Постанова № 72088496, 08.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12379/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Носа С. П.,

суддів – Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання – Мацьків М. С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Галицького районного суду м. Львова від 07 листопада 2017 року в справі № 461/5229/17 (головуючий суддя – Радченко В. Є., м. Львів) за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2017 року Галицьким районним судом м. Львова зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 1155/20900/17 від 17 липня 2017 року, згідно з якою позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів на суму 58889,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, якщо митний орган вважав, що у митних деклараціях № 209120000/2015/825115 та № 209120000/2015/931455 зазначено неправильний код товару, то повинен був перевірити правильність заявленого коду товару і в разі виявлення неправильності відповідно до ч. 3 ст. 69 Митного кодексу України вимагати надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявленого коду товару, поданого до митного оформлення, а також зразки товару та/або техніко-технологічну документацію на нього, або ж згідно з ч.4 ст.69 Митного кодексу України самостійно класифікувати товар.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 07 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Львівської митниці ДФС від 17 липня 2017 року в справі про порушення митних правил № 1155/20900/17 відносно ОСОБА_1.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем – Львівською митницею ДФС, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Також вказано, що при винесенні оскаржуваної постанови митний орган керувався відповіддю з ГУ ДФСУ у Львівській області про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «ІНТЕРДІСП-ЛКБ», а директор ТОВ «Євро МБ Сервіс» ОСОБА_1 не зазначила точних відомостей про товар, код товару згідно УКТЗЕД, відомості про нарахування митних та інших платежів, ставки митних платежів, застосування пільг щодо митних платежів, суми митних платежів, способу та особливості нарахування та сплати митних платежів, відтак постанова про накладання адміністративного стягнення на позивача є правомірною.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що постановою у справі про порушення митних правил № 1155/20900/17 від 17 липня 2017 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено штраф у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 58889,40 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст.458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ст. 485 Митного кодексу України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п. 8 ч. 1 ст. 4 та ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.

Згідно з протоколом про порушення митних правил № 1155/20900/17 від 17 липня 2017 року, Львівською митницею ДФС отримано лист Харківської митниці ДФС від 25 січня 2017 року № 428/20/20-70-20-01 (в.х. № 3002/7/13-70-20 від 25 січня 2017 року), яким було скеровано акт документальної невиїзної перевірки з питань митної справи ТОВ «ІНТЕРДІСП-ЛКБ» (КОД ЭДРПОУ 34860140), щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено оформлення, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

В подальшому, Львівською митницею ДФС був скерований лист на Харківську митницю ДФС від 16 лютого 2017 року за № 4225/13-70-20/7/30 для з'ясування чи являються виставлені Головним управлінням ДФС у Харківській області податкові повідомлення-рішення від 03 листопада 2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 узгодженими.

23 лютого 2017 року на адресу Львівської митниці ДФС надійшов лист-відповідь від Головного управління ДФС у Харківській області за № 3150/7/20-40-14-12-12 від 23 лютого 2017 року про погашення суми узгодженого грошового зобов'язання за результатами документальної невиїзної перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи ТОВ «ІНТЕРДІСП- ЛКБ» (податковий номер 34860140).

Відповідач зазначає, що за результатами документальної невиїзної перевірки ТзОВ "ІНТЕРДІСП-ЛКБ" (ЄДРПОУ 34860140) встановлено факти порушення вимог закону України «Про Митний тариф України» та Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД при класифікації товарів, в частині невірної класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні.

Митне оформлення здійснено у товарній підкатегорії НОМЕР_3 (пільгова ставка ввізного мита 2%), необхідно було зазначити код товару НОМЕР_4 (пільгова ставка ввізного мита 6,5%), у зв'язку з чим було занижено податкове зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 19629,80 грн. ТзОВ «ІНТЕРДІСП- ЛКБ» (податковий номер 34860140) при митному оформлені товар заявлено як: «Органічна поверхнево-активна речовина, амфотерного типу (CAS № 61789-40-0), являє собою водний розчин кокамідопропілбетаїну (28,8%) з домішкою хлориду натрію (5,16%), не розфасована для роздрібної торгівлі, призначена для використання в якості сировини в промисловості для виробництва миючих та косметичних засобів, не в аерозольній упаковці: МАСКАМ САВ 818» за кодом товару НОМЕР_3 відповідно УКТ ЗЕД (пільгова ставка ввізного мита 2%).

Позивач вказує, що 12 лютого 2016 року при заявлені до митного оформлення товару «МАСКАМ САВ 818» здійсненого ТзОВ «Інтердісп-Лкб» згідно митної декларації №209120000/2016/805478 вказаний товар було направлено для лабораторного дослідження на підставі спрацювання профілю ризику 107-3 «Контроль правильності товарів згідно з УКТ ЗЕД».

Висновком № 142008600-0053 від 26 лютого 2016 року, наданим Львівським відділом з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС встановлено, що результати проведених досліджень не суперечать заявленому в графі 31 МД ІМ 40 ДЕ №209120000/2016/805478 коду, тобто «органічна поверхнево-активна речовина, амфотерного типу (САS №61789-40-0), являє собою водний розчин кокамідопропілбетаїну (28,8%) з домішкою хлориду натрію (5,16%), не розфасована для роздрібної торгівлі, призначена для використання в якості сировини в промисловості для виробництва миючих та косметичних засобів, не в аерозольній упаковці».

Положенням ч.5 ст. 69 Митного кодексу передбачено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в оскаржуваній постанові про порушення митних правил та в рішенні про визначення коду товару від 09 березня 2016 року № КТ-209000013-0056-2016 чітко передбачено, що висновок № 142008600-0053 від 26 лютого 2016 року, наданий Львівським відділом з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС є основним для прийняття рішення про зміну коду класифікації товару «МАСКАМ 818 CAS».

Положення ч. 6 ст. 69 Митного кодексу чітко передбачає, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 650 контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Згідно з цим Порядком декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу.

Встановлено, що електронні митні декларації № 209120000/2015/825115 від 30 червня 2015 року та № 209120000/2015/931455 від 10 серпня 2015 року прийняті від декларанта та перевірені митним органом, а товар випущений у вільний обіг.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що приймаючи вказані митні декларації, митний орган повинен був перевірити правильність заявленого коду товару і в разі виявлення неправильності цього коду відповідно до ч. 3 ст. 69 Митного кодексу України вимагати надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявленого коду товару, поданого до митного оформлення, а також зразки товару та/або техніко-технологічну документацію на нього, або ж згідно з ч.4 ст.69 Митного кодексу України самостійно класифікувати товар.

Тобто, відповідач не заперечував, що на момент декларування товарів їх кількість та найменування відповідали зазначеним в поданих митному органу товаросупроводжувальних документах, законність наданих позивачем документів, які стали підставою для митного оформлення не викликала у митниці жодних сумнівів, була фактично встановлена автентичність наявного та заявленого товару.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не вчинила жодних умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб`єктивної сторони правопорушення, а відповідачем не надано суду жодних доказів, які могли б вказувати на наявність в діях позивача умислу на вчинення правопорушення.

Також колегія суддів щодо твердження апелянта про можливість подання позивачем тимчасової митної декларації зазначає, що тимчасова митна декларація подається за умови відсутності чи неповного володіння точними відомостями про товар, а в даному випадку у ОСОБА_1 була наявна уся необхідна інформація, до митного оформлення була подана експортна декларація товару, видана у країні експортері виробником товару, який є його виробником з зазначеним ним кодом УКТЗЕД НОМЕР_3, а також його класифікація як «органічна поверхнево-активна речовина».

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 313, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС – залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 07 листопада 2017 року в справі № 461/5229/17 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4