізації, ремонту мереж та іншого обладнання.

Споживачі, особливо підприємства житлово-комунальної сфери, бюджетні установи та населення, постійно мають значну заборгованість за спожиті електричну і теплову енергії, розмір якої обчислюється сотнями мільйонів гривень, проте примусове стягнення заборгованості через державну виконавчу службу не дає змоги оперативно стягнути визнані судами кошти (на підтвердження примусового стягнення заборгованості через державну виконавчу службу відповідачем було додано до матеріалів справи копії постанов про відкриття виконавчих проваджень (т.4 а.с.47-60).

ОСОБА_2 того, відповідач зазначав, що ПАТ "Полтаваобленерго" не може обмежити своїх боржників в споживанні теплової енергії, гарячої води, які, в свою чергу, несвоєчасно розраховуються з ПАТ "Полтаваобленерго", діяльність ПАТ "Полтаваобленерго" має істотне соціальне значення для забезпечення життєвих умов населення та функціонування підприємств і організацій Полтавської області. Безперебійне постачання електричної та теплової енергії, а також їх генерація, можливе тільки при постійній та своєчасній роботі підприємства по модернізації, ремонту мереж та іншого обладнання, отже стягнення штрафу в повному обсязі зробить неможливим виконання інвестиційної програми: здійснення ремонту, обслуговування, реконструкції Кременчуцької ТЕЦ, мереж та електричного обладнання Полтавської області., а також своєчасну ліквідацію наслідків стихійних явищ. Викладені вище обставини на думку відповідача свідчили про незадовільний майновий стан ПАТ "Полтаваобленерго", викликаний несвоєчасними розрахунками за енергоносії.

Судова колегія вважає, що викладені відповідачем в клопотанні обставини не є винятковими, та не підтверджені належними та допустимими доказами у розмінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим, місцевим господарським судом було правомірно відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.

За приписами статті 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2017р. у справі №917/1770/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017р., судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст 269, 275, 276, 282, п. 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2017р. у справі №917/1770/17 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 08 лютого 2018р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя Плахов О.В.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Шутенко І.А.