Постанова № 72088784, 06.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2165/17-а

Головуючий у 1-й інстанції:

ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

06 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року (повний текст якої складено в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

На апеляційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області надійшов відзив позивача, зареєстрований Вінницьким апеляційним адміністративним судом 29.01.2018 року за вх. № 255/18.

У поданому відзиві позивач наголошує, що судом першої інстанції правильно встановлено та досліджено усі обставини справи, в результаті чого прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Також, просив суд розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження без його участі.

Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_3 звільнений у відставку з посади судді на підставі постанови Верховної Ради України від 22.09.2016 № 1600-VIII "Про звільнення суддів".

Наказом голови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30.09.2016 року № 93-к позивача – ОСОБА_3 відраховано зі штату суддів Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з 30.09.2016.

21.09.2017 позивач звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області з заявою щодо виплати вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою (ч. 1 ст.143 Закону України Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, який діяв з 30.09,2016).

За вих. №04-36/2484 від 05.10.2016 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Вінницькій області надано відповідь проте, що будь-які виплати (в тому числі вихідної допомоги) здійснюються відповідно до наказів голови відповідного суду, як керівника бюджетної установи. Разом з тим, до територіального управління не надходив наказ голови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області щодо виплати вихідної допомоги.

01.10.2017 позивач звернувся до голови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області із заявою щодо виплати вихідної допомоги у зв’язку з виходом у відставку. Проте, листом №01-30/22/17 від 07.11.2017 позивача повідомлено, що відсутні підстави для виплати йому вихідної допомоги.

Не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача 2, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (в редакції, чинній на момент прийняття постанови Верховної Ради України, якою позивача звільнено з посади судді) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням.

Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.

Суддя здійснює свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 122 Закону № 2453-VI, питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Повноваження судді припиняються з дня прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади судді.

ОСОБА_3 звільнений у відставку з посади судді на підставі постанови Верховної Ради України від 22.09.2016 № 1600-VIII "Про звільнення суддів".

Так, 30.09.2016 набув чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII, частина перша статті 143 який визначає, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.

Як попередньо встановлено судом, наказом голови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30.09.2016 № 93-К позивача відраховано зі штату суддів Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з 30.09.2016.

Тобто, на момент прийняття вказаного наказу уже діяла норма ч. 1 ст. 143 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, що передбачала виплату вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою судді, який вийшов у відставку.

З матеріалів справи слідує, що після прийняття Постанови Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 22.09.2016, головою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 30.09.2016 видано наказ № 93-К "Про відрахування зі штату суду суддю Камінського В.П.".

Тобто, станом на 30.09.2016 позивач перебував на посаді судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.

А тому, суд вважає, що на ОСОБА_3 поширюється дія норми ч. 1 ст. 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII щодо виплати вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, вищого спеціалізованого суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.

Статтею 149 цього ж Закону передбачено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Тобто, будь-яка виплата, у тому числі і виплата вихідної допомоги, здійснюється відповідно до наказу голови суду.

В п. 2 ч. 3 ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх судів, окрім Верховного Суду, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України здійснює Державна судова адміністрація України.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

А тому, оскільки позивач працював суддею у Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, саме на Територіальне управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області покладено обов`язок нарахувати та виплатити йому вихідну допомогу в зв`язку з відставкою.

Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд, вважає обґрунтованими доводи позивача щодо протиправності бездіяльності Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, що полягала у відмові, яка оформлена листом № 01-30/22/17 від 07.11.2017 щодо відсутності підстав для нарахування вихідної допомоги в розмірі трьох місячних суддівських винагород за останньою посадою судді у відставці ОСОБА_3

Що стосується позовної вимоги в частині визначення розміру вихідної грошової допомоги, на яку набула право позивач, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", від 02.06.2016 № 1402-VIII, згідно якого позивач набув право на вихідну допомогу, судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.

Згідно довідки про заробітну плату (суддівську винагороду) для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої ТУ ДСА в Вінницькій області суддівська винагорода ОСОБА_3 за останньою посадою склала 24650,00 грн.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий ОСОБА_2 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5