Постанова № 72088424, 06.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12132/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Шинкар Т.І., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 жовтня 2017 року, головуючий суддя - Кирилюк В.Ф., ухвалена о 11:54:35 год. у м. Луцьку, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (далі - ДСП Луцької МР), в якому просив прийняти рішення про відміну проведених перерахунків наданих субсидій за січень-червень 2015 року; відміну зупинення надання субсидії з лютого 2017 року з одночасним їх перерахунком по даний час; спростування безпідставних звинувачень в приховуванні і свідомої подачі недостовірних даних; постановку окремих ухвал про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 30.03.2015 року позивач отримав лист департаменту, що заява про призначення субсидії комісією розглянута повторно і повідомлено, що буде призначена субсидія з січня по червень 2015 року. 08.09.1016 року він отримав повідомлення департаменту про термінове прибуття для підтвердження права на субсидію і попереджено, що у разі неявки, надання субсидії буде припинено. Після надання ним відповідних письмових пояснень він вважав, що все з'ясовано по квартирі в АДРЕСА_1, про яку йшлося в повідомленні, яка з часу смерті його тітки ніким не використовувалася.

Однак, 09.03.2017 року, тобто через пів року, департамент соціальної політики повідомив його, що ним подано недостовірну інформацію про додаткове житлове приміщення, а тому припинено виплату субсидії з лютого 2017 року та попереджено про визначення розміру надмірно виплачених коштів, про що буде повідомлено додатково. 12.05.2017 року листом відповідача №115-7-6669 йому було запропоновано перерахувати до 25.07.2017 року надміру виплачені кошти в розмірі 1 698,71 грн. за період з січня 2015 року по червень 2015 року. 12.05.2017 року його знову повідомили, що він надав недостовірні відомості про додаткове житлове приміщення. Декларація, яка являється примірною і наказ про її затвердження в Мінюсті не зареєстровано, тому вона незаконна. Разом з тим, департамент не дотримується вимог ст. 14 Положення, де передбачено, що перерахунок субсидії у межах установленого терміну її призначення без звернень громадян проводиться у визначених випадках, але не у випадках на який він посилається.

Крім того, акт проведеної перевірки достовірної інформації від 28.02.2017 року №63 відповідачем сфальсифіковано для того щоб приховати свої протизаконні дії про припинення в лютому 2017 року надання призначеної субсидії. Адже перевірка майнового стану проводилася в 2015 році і відповідачу ще з 2016 року було відомо про наявність квартири в м. Бердичів, про що він надавав письмове пояснення.

Вказував, що субсидія призначається не на кількість (розмір) майна, а на його соціальну норму і дохід отриманий зареєстрованими у квартирі, тобто в межах встановлених соціальних норм.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 жовтня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що дії відповідача є протиправними, оскільки ними порушено його права та інтереси шляхом звинувачень та припиненням надання субсидій і проведення безпідставного перерахунку .

В судовому засіданні позивач підтримав свою апеляційну скаргу, вважає оскаржену постанову суду незаконною та протиправною та повністю підтримав доводи, зазначені у своїй апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.01.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Департаменту соціального політики Луцької міської ради із заявою та декларацією про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до рішення Департаменту соціальної політики ОСОБА_2 користувався субсидією для часткового відшкодування витрат по оплаті за житлово-комунальні послуги з січня 2015 року по червень 2015 року.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що 15.02.2017 року повідомленням департаменту соціальної політики ОСОБА_2 правомірно повідомлено про повернення надміру виплачених коштів, внаслідок чого надміру виплачені кошти в розмірі 1 698,71 грн. за період з січня 2015 року по червень 2015 рік підлягають перерахунку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначає Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 (далі - Положення).

Відповідно до п. 3 Положення призначення субсидії та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

Згідно із п. 5 Положення (в редакції, на момент звернення позивача за призначенням житлової субсидії) субсидія не призначається, якщо уповноважений власник (співвласник) житла, на якого відкритий особовий рахунок, та особи, які зареєстровані разом з ним у житловому приміщенні (будинку), мають у своєму володінні (користуванні) чи володінні (користуванні) дружини (чоловіка, неповнолітніх дітей) у сукупності більше ніж одне житлове приміщення (будинок), загальна площа яких у сумі перевищує встановлену соціальну норму, в межах якої надається субсидія.

Відповідно до п. 13 Положення, громадянин несе відповідальність за надані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.

Пунктом 20 Положення передбачено, що якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію і визначення її розміру, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, надання раніше призначеної субсидії припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.

Сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про набуття права власності на житло (житлове приміщення) іншою особою, яка не була в ньому зареєстрована, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію.

У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку.

З матеріалів справи видно, що проведеною державним соціальним інспектором департаменту перевірки достовірності інформації наданої ОСОБА_2 для призначення субсидії останній при даному зверненні подав недостовірну інформацію про майновий стан сім'ї. Зокрема, в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги не задекларував наявність у його власності іншого житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, про що було складено відповідний акт (а.с. 18).

Загальна площа двох житлових приміщень, що перебувають у власності ОСОБА_2 становить 94,6 кв.м. (площа житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 становить 66,5 кв.м., площа житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 становить 28,1 кв.м.).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» встановлено громадянам, які відповідно до законодавства мають субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, соціальну норму житла для оплати користування житлом/утримання житла - 13,65 кв.м. загальної площі на одну особу та додатково 35,22 кв.м. на домогосподарство.

Відтак, для сім'ї ОСОБА_2 соціальна норма становить 62,52 кв. м., а тому норма володіння останнього перевищує на 32,08 кв.м.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки позивач свідомо подав недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, то сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок цього підлягає поверненню, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 жовтня 2017 року у справі №161/13897/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді Т. І. Шинкар В. В. Святецький

Повний текст постанови складено 08.02.2018 року.