Ухвала суду № 72092176, 06.02.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"06" лютого 2018 р. Справа № 922/4519/16

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Чумак Д.В.,

за участю представників сторін:

від апелянта - не з'явився;

від боржника - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, м. Київ, вул.. Народного Ополчення, 5а, 03680,

на постанову господарського суду Харківської області від 13.02.2017 (суддя Савченко А.А.), ухвалену о 10год.30хв. в м. Харкові,

у справі № 922/4519/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НК-Гарант", м. Харків, проспект Московський, буд. 75, 61001,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

22.12.2016 ліквідатор ТОВ "НК-Гарант" звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НК-Гарант" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 13.02.2017 визнано ТОВ "НК-Гарант" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "НК-Гарант" голову ліквідаційної комісії Бакрадзе К.А.; встановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю, продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Визначено, що: накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу. Зобов'язано ліквідатора надати суду реєстр грошових вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, щомісячно надавати суду звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 13.02.2018 виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку з архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута (т.1,а.с.118-121).

Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що вартості майна ТОВ «НК-Гарант» недостатньо для задоволення вимог кредиторів (кредиторська заборгованість становить 508667,75грн., дебіторська заборгованість - 500000грн.), при цьому до звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ліквідатором дотримано вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області з постановою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 13.02.2017 у справі №922/4519/16 та припинити провадження у справі (т.1,а.с.170-176).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що: по-перше, при зверненні ТОВ «НК-Гарант» з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство не надано доказів його неплатоспроможності; по-друге, відсутні документи, що підтверджують ведення претензійно-позовної роботи кредитора до боржника, а саме позови, судові рішення про стягнення заборгованості, виконавчі провадження, що ставить під сумнів реальність та достовірність штучно створеної кредиторської заборгованості. Так, єдиним кредитором боржника є ТОВ «Провід Групп» на суму 490000грн., тоді як з аналізу діяльності останнього, здійсненого Головним управлінням ДФС у Київській області, взаємовідносин з ТОВ «НК-Гарант» не встановлено, а отже, на думку апелянта, мало місце фіктивне відображення кредиторської заборгованості; по-третє, на момент винесення оскаржуваної постанови у боржника наявні відкриті рахунки в банківських установах, що свідчить про можливість зняття коштів з цих рахунків після визнання боржника банкрутом. Також, апелянт звертає увагу на те, що згідно фінансового звіту малого підприємництва станом на 30.06.2015 активи ТОВ «НК-Гарант» становили 391209500тис. грн.; по-третє, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення контролюючих органів про ліквідацію, а також ліквідатором не подано до органів доходів і зборів ліквідаційного звіту, складеного ліквідаційною комісією, що позбавляє контролюючий орган можливості провести перевірку та визначити наявність або відсутність заборгованості із сплати податків і зборів, що в сукупності, свідчить про недотримання ТОВ «НК-Гарант» вимог статей 110, 111 ЦК України, статті 78 ПК України (т.1,а.с.170-176, т.2,а.с.2-6).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 задоволено апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, м. Київ; скасовано постанову господарського суду Харківської області від 13.02.2017 у справі № 922/4519/16 та припинено провадження у справі №922/4519/16 про банкрутство ТОВ "НК-Гарант" (т.2,а.с.101-118).

Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2017 у даній справі частково задоволено касаційну скаргу ТОВ «НК-Гарант» в особі ліквідатора Бакрадзе К.А.; скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у справі №922/4519/16, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційним судом не було належним чином з'ясовано, чи дійсно оскаржуваною постановою суду першої інстанції від 13.02.2017 вирішено питання про права та обов'язки заявника апеляційної скарги(т.3,а.с.200-205).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2018 призначено справу до розгляду (т.3,а.с.210-212).

30.01.2018 у додаткових поясненнях до апеляційної скарги скаржник зазначає, що враховуючи положення статті 111 ЦК України, статті 95 Закону про банкрутство, статті 78 ПК України, Головне управління ДФС у Київській області має правовий статус контролюючого органу, і є учасником справи про банкрутство, незважаючи на те, що воно не звернулось з грошовими вимогами до боржника. Також скаржник звертає увагу на те, що процесуальні документи, надані головою ліквідаційної комісії, у тому числі заява про визнання боржника банкрутом підписані за допомогою факсиміле, а отже, на його думку, вона не підписана особою, яка має право її підписувати, і підлягає поверненню.

Апелянт та сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили.

Зважаючи на неявку представників апелянта та сторін у справі, колегія суддів дійшла висновку про неможливість розпочати розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні та вирішила з метою дотримання основних засад господарського судочинства, визначених ст.2 ГПК України, повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в судовому засіданні оголосити перерву до 01.03.2018 о 10год. 00хв., про що повідомити сторін у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 120, 216, 234,270 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Оголосити перерву в судовому засіданні до 01.03.2018р. о 10год. 00хв., про що повідомити апелянта та сторін у даній справі.

2.Розгляд апеляційної скарги відбудеться у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: м. Харків, проспект Правди, 13, 1-й поверх, в залі судового засідання №105.

3. Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза