Постанова № 72088738, 07.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 р. Справа № 537/3292/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бершова Г.Є.

суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Волинської митниці Державної фіскальної служби на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 19.12.2017 (суддя Сьоря С.І., м. Кременчук) по справі № 537/3292/17

за позовом ОСОБА_1

до Волинської митниці Державної фіскальної служби

про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №1693/20500/17 від 14.06.2017 про визнання його винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 Митного кодексу України, накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. та закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення або звільнити його від адміністративної відповідальності в силу малозначності вчиненого правопорушення.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.12.2017 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову в справі про порушення митних правил №1693/20500/17 від 14.06.2017 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил скасовано.

Провадження у справі про порушення митних правил №1693/20500/17 ОСОБА_1 закрито, оголошено ОСОБА_1 усне зауваження.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були повідомлені про дату, час і місце судового засідання відповідно до приписів ч. 1 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, учасниками справи не оспорюється та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до постанови по справі про порушення митних правил № 1693/20500/17 від 14 червня 2017 року позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Згідно вказаної постанови, 18.05.2017 о 07 год. 44 хв. з України в Республіку Польща по смузі руху "Зелений коридор" в зоні митного контролю митного поста "Ягодин" Волинської митниці ДФС, слідував легковий автомобіль "Audi А4" реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, країна реєстрації - Республіка Польща, під керуванням ОСОБА_1

Під час здійснення митних формальностей встановлено, що 14.04.2017 на митну територію України через митний пост "Ягодин" Волинської митниці ДФС, ОСОБА_1, в митному режимі "транзит", ввезено автомобіль "Audi А4" реєстраційний номер НОМЕР_2 номер кузова НОМЕР_1 (країна реєстрації - Республіка Польща) та станом на 24.04.2017 року його не вивезено та в інший митний режим не заявлено.

Не погодившись із вказаною постановою по справі про порушення митних правил, позивач звернувся до суду із позовними вимогами про її скасування.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді відносно позивача справи про порушення митних правил, відповідачем вимоги ст. 489 МК України в повному обсязі не дотримано, зокрема в постанові відсутні відомості, які б свідчили про те, що відповідачем з'ясовувалось питання щодо того, чи є підстави для звільнення позивача від адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України (далі - МК України), усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Статтею 54 МК України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України; декларуванні товарів і транспортних засобів; повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею ст. 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту; зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно ч. 3 ст.470 МК України передбачено відповідальність за перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Відповідно до ст. 192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Згідно ч.1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених ч.3 ст. 469, ст. 470, ч. 3 ст. 478, ст. 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (ст. 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режим, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 N 657, обов'язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність. Обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Тобто, дані норми чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказані порушення митних правил. Такими умовами відповідно є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перевищив встановлений ст. 95 МК України строк транзитного перевезення автомобіля "Audi А4" реєстраційний номер НОМЕР_2 номер кузова НОМЕР_1 більше ніж на 10 діб.

20.04.2017 він звертався із заявою до Полтавської митниці ДФС із заявою, в якій просив повідомити митницю ввезення вказаного автомобіля, що він не може вивезти цей автомобіль у встановлений законом строк у зв'язку з сімейними обставинами, а саме у зв'язку з вагітністю дружити та наступними пологами.

Колегія суддів зазначає, що хвороба, пологи, догляд за дитиною, вихід із ладу автомобіля не можуть бути віднесені до жодного з проявів непереборної сили, які зазначені у вказаній вище нормі.

Разом із тим, колегія суддів погоджується із висновком суду про малозначність вчиненого діяння з урахуванням встановлених обставин справи та наданих пояснень позивача.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст..489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, відповідачем, при розгляді відносно позивача справи про порушення митних правил, вимоги ст. 489 МК України в повному обсязі не дотримано, зокрема в постанові відсутні відомості, які б свідчили про те, що відповідачем з'ясовувалось питання щодо того, чи є підстави для звільнення позивача від адміністративної відповідальності.

Ст. 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

По суті правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння, виходячи із засад гуманності, хоча це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності залишається правопорушенням. У законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні вказівки на його ознаки. У кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи, зокрема, з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Для встановлення ступеня суспільної небезпечності необхідно проаналізувати всі сторони допущеного порушення, оцінити обставини вчинення порушення, мету, мотив і спосіб, а також наявність умов, що дають змогу досягти виховних та превентивних дій.

Судовим розглядом встановлено, що 20.04.2017 позивач звертався із заявою до Полтавської митниці ДФС, в якій просив повідомити митницю ввезення вказаного автомобіля, що він не може вивезти цей автомобіль у встановлений законом строк у зв'язку з сімейними обставинами, а саме у зв'язку з вагітністю дружити та наступними пологами.

Як вбачається з довідки №37, виданої Другою міською лікарнею м. Кременчука 19.04.2017 року за вих. №246/01-16 ОСОБА_4 знаходилась на обліку в жіночій консультації з діагнозом: вагітність 37-38 тижнів.

Згідно наданих документів, а саме: історії вагітності та пологів №148, ОСОБА_4 перебувала у пологовому відділенні 2 міської лікарні м.Кременчука у зв'язку з вагітністю та пологами з 05.05.2017 по 12.05.2017.

Згідно листа 2 міської лікарні м. Кременчука від 20.09.2017 №621/01 - 16, ОСОБА_4 05.05.2017 року був проведений кесарів розтин. Для емоційної підтримки, профілактики внутрішньо - лікарняної інфекції, допомоги жінці в післяопераційному періоді та догляду за дитиною був залучений чоловік ОСОБА_4 з 05.05.2017 по 12.05.2017, що відповідає вимогам наказу МОЗ України від 10.05.2007 року №234 та наказу МОЗ України від 03.11.2008 №624.

Згідно Акту передавання - приймання транспортного засобу для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту від 12.05.2017 року, ОСОБА_1 передав фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 автомобіль "Audi А4" реєстраційний номер НОМЕР_2 у несправному стані для ремонту КПП та відповідно до Акту передавання - приймання транспортного засобу після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту від 17.05.2017 року, фізична особа - підприємець ОСОБА_5 передав ОСОБА_1 автомобіль "Audi А4" реєстраційний номер НОМЕР_2 після ремонту у робочому стані.

Відповідно до ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, а також те, що ОСОБА_1 допустив правопорушення за умови необхідності виконати обов'язки чоловіка та батька по догляду дружиною та дитиною відповідно, про що він повідомив митний орган листом, а також те, що бездіяльність позивача не завдала значної шкоди суспільним або державним інтересам, оскільки ОСОБА_1 прибув до митного посту для вивезення автомобіля наступного дня, коли відпали всі обставини, які перешкоджали вчасно прибути до митного посту для вивезення автомобіля, тобто 18.05.2017, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про малозначність допущеного позивачем правопорушення та те, що досягнення виховних і превентивних цілей, у даному випадку, можливе без застосування адміністративного стягнення, а тому наявні підстави звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КпАП та обмежитися усним зауваженням.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 19.12.2017 по справі № 537/3292/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко