Рішення № 72089482, 08.02.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/12777/17

Провадження №2/200/3518/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

08 листопада 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.

при секретарі - Агашаріфовій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1, третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та просив звільнити нерухоме майно, належне йому на праві власності, з-під арешту, накладеного Шевченківським ВДВС міста Дніпра ГТУЮ Дніпропетровської області.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 19.03.2008 року між позивачем та

ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №2008-051, відповідно якого позичальнику було надано у кредит грошовоі кошти у розмірі 75 000,00 дол. США в обмін на зобов’язання щодо повернення суми кредиту сплати передбачених кредитним договором платежів. В забезпечення виконання своїх зобов’язань між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №2008-51 від 19.03.2008 року, відповідно до якого п.7 визначено, що в забезпечення виконання відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартину загальною площею 45,2 кв.м., житловою площею 27,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових право на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон та відчужень об’єктів нерухомого майна вбачається, що на ? частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладено арешт Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції на підставі постанови про накладення арешту від 21.07.2011 року.

Позивач просить суд, звільнити з-під арешту нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що було арештовано на підставі постанови про накладення арешту від 21.07.2011 року Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розряду справи не звертався.

Представник третьої особи: Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розряду справи не звертався.

Статтею 224 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.03.2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2008-051, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 75 000,00 дол. США, які він мав повернути зі сплатою передбачених умовами кредитного договору платежі.

В забезпечення виконання умов кредитного договору позивач та відповідач 19.03.2008 року уклали договір іпотеки №2008-51.

Відповідно до п. 7 Договору іпотеки, в забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором Іпотекодавці надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартину загальною площею 45,2 кв.м., житловою площею 27,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 21.07.2011 року було накладено арешт на ? частки квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучені та примусовій реалізації.

Згідно ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до п. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні дише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових право на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон та відчужень об’єктів нерухомого майна, квартира АДРЕСА_2, належить на праві приватної власності ПАТ КБ «Приватбанк».

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази та те, що на теперішній час арешт, накладений постановою третьої особи 21.07.2011 року не був, що право ПАТ КБ «Приватбанк» як власника квартири порушено, оскільки у такому випадку позивач позбавлений можливості реалізації своїх прав щодо майна в тому числі і шляхом його реалізації, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у повному обсязі доведеними і підлягають задоволенню, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення з-під арешту нерухомого майна, розташованого за адресою м. Дніпро, вул. Гопнер, б. 1. кв. 7

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачені та підтверджені документально судові витрати по справі, а саме: судовий збір за подачу позову в розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 81, 88, 197, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1, третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про звільнення майна з-під арешту – задовольнити.

Звільнити нерухоме майно, належне на праві власності Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570), а саме: квартиру загальною площею 45,2 кв.м., житловою площею 27,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, з-під арешту, накладеного Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на підставі постанови про накладення арешту від 21.07.2011 року (запис про обтяження №11410431 від 21.07.2011 року).

Стягнути з ОСОБА_1, іпн. НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати за подання позовної заяви у розмірі1600 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів із дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом десяти днів із дня отримання копії заочного рішення.

Суддя Т.В.Шевцова