Постанова № 72088458, 08.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 753/17833/17 Суддя суду першої інстанції: Кириченко Наталія Олексіївна

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Земляної Г.В.,

Ісаєнко Ю.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_4 у перерахунку розміру її пенсії державного службовця;

- зобов'язати відповідача здійснити з 01.09.2011 перерахунок та виплату ОСОБА_4 пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993 № 3723-XII) у розмірі 90 відсотків від заробітної плати з урахуванням сум, зазначених у довідках від 29.08.2011 № 16-31/944 та від 11.09.2017 № 17.1-703, що знаходяться в її пенсійній справі, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, премії (в тому числі до державних, професійних свят та ювілейних дат).

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що правові підстави для врахування «інших виплат» при призначенні (перерахунку) пенсії відсутні

У зв'язку з неприбуттям 06.02.2018 у судове засідання жодного з учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному Пенсійному фонді України в м. Києві та з 29 серпня 2011 року отримує пенсію державного службовця в розмірі 90% суми заробітної плати.

Позивач 12.09.2017 звернулася до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям, зазначеної у довідках від 29.08.2011 № 16-31/944 та від 11.09.2017 № 17.1-703.

Листом від 18.09.2017 № 2337/14 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, з посиланням на те, що відсутні правові підстави та здійснення перерахунку пенсій державним службовцям згідно Закону України "Про державну службу" (в редакції, чинній на час призначення пенсії) від 10.12.2015 № 889-VIII.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, далі - Закон № 3723-XII) пенсія державним службовцям призначалася виходячи з розміру їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічну позицію висловлював також і Верховний Суд України в постановах від 28 травня 2013 року (№21-97а13), від 16 вересня 2014 (№21-314а14) та підтримав Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 (справа № 495/6612/16-а).

Таким чином, позивач має право на розрахунок її пенсії з урахуванням отриманих матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, премії, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Проте, оскаржувана бездіяльність відповідача порушила таке право позивача.

Апеляційний суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на ст. 37-1 Закону № 3723-XII оскільки у даному випадку має місце перерахунок пенсії не з підстав, визначених цією статтею, а у зв'язку з протиправним неврахуванням при розрахунку пенсії певних виплат, що отримувалися пенсіонером.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що суд першої інстанції вірно задовольнив позов в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Ю.А. Ісаєнко