Ухвала суду № 72091626, 08.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.02.2018Справа № 5020-5/342

Суддя господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши

заяву Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській

області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, місто Херсон

про видачу дублікату наказу господарського суду міста Севастополя у

справі № 5020-5/342

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в

Автономної республіці Крим та м. Севастополі, місто Севастополь

до Приватного підприємства „Янтекс-Сев", місто Севастополь

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Севастопольське вище професійне училище зв'язку та інформаційних

Технологій, місто Севастополь

про стягнення заборгованості в розмірі 2888, 78 грн. та повернення

орендованого майна

Без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя у справі № 5020-5/342 від 25.01.2010 року позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі задоволено повністю та присуджено до стягнення з приватного підприємства "Янтекс-Сев" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі заборгованість у розмірі 2 888, 78 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2017 року заяву Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про відновлення частини судової справи та заміну сторони правонаступником по справі № 5020-5/342 задоволено. Відновлено матеріали справи господарського суду міста Севастополя №5020-5/342 в частині наданих Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі фотокопій матеріалів справи, а саме рішення господарського суду міста Севастополя від 25.01.2010 р. №5020-5/342. Замінено позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (99008, пл. Повсталих, 6, м. Севастополь,код ЄДРПОУ 20677058) на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (73000, Херсонська обл., м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 47, код ЄДРПОУ 21295778).

04.01.2017 року до господарського суду міста Києва надійшла заява Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про видачу дублікату наказу господарського суду міста Севастополя у справі № 5020-5/342.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2018 вищевказану заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.

29.01.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від заявника надійшла заява № 10-09-00302 від 18.01.2018 про усунення недоліків.

Розглянувши заяву Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про видачу дублікату наказу господарського суду міста Севастополя у справі № 5020-5/342, суд вирішив задовольнити її, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 19.4 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що на даний час Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі є правонаступником прав та обов'язків реорганізованого Регіонального відділення Фонду державного майна в АР Крим та м. Севастополі. Проте, у процесі здійснення реорганізації Регіональне відділення Фонду державного майна в АР Крим та м. Севастополі не передало до Регіонального відділення Фонду державного майна по Херсонській області будь-які документи щодо виконавчих проваджень, які перебували на момент реорганізації на виконанні на території АР Крим та м. Севастополя, у тому числі оригінал наказу Господарського суду міста Севастополя у справі № 5020-5/342.

При цьому, заявник вказує на те, що відповідно до листа Головного територіального управління юстиції у Херсонській області № 13236 від 14.12.2017 на момент тимчасової окупації АРК та м. Севастополя було відкрито виконавче провадження № 41741085 щодо боржника - Приватного підприємства «Янтекс-Сев», внаслідок чого строк пред'явлення наказу перервався та не був пропущений відповідно до пункту 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Відсутність наказу унеможливило виконання рішення суду та порушує права заявника.

Задовольняючи заяву стягувача про видачу дублікату наказу, суд виходить з того, що стягувачем означену заяву подано з дотриманням встановлених Господарським процесуальним кодексом України вимог, а також того, що в добровільному порядку рішення господарського суду у даній справі боржником не виконано.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012), а також Рішення від 26.червня 2013 року, № 5-рп/2013.

Водночас, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Також, суд звертає увагу на те, що видача дублікату наказу жодним чином не порушує права боржника та не покладає на нього якихось додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає заяву Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про видачу дублікату наказу господарського суду міста Севастополя у справі № 5020-5/342 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 234, пунктом 19.4. розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про видачу дублікату наказу господарського суду міста Севастополя у справі № 5020-5/342 задовольнити.

2. Видати Регіональному відділенню Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі дублікат наказу господарського суду міста Севастополя у справі № 5020-5/342.

3. Ухвала набирає законної сили відповідно до положень статті 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.02.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова