Постанова № 72087883, 07.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року справа №233/3573/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Луганської області від 28 листопада 2017 року у справі № 233/3573/17 (суддя І інстанції – Мартишева Т.О.), складену в повному обсязі 28 листопада 2017 року в м. Костянтинівка Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

- визнання рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу про Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19 червня 2015 року № 14/463 в частині не зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 11 квітня 1988 року по 31 грудня 1990 року на посаді «контролера у виробництві чорних металів» та з 28 травня 1999 року по 14 серпня 2002 року на посаді «машиніста електролафету» у Відкритому акціонерному товаристві «Красний Октябрь» та рішення Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 08 липня 2015 року щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 13 січня 2015 року незаконними та їх скасуванні;

- зобов’язання Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 11 квітня 1988 року по 31 грудня 1990 року на посаді «контролера у виробництві чорних металів» та з 28 травня 1999 року по 14 серпня 2002 року на посаді «машиніста електролафету» у Відкритому акціонерному товаристві «Красний Октябрь» та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 13 січня 2015 року (а.с. 1-5).

Ухвалою суду першої інстанції визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду з даним позовом (а.с. 119).

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Луганської області від 28 листопада 2017 року позовну заяву задоволено частково. Визнано рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області № 14/463 від 19 червня 2015 року в частині не зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 позивачу періоду роботи з 11 квітня 1988 року по 31 грудня 1990 року на посаді контролера ОТК у виробництві чорних металів, з 28 травня 1999 року по 14 серпня 2002 року на посаді машиніста електролафету ВАТ "Костянтинівський вогнетривкий завод "Красний Октябрь", а також рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області від 08 липня 2015 року щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах неправомірними та скасовано їх. Зобов'язано Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 11 квітня 1988 року по 31 грудня 1990 року на посаді контролера ОТК у виробництві чорних металів, з 28 травня 1999 року по 14 серпня 2002 року на посаді машиніста електролафету у ВАТ "Костянтинівський вогнетривкий завод "Красний Октябрь". Зобов’язано управління повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 13 січня 2015 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 121-124).

Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зазначивши те, що рішення про відмову у призначенні пенсії є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

При цьому період роботи позивача у 1999-2002 роках взагалі не розглядався Комісією з питань підтвердження пільгового стажу, при цьому за вищевказаний період відсутні докази проведення атестації робочих місць (а.с. 133-134).

Крім того, не погодившись з судовим рішенням, Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги управлінням зазначено, що законодавством чітко визначено, що підтвердження стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах при праці на ліквідованому підприємстві,- здійснюється на підставі рішення Комісій, створених при Головних управліннях.

Відмова управління у призначені пенсії на пільгових умовах є правомірною у зв’язку з відсутність необхідного пільгового стажу у позивача.

Апелянт також зазначив, що даний спір має бути залишеним без розгляду на підставі ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки спірне рішення прийнято у 2015 році (а.с. 138-140).

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції – змінити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7) згідно записів у трудовій книжці (а.с. 11-12), зокрема, з 11 квітня 1988 року по 31 грудня 1990 року працювала на посаді контролера ОТК у виробництві чорних металів Костянтинівського вогнетривкого заводу "Красний Октябрь", у період з 01 січня 1991 року по 14 серпня 2002 року - на посаді машиніста електролафету Костянтинівського вогнетривкого заводу «Красний Октябрь».

09 квітня 2015 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 22).

Рішенням Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19 червня 2015 року № 14/463 (а.с. 10) позивачу зараховано до пільгового стажу роботи період з 01 січня 1991 року по 27 травня 1999 року на посаді машиніста електролафету (за винятком знаходження у відпустках без збереження заробітної плати) у ВАТ "Костянтинівський вогнетривий завод "Красний Октябрь", однак відмовлено у підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за Списком № 2 з 11 квітня 1988 року по 31 грудня 1990 року на посаді контролера ОТК Костянтинівського вогнетривкого заводу "Красний Октябрь" у зв’язку з відсутністю документів, які підтверджують зайнятість на гарячих дільницях робіт (а.с. 10).

08 липня 2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області прийнято рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи по Списку №2 (а.с. 8-9) з посиланням на рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19 червня 2015 року № 14/463.

Не погодившись із не зарахуванням спірних періодів роботи до пільгового стажу та з відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що спірні періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до пільгового стажу, при цьому суд зобов’язав управління повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі – Закон України № 1788) чоловіки, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Відповідно до ст. 62 Закону України № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п.38 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25 листопада 2005 року за № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, організацій незалежно від форм власності до оформлення документів та перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 грудня 2005 року № 1451/11731, передбачено, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Як вбачається з трудової книжки позивача (а.с. 11-12) у період з 11 квітня 1988 року по 31 грудня 1990 року працювала на посаді контролера ОТК у виробництві чорних металів Костянтинівського вогнетривкого заводу "Красний Октябрь", у період з 01 січня 1991 року по 14 серпня 2002 року - на посаді машиніста електролафету Костянтинівського вогнетривкого заводу "Красний Октябрь.

Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день на підземних роботах в шахті. Записи про спірні періоди роботи здійснені у 1983-1992 роках, засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства, ніяких дефектів записів трудова книжка не містить.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем доведено пільговий характер своєї роботи у спірний період, а пенсійних орган не мав правових не включати ці періоди роботи до пільгового стажу позивача.

Крім того, в матеріалах справи наявні наступні документи на підтвердження пільгового характеру роботи позивача.

Відповідно до архівної довідки № 103/235 від 07 квітня 2015 року (а.с. 13) в документах з кадрових питань (по особовому складу) Костянтинівського вогнетривкого заводу "Красний Октябрь", позивач з 11 квітня 1988 року по 14 серпня 2002 року працювала на посадах за Списком № 2, відповідно до наказу № 112 від 27 травня 1994 року на підприємстві проведено атестацію робочих місць.

Відомості про нараховані суми заробітку позивача позивачу у період 1991-1995р.р., 1996-2000 року на підприємстві зазначені в архівних довідках за № 103/236, 103/237 від 07 квітня 2015 року (а.с. 14-15).

Крім того, як вбачається з наказу № 112 від 27 травня 1994 року по Костянтинівському вогнетривкому заводі "Красний Октябрь" за результатами атестації робочих місць затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням за Списками № 1 та № 2 (а.с. 16); згідно висновку Державної експертизи праці № 02-05/5-00 по підприємству Костянтинівський вогнетривкий завод "Красний Октябрь" атестація робочих місць проведена згідно закону, підтверджено право на пільгове забезпечення за Списком № 2 майстрів /ст. майстрів/ контрольних, зайнятих на горячих дільницях робіт, 23269 (а.с. 17-19).

При цьому, суд зазначає, що трудова книжка містить всі необхідні відомості для підтвердження пільгового характеру роботи позивача у спірні періоди.

Таким чином, спірні періоди роботи позивача, які підтверджується записами у трудовій книжці та довідками про пільговий характер роботи, є такими, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком № 2, а відмова відповідачів у його зарахуванні в цій частині є неправомірною.

Таким чином, суд вважає, що висновки апелянтів є недопустимими та суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України і які суд не приймає з огляду на положення ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до цієї норми кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування наявності пільгового характеру роботи позивача.

Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

За таких умов суд апеляційної інстанції, вважає рішення пенсійних органів (рішення Комісії та управління про відмову у призначенні пенсії) таким, що не відповідає діючому законодавству України, а тому підлягають скасуванню.

Дії управління (відповідачів) при не зарахуванні до пільгового стажу періодів його роботи на товаристві є непропорційними заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача шляхом проведення перевірок або надання додаткових довідок на підтвердження пільгового характеру роботи), тому їх не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, адже суб’єктами владних повноважень у даному випадку не враховано те, що позивач позбавлений можливості надати додаткові докази на підтвердження свого пільгового стажу.

При цьому суд вважає необґрунтованими посилання Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на положення ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не може бути позбавлений свого права на розгляд даної справи та встановлення порушення його права на зарахування спірних періодів до пільгового стажу та в подальшому призначення пенсії, яка є основним джерелом існування позивача як непрацюючої особи.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області – залишити без задоволення.

Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Луганської області від 28 листопада 2017 року у справі № 233/3573/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2018 року.

Колегія суддів Т.Г.Арабей

ОСОБА_3

ОСОБА_4