Постанова № 72088288, 07.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12366/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гудима Л.Я.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,

представника позивача Кулініч О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року (прийняту у місті Львові суддею 1-ї інстанції Брильовським Р.М. о 09 год. 32 хв.; повний текст виготовлено 11.12.2017 р.) в адміністративній справі № 813/4148/17 за позовом Личаківського об'єдна-ного управління Пенсійного фонду України м. Львова до публічного акціонерного товариства «Мікроприлад» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова (далі - Личаківське ОУПФУ м. Львова) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просило стягнути з публічного акціонерного товариства «Мікроприлад» (далі - ПАТ «Мікроприлад») заборгованість з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Позов обґрунтовувало тим, що відповідачу направлені повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної колишньому працівникові відповідача відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за липень - жовтень 2017 року. Проте відповідач добровільно визначену у вказаних повідомленнях різницю у сумах пенсій не сплатив.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із цією постановою, її оскаржило Личаківське ОУПФУ м. Львова, яке вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовувало тим, що оскільки відповідач є правонаступником ВО «Мікроприлад», за період роботи в якому ОСОБА_3 отримав право на призначення наукової пенсії, то відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» спірна сума має фінансуватись за рахунок його коштів.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та просить її задовольнити із зазначених вище підстав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що ця апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ПАТ «Мікроприлад» перебуває на обліку в Личаківському ОУПФУ м. Львова як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до наданого Личаківським ОУПФУ м. Львова розрахунку фактичних витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, заборгованість ПАТ «Мікроприлад» за липень - жовтень 2017 року становить 491,58 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування Пенсійному Фонду різниці між сумою пенсії, призначеної ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Судом встановлено, що пенсію ОСОБА_3 призначено відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-XII (далі - Закон № 1977-XII).

Статтею 24 Закону № 1977-XII передбачалось, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до статті 24 Закону № 1977-XII постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Згідно із пунктами 2, 4 цього Порядку за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Відповідно до пункту 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Разом з тим, 16 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VІІ (далі - Закон № 848-VІІ).

Пунктом п'ятим розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 848-VIІІ передбачено, що до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної згідно з цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

На реалізацію пункту 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 848-VIІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27.07.2016 № 472, якою установлено, що до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 р. № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372 «Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи».

А відповідно до пункту першого розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 848-VІІ частина шоста статті 37 цього Закону набирає чинності з 1 січня 2017 року

Згідно з частиною шостою статті 37 Закону № 848-VІІІ різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язко-ве державне соціальне страхування» для цієї категорії працівників;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що з 01 січня 2017 року для визначення джерел фінансування різниці у розмірі пенсії враховується статус установи, організації, підприємства, вищого навчального закладу та/або включення їх до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави в місяці, за які виплачується пенсія, призначена відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Порядок джерел фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам, встановлений частиною шостою статті 37 Закону № 848-VІІІ, застосовується незалежно від дати призначення пенсії.

Судом встановлено, що ПАТ «Мікроприлад» не є науковою установою в розумінні статті 37 Закону № 848-VIII і відомості про ПАТ «Мікроприлад» відсутні у Державному реєстрі наукових установ, яким надається підтримка держави.

Отже, відповідач не відноситься до визначеного законодавством кола суб'єктів, на яких покладений обов'язок щодо відшкодування витрат з фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, що в свою чергу свідчить про безпідставність вимог позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність задоволення позовних вимог.

За таких обставин, розглядаючи спір, місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року в адміністративній справі № 813/4148/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Л. Я. Гудим Н. М. Судова-Хомюк Постанова в повному обсязі складена 07 лютого 2018 року.