Рішення № 72091680, 05.02.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2018 р.Справа № 922/3972/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м.Харків, до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова, м.Харків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військова частина А-1215, м.Харків, про стягнення 12288,32 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 01-16/2231 від 19.04.2017);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 4 від 02.01.2018);

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м.Харків, звернулась до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова заборгованості по штрафним санкціям за Договором про постачання електричної енергії від 25.04.2005 № 11058 в розмірі 12288,32 грн., у тому числі: 2383,84 грн. пені, 286,00 грн. - 3% річних та 9618,48 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасний розрахунок відповідачем за спожиту електричну енергію, отриману від позивача у період з лютого 2017 по серпень 2017.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд, з урахуванням того, що відповідач є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, здійснює безпосереднє квартирно-експлуатаційне забезпечення, спрямоване на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціально культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок забезпечення військових частин квартирним майном, а також відсутність основної заборгованості за спожиту електроенергію, просить визнати незадовільний майновий стан відповідача та зменшити розмір пені на 90%.

Позивач у запереченнях на відзив відповідача наполягає на тому, що відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність відповідача, і не є підставою для звільнення від відповідальності, або зменшення розміру пені за порушення договірного зобов'язання.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на відсутність вини відповідача у неналежному виконанні договірних зобов'язань, що виключає його цивільно-правову відповідальність; просила зменшити розмір пені на 90%, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань на покриття таких зобов'язань.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

На підставі Договору про постачання електричної енергії від 25.04.2005 № 11058 Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) відпускає Військової частині А-1215 (третій особі на стороні відповідача) електричну енергію.

На підставі п. 9.11. Договір пролонгований на 2017 рік.

05.01.2015 між АК "Харківобленерго", Військовою частиною А-1215 та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Харкова (відповідач) було укладено додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії № 11058, яким сторони змінили в п. 4.5. додатка 2 до Договору "Порядок розрахунків" слова "Споживач" на "Платник".

Тобто відповідно до умов додаткової угоди, відповідач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії один раз за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Згідно п. 2.1.2. Договору передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору, відповідно до додатка 1 "Договірні величини споживання" та додатка 2 "Порядок розрахунків".

Також, відповідно до п. 2.2.5. Договору, споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування.

Згідно п. 5 додатка 2 до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунку, який виставляється постачальником електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 5 додатка 2 до Договору, споживач повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом 5 операційних днів з дня його отримання.

Як свідчать матеріали справи, позивач, як постачальник електричної енергії за договором, виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі та здійснив відпуск електричної енергії споживачу у період з лютого 2017 по серпень 2017.

Проте, відповідачем умови Договору щодо сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки (протягом 5 операційних днів з моменту отримання споживачем рахунку) були виконані несвоєчасно.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997р. та "Правил користування електричною енергією", затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р., договір є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Тобто, укладення Договору № 11058 від 25.04.2005р. та додаткових угод до нього означає, що між Акціонерною компанією "Харківобленерго" та Військовою частиною А 1215 було досягнуто згоди з усіх його умов.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно частини 2 вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 4.2.1 Договору сторони визначили, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.2.5 цього Договору, з порушенням термінів визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індексу інфляції. Сума пені нараховується споживачу з першого дня прострочення платежу, який повинен бути здійснений споживачем в термін, встановлений додатком № 2 "Порядок розрахунків", до дня сплати заборгованості включно та зазначається в рахунку окремим рядком.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 2383,84 грн. пені за період прострочення березень-квітень 2017 року; 286,60 грн. - 3% річних за період прострочення березень-квітень 2017 року; 9618,48 грн. інфляційних втрат за період прострочення лютий-квітень 2017 року законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно Бюджетного кодексу України, бюджетна установа - орган, установа або організація, визначена Конституцією України, а також установа або організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету або місцевого бюджетів, бюджетні установи є неприбутковими (абзац шостий частини 1 статті 2 БК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, здійснює безпосереднє квартирно-експлуатаційне забезпечення, спрямоване на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціально культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок забезпечення військових частин квартирним майном.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач повністю виконав взяті на себе за Договором зобов'язання та не має основної заборгованості за спожиту електричну енергію, суд, керуючись ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 50% від визначеної судом за вірним розрахунком до стягнення суми, що є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін.

З урахуванням викладеного, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 1191,92 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 11096,40 грн., у тому числі: 1191,92 грн. пені, 286,00 грн. - 3% річних та 9618,48 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерної компанії "Харківобленерго" в частині стягнення з відповідача 1191,92 грн. пені, 286,00 грн. - 3% річних та 9618,48 грн. інфляційних втрат обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 1191,92 грн. пені суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову, у зв'язку зі зменшенням розміру неустойки.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 551, 610, 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова (61204, м.Харків, вул.Пушкінська, 61; п/р 35210003000430 ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011; код ЄДРПОУ: 07799207) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, 149; п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_3 Аваль" м.Києва, МФО 380805; код ЄДРПОУ: 00131954) - заборгованість у розмірі 11096,40 грн. (у тому числі: 1191,92 грн. пені, 286,00 грн. - 3% річних та 9618,48 грн. інфляційних втрат), а також витрати з оплати судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 1191,92 грн. пені у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.02.2018 р.

Суддя ОСОБА_4