Постанова № 72087962, 07.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Київ 823/1585/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Губської О.А.,

Троян Н.М.,

за участю секретаря Капші А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (повний текст складено 27 листопада 2017 року, суддя Тимошенко В.П.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, треті особи: ОСОБА_3, комунальне підприємство "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради, ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Коробкової Галини Олександрівни прийняте у формі постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.03.2017 року ВП № 50625086 з примусового виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.03.2016 року № 711/9233/15-ц, виданого відносно боржника - ОСОБА_3.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року провадження в адміністративній справі закрито. Роз'яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду в новому складі суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що позивачем при поданні адміністративного позову не порушено правила підвідомчості, оскільки він не є стороною виконавчого провадження, натомість, Цивільно процесуальним кодексом України встановлено порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця для сторін виконавчого провадження.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року - без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.01.2016, залишеному без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25.02.2016 у цивільній справі № 711/9233/15-ц за позовом Комунального підприємства «Служба утримання будинку «Митниця» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_2 - про надання доступу до стояка каналізації та ліквідації причин, що створюють аварійну ситуацію, - позов задоволено повністю та зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надати доступ працівникам Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» до стояків каналізаційного трубопроводу та місця приєднання розводки до стояка квартирне каналізації шляхом демонтажу будівельних матеріалів, якими закрита ніша, де проходять стояки загального користування, та частину кухонних меблів на кухні в місці розташування з'єднання, розташованих в квартирі АДРЕСА_1 для детального обстеження та ліквідації причин, що створюють аварійну ситуацію.

29 серпня 2016 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси подана ОСОБА_2 позовна заява про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття приміщень гр.гр. ОСОБА_4, ОСОБА_3

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.08.2016 відкрито провадження у цивільній справі № 711/7302/16-ц.

В ході розгляду даної справи, від представника ОСОБА_4 в межах розгляду цивільної справи № 711/7302/16-ц 01.06.2017 подана додатком до клопотання від 31.05.2017 про приєднання додаткових доказів до справи, зокрема копія постанови від 17.03.2017 року про закінчення виконавчого провадження № 50625086 з примусового виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.03.2016 № 711/9233/15-ц в частині зобов'язання ОСОБА_3 надати доступ працівникам КП «СУБ «Митниця» до стояків каналізаційного трубопроводу та місця приєднання розводки до стояка квартирної каналізації, шляхом демонтажу будівельних матеріалів, яким закрита ніша, де проходить стояки загального користування, та частину кухонних меблів на кухні в місці розташування з єднання, розташованих в квартирі АДРЕСА_1 для детального обстеження та ліквідації причин, що створюють аварійну ситуацію.

Позивач з винесеною державним виконавцем Центрального відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області постановою не погоджується та вважає її незаконною, прийнятою з порушеннями норм Закону України «Про виконавче провадження» та підзаконних нормативно-правових актів, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши положення частини першої статті 74 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016, суд першої інстанції дійшов висновку, що інші особи незалежно від статусу, в тому числі ті, які не є учасниками виконавчого провадження, мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів ДВС виключно до суду, який видав виконавчий документ. Оскільки виконавчий лист №711/9233/15-ц видано Придніпровським районним судом міста Черкаси, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки, в даному випадку законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Даючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами чинного законодавства, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено у статті 181 КАС України ( в редакції чинній на час звернення позивача до суду), згідно частини першої якої, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Аналогічні норми містяться у статті 287 КАС України (в редакції чинній на час перегляду рішення судом апеляційної інстанції).

З положень наведеної норми процесуального закону чітко слідує, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до адміністративного суду лише в разі відсутності іншого судового порядку оскарження.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Законом, що визначає сукупність дій органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, іншими законами та нормативно-правовими актами, які підлягають примусовому виконанню, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Системний аналіз положень наведених вище норм закону дає можливість зробити висновок про те, що розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акта, а відтак, має здійснюватись саме тим судом, котрий постановив рішення по справі та видав виконавчий лист. Виходячи із суб'єктивного складу сторін та предмету спору, даний спір, який виник між стороною виконавчого провадження та органом ДВС не належить до юрисдикції адміністративного суду та такий спір необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов суду у цивільних справах.

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З аналізу наведених положень закону вбачається, що сторони, інші учасники виконавчого провадження та особи незалежно від їх статусу, мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення виключно до суду, який видав виконавчий документ.

Судом встановлено, що предметом цього позову є правомірність дій державного виконавця щодо винесення постанов у виконавчому провадженні ВП № 50625086 стосовно виконання виконавчого листа №711/9233/15-ц від 17.03.2016, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси у цивільній справі.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що спір, з приводу якого позивач звернувся до суду, є цивільно-правовим і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи позивача про те, що норми ЦПК не підлягають застосуванню, оскільки ними не встановлено спеціального порядку оскарження рішення, дій, бездіяльності державного виконавця особою, яка не є стороною виконавчого провадження є необґрунтованими, оскільки положення частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальними при визначенні кола осіб, які можуть звернутися до суду, який видав виконавчий документ, та нормами ЦПК таке коло осіб не може бути звужено.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таким чином, колегія суддів, беручи до уваги, що спірні правовідносини не відносяться до юрисдикції адміністративного суду, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями ч. 4 ст.229, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2018 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: О.А. Губська

Н.М. Троян