Рішення № 72091275, 08.02.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7076/17

2/214/548/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 лютого 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання – Бєлікова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в загальному позовному провадженні цивільну справу № 214/7076/17

за позовною заявою ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом, -

Представники сторін:

від відповідача – ОСОБА_2

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою 04.12.2017 року, в якій просила суд визначити їй додатковий строк тривалістю в 3 (три) місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 12.10.2014 року.

Пред’явлені вимоги мотивовано тим, що 12.10.2014 року померла її мати ОСОБА_3, якій за життя на праві приватної власності належало нерухоме майно, розташоване за адресою: пр-т. Гагаріна 17/104, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, за яким належну квартиру заповіла їй як донці та синові ОСОБА_4, в рівних частках кожному. Після смерті матері з метою реалізації своїх спадкових прав вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де їй повідомили, що якщо вона проживала з матір’ю на момент її смерті, то вважається такою, що фактично прийняла спадщину, у зв’язку з чим необхідності в переоформленні документів немає. Інший спадкоємець І черги – ОСОБА_4 є громадянином ОСОБА_5 Федерації, та постійно мешкає там. При цьому, 02.05.2017 року до нотаріальної контори він подав заяву про відмову від своєї частки у спадщині, вказаної в заповіті матері, на її користь як сестри. Як на поважність причин пропуску нею строку подання заяви про прийняття спадщини, остання посилалась на вказані вище обставини, її скрутне матеріальне становище та юридичну необізнаність, які, на переконання позивача, є достатньо об’єктивними та поважними.

Відповідно до п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), справи в суді першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи характер та предмет спору, який стосується спадкових відносин, рівень складності справи, розгляд справи здійснено в порядку загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, однак подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, пред’явлені вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 правом на участь в судовому засіданні не скористалася, подавши клопотання про розгляд справи за її відсутності, при вирішенні справи покладаючись на розсуд суду.

В ході розгляду справи позивачем заявлялось клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 27.12.2017 року судом витребувано докази з нотаріальної контори.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення позову/ доказів, зупинення/ відновлення провадження по справі не застосовувались.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.10.2014 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії 1-КИ № 598627 від 13.10.2014 року (а.с.5).

За життя ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва №115 від 02.02.1994 року належала квартира АДРЕСА_1 загальною площею 49,7 кв.м., житловою площею 30,4 кв.м. (а.с.6-7).

Згідно зі ст.ст.1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Спадкування здійснюється за законом або заповітом.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або законом.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 08.12.2004 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 3282, за яким належну їй квартиру АДРЕСА_1 вона заповіла своїй донці ОСОБА_1 та синові ОСОБА_4, в рівних частинах кожному (а.с.8, 9). Як слідує з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 44563279 від 25.06.2017 року (а.с.49), заповіт зареєстровано у Спадковому реєстрі за №8690680 та він є чинним.

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4, а.с.16) та спадкодавицею ОСОБА_3 як між донькою та матір’ю підтверджується свідоцтвом про її народження серії V-УР № 0218809 від 31.03.1964 року (а.с.17).

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також в разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені в ст.ст.1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини.

Як визначено ч.1 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має право подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини в межах встановленого законом строку.

Дослідженням копій матеріалів спадкової справи №29/2016 (а.с.34-50) встановлено, що після смерті ОСОБА_3, померлої 12.10.2014 року, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори 25.07.2016 року звернулася спадкоємиця за заповітом – її донька ОСОБА_1 Від спадкування заповіданої частки майна інший спадкоємець – син ОСОБА_4 відмовився на користь своєї сестри – ОСОБА_1, про що подав нотаріально посвідчену заяву від 02.05.2017 року (а.с.19, 35), що не суперечить ч.1 ст.1274 ЦК України та визначає право на успадкування всього заповіданого нерухомого майна ОСОБА_1

Інших спадкоємців, які б претендували на спадкування майна після смерті ОСОБА_3 або мали право на обов’язкову частку у спадщині немає, оскільки чоловік спадкодавиці ОСОБА_7 помер ще за її життя 31.07.1993 року, свідченням чому є свідоцтво про його смерть серії IV-КИ № 472398 від 02.08.1993 року (а.с.27).

Так, за зверненням ОСОБА_1 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу заведено спадкову справу №29/2016 (номер у Спадковому реєстрі 59275282), однак постановою від 25.07.2016 року у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 відмовлено у зв’язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с.50).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Як визначено ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої 12.10.2014 року, почав відлік відповідно з дати її смерті – 12.10.2014 року та закінчився 12.04.2015 року.

В розумінні ст.1269 ЦК України, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у 6-місячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

На момент смерті ОСОБА_3 значилась зареєстрованою та проживала сама за адресою: пр-т. Гагаріна 17/104, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, що підтверджується довідкою Відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради за №1399 від 12.07.2016 року та не оспорюється позивачем (а.с.13).

Наданий позивачем акт про те, що після смерті ОСОБА_3, з 22.10.2014 року та по теперішній час ОСОБА_1 проживає в квартирі, належній за життя спадкодавиці та до моменту її смерті доглядала за нею, суд не приймає до уваги та вважає недопустимим доказом, оскільки він не містить дати його складання, не завірений належним чином у встановленому законом порядку, та для вирішення даного спору не має суттєвого значення з огляду на те, що вимог про встановлення факту прийняття спадщини позивач не заявляла, а згідно визначеного ст.13 ЦПК України принципу диспозитивності суд вирішує справу виключно в межах заявлених вимог.

Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Так, в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім того, як слідує з правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постановах у справах № 6-85цс12 від 26.09.2012 року та № 6-1486цс15 від 04.11.2015 року правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані у випадку одночасної наявності двох обов’язкових умов: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

В силу ст.12 ЦПК України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства та захисту права, повинен сприяти учасникам цивільних правовідносин, які звернулися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у реалізації ними цих прав, у тому числі спадкових.

Наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини, пов’язані з тим, що вона з об’єктивних причин не змогла своєчасно подати заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, оскільки перебувала в скрутному матеріальному становищі, була в пригніченому стані у зв’язку з втратою близької для неї людини, а також з огляду на вирішення питань між нею та іншим спадкоємцем, який перебуває закордоном в ОСОБА_5 Федерації, суд визнає поважними, тому на підставі ч.3 ст.1272 ЦК України приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 із визначенням їй додаткового строку тривалістю в 3 (три) місяці, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 12.10.2014 року, який слід обчислювати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини, за відсутності спадкового спору стосовно прийняття спадкового майна, є підставою для оформлення за спадкоємцем спадкових прав у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 354, 355, п.п.9, 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк тривалістю в 3 (три) місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 12 жовтня 2014 року.

Додатковий строк тривалістю в 3 (три) місяці обчислювати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати винесення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: вул. Січеславська (Кремлівська) 36/19, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Відповідач: Виконавчий комітет Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, код ЄДРПОУ 05410872, юридична адреса: вул. Володимира Великого 32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Повне судове рішення складено 08.02.2018 року.

Суддя Євтушенко О.І.