Постанова № 72088429, 06.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12543/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Запотічного І.І.

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2017 року (ухвалене головуючим - суддею Музикою Я.М. о 10 год 59 хв у м. Бережанах) у справі № 2-а/593/89/2017 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить визнати дії відповідача щодо відмови їй у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій протиправними; зобов'язати Бережанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області нарахувати та виплатити їй грошову допомогу у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що пропрацювавши понад 30 років в закладах та установах, державної або комунальної форми власності на педагогічних посадах, має право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак отримала відмову з якою категорично не погоджується.

Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 24.11.2017 адміністративний позов задоволено.

Визнати дії Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 - протиправними.

Зобов'язано Бережанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що страховий стаж позивача на посадах, які дають право на виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 27 років 9 днів, що є меншим за необхідний.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що позивач перебуває на обліку в Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням страхового стажу 40 років 03 місяці 11 днів.

Позивач двічі зверталася до відповідача із заявою в якій просить надати пояснення чому йому не нараховано і не виплачено грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Однак листом № 19/Н-11 від 28.09.2017 та листом № 19/Н-11 від 26.10.2017 Бережанським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України позивачці у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій станом на день її призначення відмовлено, тому, що відповідач не визнає стаж роботи 10 років 04 місяці 27 днів, - робота на посаді методиста дитячого садка «Сонечко», що не дає права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявний страховий стаж на посадах, які дають право на виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

У відповідності до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах, державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» - ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у в розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. (Розділ XV доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011).

Постановою КМУ від 23.11.2011 № 1191 затверджено порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати.

Відповідно до п. 2 вказаного порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Відповідно до п. 5 вказаного порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Відповідно до п. 6 вказаного порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.

Відповідно до п. 7 вказаного порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, до таких посад віднесено, зокрема, посади учителів загальноосвітніх навчальних закладів; вихователів, вихователів-методистів дошкільних навчальних закладів всіх типів; керівників гуртків секцій, студій та інших форм гурткової роботи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладів; художніх керівників, керівників гуртків секцій, студій та інших форм гурткової роботи позашкільних навчальних закладів.

Приміткою 3 до вказаного Переліку передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01.01.1992, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що згідно записів трудової книжки позивачки зазначено наступні періоди навчання та трудової діяльності: з 01.09.1976 по 05.07.1978 - 1 рік 10 місяців 5 днів навчання; з 20.10.1978 по 09.04.1981 - стаж роботи 2 роки 5 місяців 20 днів робота на посаді вихователя дитячого садка № 5 Тернопільського бавовняного комбінату; з 09.04.1981 по 31.08.1993 стаж роботи 12 років 4 місяці 22 дні робота на посаді вихователя дитячого садка «Сонечко» ; з 01.09.1993 по 27.01.2004 стаж роботи 10 років 4 місяці 27 днів робота на посаді методиста дитячого садка «Сонечко»; з 01.02.2004 по 30.11.2016 стаж роботи 12 років 8 місяців 27 днів робота на посаді вихователя-методиста дитячого садка «Сонечко»; з 01.12.2016 по 30.04.2017 - стаж роботи 5 місяців робота на посаді вихователя дитячого садка «Сонечко».

Керуючись наведеним вище трудовий стаж позивачки, який дає право на пенсію за вислугу років становить 40 років 03 місяці 11 днів в календарному обчисленні і є достатнім для призначення та виплати грошової допомоги у розмір 10 (десять) місячних пенсій, як це передбачено законодавством.

Щодо твердження апелянта на те, що записи в трудовій книжці позивачки: № 4 від 01.09.1993 про переведення на посаду методиста дитячого ясла-садка «Сонечко», внесеного на підставі наказу № 379 від 31.08.1993 року - недійсний, і не дає права на зарахування до спеціального трудового стажу період роботи з 01.09.1993 по 27.01.2004 то колегія суддів зазначає наступне.

11.10.2017 відділом освіти Бережанської РДА видано наказ № 179-од «Про внесення змін до наказу від 31 серпня 1992 року № 397-К «Про ОСОБА_1.» де зазначено:

- внести зміни в розпорядчій частині наказу від 31 серпня 1992 року № 397-К «Про ОСОБА_1.», а саме посаду професії «методист» змінити на посаду «вихователь-методист» дитячого ясла-садка «Сонечко»;

- викласти наказ від 31 серпня 1992 року № 397-К «Про ОСОБА_1.», у такій редакції: «ОСОБА_1 - вихователя дитячого садка «Сонечко» перевести на посаду вихователя-методиста цього садка з 01 вересня 1992 року».

Із наказу № 52 від 05.05.2017 року Береданського ДНЗ ясла-садок «Сонечко» «Про внесення змін до наказу вихователя-методиста ОСОБА_1.» вбачається:

1.внести зміни в розпорядчій частині наказу №397 К від 31.08.1992 «Про переведення на посаду методиста дитячого садка «Сонечко», а саме: посаду методиста замінити на посаду вихователя-методиста;

2. викласти наказ №397 К від 31.08.1992 «Про переведення на посаду методиста дитячого садка «Сонечко», в наступній редакції: Перевести ОСОБА_1 з посади методиста на посаду вихователя-методиста.

Відповідно до додатку № 2 «Типові штати дитячих ясла-садків», затвердженого Наказом Міністерства освіти СРСР «Про затвердження Типових штатів дошкільних установ» № 103 від 31.12.1971 в редакції 14.10.1975, діючому станом на 09.10.1981 в типовому штаті дитячих ясла-садків було передбачено посаду «Вихователь-методист», посада «методист» відсутня.

П. 2.10. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкції) У розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)» і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

Відтак колегія суддів вважає, що в період роботи з 01.09.1993 по 27.01.2004 в дитячому садку «Сонечко» позивач по суті працювала на посаді вихователя-методиста, згідно виданих наказів та записів трудової книжки, що дає право зарахувати цей стаж для отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення адміністративного позову шляхом визнання дій Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 - протиправними та зобов'язання Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 229, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2017 у справі № 2-а/593/89/2017 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Р. М. Гулид І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 07 лютого 2018 року