Постанова № 72088031, 07.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4967/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вищого адміністративного суду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Вищого адміністративного суду України (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні позивачу роз'яснення порядку оскарження листа № П-705 від 24.03.2017 року, прийнятого за результатом розгляду його заяви від 03.03.2017 року; зобов'язання відповідача надати позивачу письмове роз'яснення порядку оскарження листа № П-705 від 24.03.2017 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від 26 грудня 2017 року адміністративний позов залишив без задоволення. Своє рішення суд обґрунтував тим, що відповідач по справі надаючи відповідь позивачу діяв в межах та на підставі чинного законодавства.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року та постановити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Також, скаржник звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідно до Закону України «Про звернення громадян» відповідач повинен був прийняти рішення по його заяві, а вже потім надавати йому відповідь. Проте, відповідач надав відповідь без прийняття рішення та не вказав про можливість його оскарження, що на думку апелянта є протиправним.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що у своєму зверненні позивачем були порушені питання, які не належать до компетенції відповідача, у зв'язку з чим, відповідач надаючи відповідь № П-705 від 24.03.2017 року на таке звернення роз'яснив позивачу загальний порядок застосування процесуального законодавства. Тому позивач дійшов помилкового висновку про те, що йому було відмовлено в задоволенні його вимог, викладених у заяві від 03.03.2017 року. Крім того, відповідач звертав увагу колегії суддів на те, що оскільки скаржнику на його заяву було надано роз'яснення, то відповідач не повинен був роз'яснювати порядок його оскарження. Таким чином, відповідач вважає, що надаючи об'єктивно та вчасно відповідь на звернення позивача від 03.03.2017 року, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

В судове засідання з'явився позивач. Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, представника не направив, причини неявки суд не повідомив, а відтак колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність, відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з заявою від 03.03.2017 року, в якій просив його відреагувати відповідним чином на дії (бездіяльність) суддів Окружного адміністративного суду міста Києва щодо усунення недоліків у розгляді ними адміністративних справ.

Вищий адміністративний суд України своїм листом № П-705 від 24.03.2017 року повідомив позивача про те, що його вимога про необхідність реагування Вищим адміністративним судом України відповідним чином на дії суддів щодо усунення недоліків у розгляді ними адміністративних справ є неприйнятною, оскільки це може бути розцінено як посягання на незалежність суддів шляхом поза процесуального впливу на розгляд ними конкретних справ.

Вважаючи вказані дії (бездіяльність) відповідача щодо ненадання ОСОБА_2 роз'яснення про порядок оскарження листа № П-705 від 24.03.2017 року протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначати наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи, заяву позивача та відповідь відповідача, дійшла висновку про те, що оскільки за результатом розгляду заяви ОСОБА_2 відповідачем надано саме відповідь, а не рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у його заяві, то вимоги ч. 4 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» не підлягали застосуванню. Тобто, в даному випадку, відповідач надаючи відповідь позивачу, не повинен був роз'яснювати порядок оскарження відповіді, оскільки це не передбачено чинним законодавством України.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 286, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 08.02.2018 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев