Постанова № 72088252, 06.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11878/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Шинкар Т.І., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицького об»єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 13 вересня 2017 року, головуючий суддя - Мичка Б.Р., ухвалена о 12:53:01 год. у м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицького об»єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Галицького об»єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова (далі - Галицьке ОУПФУ), в якому просила визнати неправомірними дії Галицького об»єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо не включення до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати під час обчислення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу»; зобов»язати Галицьке об»єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова здійснити їй перерахунок призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про оплату праці» згідно з наданою Довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії (№ 4089/10/13-06-05-00-26/211 від 06.07.2017р.), починаючи з 28.04.2009р. з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, інших премій та виплат) на які нараховано та отримано страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, а також з урахуванням фактично нарахованого та виплаченого розміру надбавки за вислугу років, рангу та посади, що діяли на момент звільнення з роботи; зобов»язати Галицьке об»єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова здійснити перерахунок пенсії та провести коригування донарахованих сум із врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, інших премій та виплат, на які нараховувались внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування у розмірі 85% та виплатити їх за відповідний період згідно до вимог чинного законодавства.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що з 17.12.1993 року по 27.04.2009 року перебувала на державній службі, працювала в органах державної податкової служби. Починаючи з 28.04.2009 року перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, як одержувач пенсії державного службовця в розмірі 85% суми заробітної плати (доходу). 10.07.2017 року зверталась до відповідача з проханням провести перерахунок розміру пенсії згідно з поданою довідкою про складові заробітної плати, а саме, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, проте, отримала відмову. Стверджувала, що дані виплати входять до системи оплати праці державного службовця, а тому, повинні бути враховані при визначенні розміру її пенсії. За таких обставин, вважала, що відмова управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова є необґрунтованою, незаконною та такою, що грубо порушує її права на соціальний захист та пенсійне забезпечення.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 13 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено частково; визнано неправомірними дії Галицького об»єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова стосовно не включення до середньомісячного заробітку державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, сум індексації, для обчислення пенсії ОСОБА_1; зобов»язати об»єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», починаючи з 01.07.2017 року, з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати) згідно з поданою довідкою про заробітну плату, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно Закону України «Про державну службу», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про оплату праці» у розмірі 85% середньомісячного заробітку державного службовця, на який нараховано та утримано страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, з нарахуванням індексації на донараховані суми пенсійного забезпечення, не змінюючи базовий місяць індексації; в решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, Галицьке ОУПФУ оскаржило її в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця.

Таким чином, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» на час звернення позивача до управління із заявою про перерахунок пенсії не передбачено порядку перерахунку пенсії державного службовця.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 з 17.12.1993 року по 27.04.2009 року працювала в органах державної податкової служби, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача. Починаючи з 28.04.2009р. позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова (на даний час Галицьке об»єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова), як одержувач пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».

Встановлено, що 10 липня 2017 року позивач зверталася до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної їй пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» із врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, однак управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова відмовило позивачу у перерахунку пенсії у зв»язку з тим, що матеріальна допомога є одноразовою виплатою та не є складовою заробітної плати у розумінні ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» і Постанови КМУ від 30 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», а також з огляду на те, що чинним законодавством не передбачено можливості для врахування сум, пов»язаних з індексацією заробітної плати.

Також встановлено, що Галицьке об»єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова створене на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2016р. №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» шляхом злиття управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова та управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області та, відповідно до п. 6 Порядку здійснення заходів, пов»язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерства, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року №1074 - є правонаступником зазначених територіальних органів Пенсійного фонду України.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року «Про оплату праці» (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що суми індексації заробітної плати, виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов»язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов»язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, оскільки на суми індексації заробітної плати, виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування та вказані виплати включаються до складу заробітної плати державного службовця, тому відповідач повинен враховувати їх і при призначенні відповідної пенсії.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону №108/95-ВР, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що суми індексації заробітної плати, виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця, а тому мають бути враховані при обчисленні пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Галицького об»єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 13 вересня 2017 року у справі №464/5497/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді Т. І. Шинкар В. В. Святецький

Повний текст постанови складено 08.02.2018 року.