Рішення № 72091748, 07.02.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2018 р. м. Київ

Справа № 911/3519/17

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.

при секретарі судового засідання Щербаковій В.О., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ААЗ Трейдінг – Автолюкс”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, про стягнення 48822,39грн, за участі представників від:

позивача – ОСОБА_2 (довіреність №282/2017 від 21.12.2017);

відповідача – ОСОБА_3 (довіреність №1 від 14.12.2017);

третьої особи – не з’явився

встановив:

Публічне акціонерне товариство “Європейський страховий альянс” (далі – ПрАТ “Європейський страховий альянс”) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ААЗ Трейдінг – Автолюкс” (далі – ТОВ “ААЗ Трейдінг – Автолюкс”) про стягнення в порядку регресу 48822,39грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що 08.01.2017 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “TEMSA SAFIR”, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1М.), якого визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, цивільно-правова відповідальність ТОВ “ААЗ Трейдінг – Автолюкс”, з яким ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах, застрахована відповідачем згідно полісу № АК/4750256 від 20.09.2016. Як вказує позивач, ним на підставі стахового акту №58/17/50ЦВ04/01/2 від 13.04.2017, виплачено страхове відшкодування у розмірі 48822,39грн і суму якого він просить стягнути з відповідача на підставі ст.1172 ЦК України (а.с.2).

Відповідач у справі – ТОВ “ААЗ Трейдінг – Автолюкс” у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, під час якої заподіяно шкоду. Відповідач вказує на те, що:

- ним вчинені всі дії, зокрема, перед виїздом на рейс перевірено відповідність застрахованого транспортного засобу вимогам Правил дорожнього руху;

- згідно постанови Переяслав-Хмельницього міськрайонного суду від 30.01.2017 у справі №373/164/17 саме водія визнано винним у вчинені адміністративного правпорушення, а позивачем у даній справі не доведено, що забезпечений транспортний засіб мав невідповідності технічного стану.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2017 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1М, (а.с.52-53).

Третя особа - ОСОБА_1 право на подання пояснення по суті заявлених вимог не скористалась.

Після закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті, 07.02.2018 відповідачем подані письмові поясненні, які долучені до справи. Фактично відповідні пояснення є відзивом, оскільки у них викладені обставини, за яких відповідач заперечує проти позову.

Між тим, в силу ч.8 ст.165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом. Ухвалою від 15.12.2017 судом встановлено відповідний строк – до 05.01.2018; відповідач скористався відповідним правом та подав відзив на позов та докази в підтвердження доводів відзиві.

В силу ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом

В судовому засіданні позивач позов підтримав, відповідач просив у його задоволенні відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд знаходить заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до полісу серії АК №4750256 обов’язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивачем застраховано цивільно-правова відповідальність власника - відповідача у справі - транспортного засобу - автомобіля “TEMSA SAFIR”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

За умовами відповідного полісу:

- страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкода третім особам під час ДТП, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом);

- франшиза 0,00грн;

- строк дії договору з 21.09.2016 по 20.03.2017 (а.с.9).

Як встановлено постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30.01.2017, яка прийнята у справі №373/164/17, 08.01.2017 о 16:30, водій ОСОБА_1 на 61,5 км автошляху Бориспіль-Дніпро, керуючи автомобілем НОМЕР_2 перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічно-справний стан транспортного засобу, в результаті чого відскочило ліве заднє колесо, яке пошкодило автомобіль НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив пп. 2.3 а, в Правил дорожнього руху (а.с.10).

Відповідною постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30.01.2017 у справі №373/164/17 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення; вказана постанова набрала законної сили (а.с.32).

В силу ч. 6 ст. 75 ГПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої вона ухвалена, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, відповідна постанова в частині встановлення, що ОСОБА_1М, перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічно-справний стан транспортного засобу і в результаті чого відскочило ліве заднє колесо, що призвело до пошкодження іншого автомобілю, є обов’язковою для господарського суду.

ОСОБА_1 на час скоєння ДТП працював водієм у відповідача, на що посилається позивач і що не заперечувалось відповідачем. При цьому, в силу ч.4 с.165 ЦК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Як підтвердив відповідач у відзиві на позов, ОСОБА_1 звільнений 13.02.2017, що підтверджується наказом №51-К при припинення трудового договору між ТОВ “ААЗ Трейдінг – Автолюкс” та ОСОБА_1 (а.с.47).

Внаслідок ДТП транспортний засіб “TOYOTA RAV4”, д.н. НОМЕР_4 отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою (а.с.26).

10.01.2017 ОСОБА_6 звернувся до відповідача з повідомленням потерпілої особи про подію з транспортним засобо (а.с.23).

Як вбачається з висновку № 11/17 від 14.02.2017 автотоварознавчої експертизи, вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_3, на дату оцінки складає 104 847,81грн, при цьому, розмір такого ремонту від кореговано на суму 58 025,40грн, а саме враховано коефіцієнт фізичного зносу запчастин на суму 48 660,93грн та не враховано ПДВ на суму 9364,47грн. Вартість матеріального збитку з технічної точки зору, відповідно до вказаного висновку, складає 56 186,87грн (а.с.11-14).

Відповідно до страхового акту № 58/17/50/ЦВ04/01/2 від 13.04.2017 та розрахунку страхового відшкодування до вказаного акту, розмір страхового відшкодування, яке підлягає виплаті, складає 48 822,39грн (а.с.7-8).

Згідно платіжних доручень №6601 від 24.07.2017, №6400 від 13.06.2017, №5220 від 06.07.2017, №6554 від 18.07.2017, №5254 від 07.07.2017, №ЦО055500 від 17.07.2017, №5650 від 20.07.2017, позивачем виплачено ОСОБА_6 48 822,39грн (а.с.20-21).

Виплативши страхове відшкодування, позивач звернувся до відповідача з листом №58/17 від 28.08.2017, у якому просив відшкодувати виплачену суму, що відповідачем не здійснено.

Предметом спору у даній справі є обов’язок відповідача відшкодувати позивачу сплачене ним страхове відшкодування.

Так, відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана, зокрема, майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні положення містяться у ст. 27 Закону України “Про страхування”, згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як визначено, п. г ст. 38.1 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;

Отже, виплативши страхове відшкодування, позивач набув право зворотної вимоги (регресу) до особи, відповідальної за завдані збитки, оскільки дорожньо-транспортна пригода визначена безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану існуючим правилам.

У відповідності до ч.ч.1, 2, ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Як визначено ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Враховуючи факт перебування водія ОСОБА_1 у трудових відносинах, заподіяння шкоди ним при виконанні трудових обов’язків водія автотранспортного засобу, саме відповідач є відповідальною особою за завдані збитки, а посилання відповідача у поданому ним відзиву на факт перевірки ним технічного стану транспортного засобу, на підтвердження чого надано заявочний лист на ремонт та сервіс автобуса, а також вину саме водія, не впливає на такий висновок суду.

За таких обставин, заявлені у даній справі вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

В силу ст.ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв’язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, а саме у розмірі 1600,00грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ААЗ Трейдінг – Автолюкс” (ідентифікаційний код – 40784911; 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м.Боярка, вул. Шевченка, 176) на користь Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” (ідентифікаційний код – 19411125; 04050, м.Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37) 48 822,39грн збитків, 1600,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Рішення суду набирає законної сили протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту та може бути оскаржено в порядку та у строк, визначені ст.ст.256,257 ГПК України з урахуванням п.17.5 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.02.2018.

Суддя А.Р. Ейвазова