Ухвала суду № 72088201, 07.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/4125/17

УХВАЛА

07 лютого 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Ісаєнко Ю.А., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ НАТС» до Головного управління ДФС у місті Києві, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними і скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, апелянтом - Головним управлінням ДФС у місті Києві подано апеляційну скаргу.

Вимоги до апеляційної скарги, порядку та строків її подання встановлені статтями 295-297 КАС України.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом не було дотримано вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме не сплачено судовий збір, та подано апеляційну скаргу з порушенням процесуального строку оскарження.

Разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів, передбачених для оплати витрат по сплаті судового збору.

За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі №809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.

Імперативними приписами частин 5, 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі викладеного, суддя-доповідач суду апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до положень підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З урахуванням того, що судовий збір, який підлягав сплаті при поданні даної позовної заяви у встановленому порядку становив 18520,50 грн., то апелянту слід сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на вказане рішення суду в розмірі 27 780,75 грн.

Реквізитами Київського апеляційного адміністративного суду для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг є: Р/Р 31211206781007, Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ-38004897, МФО 820019, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, Символ звітності -206, Призначення платежу: Судовий збір Київський ААС, пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору, ПІБ позивача, номер справи. Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва.

З 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким викладено у новій редакції, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 14 розділу VII «Перехідні положення» КАС України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до частини другої статті 186 КАС України (в чинній редакції станом на момент отримання оскаржуваної постанови), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апелянтом апеляційна скарга подана 19.01.2018, що підтверджується відбитком штампу ВПЗ. Водночас, оскаржувана постанова була отримана апелянтом 03.01.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. А тому, суд приходить до висновку про порушення апелянтом встановленого десятиденного строку на оскарження зазначеної постанови суду.

Між тим, апелянтом подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, мотивоване тим, що відповідальною особою податкового органу у межах встановленого строку помилково було направлено апеляційну скаргу до Окружного адміністративного суду міста Києва, що і зумовило пропуск строку звернення з даною апеляційною скаргою.

Разом з тим, сам по собі факт допущення технічної помилки працівником податкового органу при зверненні з апеляційною скаргою не є достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, може бути лише наявність інших поважних причин такого пропуску.

Так, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. На переконання суду, обґрунтовуючи своє клопотання, відповідач не зазначив поважних причин, які б вказували на наявність обґрунтованих підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

За змістом ч. 3 ст. 298 КАС України у редакції, що діє на даний час та ч. 4 ст. 189 КАС України у редакції від 20.12.2011, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення установлених строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, та надати обґрунтовану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, або зазначивши поважні обставини такого пропуску.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 169, 296, 296, 298 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у місті Києві про звільнення від сплати судового збору та про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 залишити без руху.

Встановити десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого апелянт має право усунути зазначені недоліки апеляційної скарги.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Ю.А. Ісаєнко