Ухвала суду № 72089951, 08.02.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 187/68/18

Провадження № 1-кп/209/185/18

У Х В А Л А

08 лютого 2018 року м. Кам'янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді - Замкової Я.В.,

суддів - Багбая Є.Д., Ковальової А.Б.

за участі: - секретаря Швець О.Е.

прокурора - Сухомлина В.В.

захисника обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 (адвоката) – ОСОБА_3

захисника обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 (адвоката) – ОСОБА_6

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040520000674 від 09 грудня 2017 року відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який не працює, одружений, офіційно не зареєстрований, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимий,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, який працює водієм ДТФ ПАТ "Миронівський хлібопродукт", не одружений, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимий,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, громадянина України, українця, який працює водієм ДТФ ПАТ "Миронівський хлібопродукт", одружений, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше не судимий,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, громадянина України, українця, який не працює, одружений, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13"Д", раніше не судимий,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,

суд -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

08 лютого 2018 року закінчується строк застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

09 лютого 2018 року закінчується строк застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

09 лютого 2018 року закінчується строк застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

09 лютого 2018 року закінчується строк застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор просив застосувати відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки не відпали ризики передбачені ст. 177 КПК України, обвинувачені обвинувачуються у вчиненні умисних злочинів проти власності громадян із застосуванням насильства до потерпілого, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, можуть продовжувати злочинну діяльність, ухилитися від суду, впливати на свідків і потерпілого.

Захисник обвинувачених ОСОБА_6 заперечував щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 та ОСОБА_5, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обґрунтовуючи це тим, що прокурором не надано жодних належних доказів, підтверджуючих факт того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження. Зазначив, що при вирішенні питання про застосуванні запобіжного заходу необхідно врахувати наявність у обвинувачених сталих соціальних зв’язків, зокрема сім'ї у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Крім того посилався на наявність у них неповнолітніх дітей на утриманні та відсутність судимостей.

Захисник обвинувачених ОСОБА_8 заперечував проти клопотання прокурора, заявив клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обґрунтовуючи це тим, що прокурором не надано жодних належних доказів, підтверджуючих факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження. Зазначив, що при вирішенні питання про застосуванні запобіжного заходу необхідно врахувати наявність у обвинувачених постійного місця проживання та сталих соціальних зв’язків, зокрема сім'ї.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати більш м'який, а саме домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати більш м'який, а саме домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати більш м'який, а саме домашній арешт. Крім того посилався, що має на утриманні дітей.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати більш м'який, а саме домашній арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до пунктів 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, а згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Розглядаючи питання про обрання відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Такий запобіжний захід не може застосовуватися за відсутності обставин, що виправдовують тримання обвинувачених під вартою.

Враховуючи, обставини затримання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а саме затримання їх працівниками поліції в результаті проведення оперативно-розшукових заходів та беручи до уваги тяжкість можливого покарання, яке загрожує останнім, колегія суддів вважає доведеним існування ризику, що обвинувачені можуть переховуватися від суду.

Крім того, існують ризики, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7 можуть незаконно впливати на потерпілих чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати кримінальні правопорушення.

Отже, наявність вказаних ризиків свідчить про необхідність обрання до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

При визначенні виду можливого запобіжного заходу суд враховує, існування встановлених в судовому засіданні ризиків та вважає необхідним відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 обрати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-який більш м’який запобіжний захід, не може запобігти доведеним ризикам і забезпечити виконання ними процесуальних обов’язків та вказане в повній мірі відповідає меті такого запобіжного заходу та меті позбавлення особи свободи, як можливому законному випадку порушення такого права, передбаченому абз. с) ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Також, колегія суддів приймає до уваги рішення Європейського суду з прав людини «Летельє проти Франції», у п. 3.5 якого йдеться про обов’язок національних судових органів стежити за тим, щоб в кожному конкретному випадку строк попереднього ув’язнення не перевищував розумних меж. З цією метою вони повинні приймати до уваги обставини, що мають значення для з’ясування наявності громадських інтересів, які з належним врахуванням презумпції невинуватості, виправдовують відступ від принципу поваги до особистої свободи, та враховувати це в своїх рішеннях .

При цьому, колегія суддів враховує правову позицію, викладену в рішенні Європейського суду з прав людини від 01 червня 2006 року по справі "Мамедов проти Росії", де зазначено, що суд при перевірці законності та обґрунтованості запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має враховувати не тільки тяжкість обвинувачення, як на визначальний чинник при оцінці ймовірності ризиків, і хоч суворість покарання є визначальним, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Вирішуючи питання про можливість застосування застави, як альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів звертає увагу, що можливість не застосування такого запобіжного заходу є дискреційним правом суду, та визначається за сукупністю встановлених судом обставин.

Так, враховуючи встановлені судом обставин вчинення кримінального правопорушення, а також те, що його вчинено з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров’я особи яка зазнала нападу, суд на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України вважає за недоцільне визначати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5А заставу, як альтернативний запобіжний захід не пов'язаний з обмеженням їхнього права на свободу.

На підставі викладеного, керуючись ст.177, 178, 183, 331, 314, 369-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Обрати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 квітня 2018 року до 18.00 години.

Обрати відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 квітня 2018 року до 18.00 години.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 квітня 2018 року до 18.00 години.

Обрати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_11, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 квітня 2018 року до 18.00 години.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Я.В. Замкова

Судді: Є.Д.Багбая

ОСОБА_9