Постанова № 72088274, 06.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11809/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Запотічного І.І.

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 19 липня 2017 року про забезпечення позову (ухвалене головуючим - суддею Леньо С.І. у м. Львові) у справі № 463/3153/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Винниківської міської ради , треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними і скасування рішень Виниківської міської ради:

№ 870 від 27.04.2017 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1

№ 871 від 27.04.2017 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1

№ 872 від 27.04.2017 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5 у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1».

Також просить зобов`язати відповідача винести на розгляд наступної чергової сесії питання щодо заяви ОСОБА_3 від 15.03.2017 та повторне звернення від 21.04.2017 щодо замовлення детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 0,4 га в АДРЕСА_1.

До початку розгляду справи по суті, у порядку забезпечення позовних вимог позивач подала до суду заяву, в якій просить зупинити дію згаданих вище рішень та заборонити Винниківській міській раді приймати рішення щодо затвердження згаданих вище проектів землеустрою. Мотивує тим, що у випадку виконання оскаржуваних рішень питання щодо розгляду заяви позивачки про розроблення детального плану території буде не можливим та втратить актуальність. Натомість, у випадку реалізації цих рішень унеможливиться розгляд справи.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 19.07.2017 Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Винниківської міської ради , треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій задоволено.

У порядку забезпечення позовних вимог, до набрання судовим рішенням законної сили, зупинено дію рішень Виниківської міської ради:

№ 870 від 27.04.2017 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1

№ 871 від 27.04.2017 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1

№ 872 від 27.04.2017 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5 у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1».

Заборонено Винниківській міській раді приймати рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.

Заборонено Винниківській міській раді приймати рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.

Заборонено Винниківській міській раді приймати рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.

Копію ухвали для виконання направлено у Личаківський ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області, Винниківській міській раді.

Ухвалу допущеного до негайного виконання.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що в оскарженній ухвалі не наведено мотивів, з яких суд дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди права, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

В судовому засіданні представник позивача, заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову, оскільки у випадку задоволення позову та затвердження в процесі розгляду справи проектів землеустрою, захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З цього приводу свої роз'яснення надав Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові № 2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».

Згідно ч. 2 п.17 цієї Постанови в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відтак, аналіз норм чинного законодавства свідчить, що заявник повинен обгрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст. ст. 72-78 КАС України. При цьому обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчинити певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Колегія суддів зазначає, що предметом публічно-правового спору у даній справі є перевірка законності винесеного Винниківською міською радою рішення № 870 від 27.04.2017 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 та аналогічних рішень про виділення ділянок за вказаною адресою ОСОБА_4 за № 871 від 27.04.2017 та ОСОБА_5 за № 872 від 27.04.2017 (далі - оскаржувані рішення), а також розгляд вимоги позивачки про зобов'язання відповідача розглянути її заяву від 15.03.2017 та повторне звернення від 21.04.2017 щодо замовлення детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 0,4 га за цією ж адресою.

Положенням статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ визначено, що детальний план території- містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Згідно статті 19 цього Закону метою детального плану є визначення планувальної організації функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону) іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальним планом території зокрема визначаються: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудоаи однгієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території, тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Згідно оскаржуваних рішень відповідача від 27.04.2017 третім особам надано дозволи на розробку проекту відведення у приватну власність земельних ділянок загальною площею 0,26 га, що знаходяться за тою ж адресою, що й ділянка, щодо якої позивач просить замовити виготовлення детального плану території, оскільки такий відсутній.

В п.п.2, 3 оскаржуваних рішень відповідача передбачено, що особи, щодо яких дані рішення винесені, повинні подати на затвердження проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та приступити до освоєння земельних ділянок, після оформлення документів на землю та встановлення її меж в натурі (на місцевості).

Таким чином, на виконання оскаржуваних рішень відповідача під час розгляду судом спору можуть вчинятися дії щодо розроблення проектів землеустрою та подальшого оформлення прав на відведені земельні ділянки, зокрема щодо надання у власність третім особам для земельних ділянок.

Позивач просить у позові зобов'язати відповідача винести на розгляд наступної чергової сесії питання щодо його заяви від 15 березня 2017 року та повторне звернення від 21.04.2017 щодо замовлення детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 0,4 га. в АДРЕСА_1.

Відтак на переконання колегії суддів є очевидним, що виконання оскаржуваних рішень позбавить позивачку права на розгляд питання про виготовлення детального плану території за вказаною адресою, оскільки виготовлення такого документу буде позбавлено змісту зважаючи на те, що ділянки на цій території вже будуть запроектовані відповідно до оскаржуваних рішень та передані у власність третім особам.

Як зазначив представник позивача під час судового засідання після відведення земельних ділянок третім особам, виготовлення детального плану території для позивачки втратить сенс, оскільки такий потрібен позивачці з огляду на заяву позивачки про надання їй у приватну власність ділянки за тією ж адресою, про що зазначено нею в заяві до Винниківської міськради від 21.04.2017.

Аналізуючи наведені вище законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку, що представник позивача існує очевидна небезпека того, що у випадку невжиття заходів до забезпечення адміністративного позову, виконання рішення у даній справі стане неможливим, а для його виконання необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 117 (в редакції до 15.12.2017) 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 19 липня 2017 року про забезпечення позову у справі № 463/3153/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Р. М. Гулид І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 07 лютого 2018 року